День «Х». 5 червня. 19:00. Кардіфф Сіті Стедіум. Арбітр матчу – іспанець Антоніо Матеу Лаос.
У цій дуелі визначиться передостанній, 31-й, учасник Мундіалю в Катарі, який стартує наприкінці листопада. Останню путівку в середині червня розіграють Коста-Рика і Нова Зеландія.
І причин вважати, що вакантне місце у квартеті В (разом з Англією, США та Іраном) займе саме Україна, вистачає.
Історичний момент
Шлях Петракова і компанії до Катару не просто важкий чи тернистий, а справді – винятковий. Україна героїчно вимучила друге місце у власній відбірковій групі: в останньому турі «синьо-жовті» на виїзді перемогли боснійців (2:0), а фіни програли Франції (0:2).
Дике вторгнення неадекватної орди з півночі ось уже понад сто днів змушує усю Україну разом жити в постійній тривозі. Звісно, УПЛ дограти не вдалося, тож переважна більшість наших футболістів залишилася без ігрової практики.
Легіонери якусь практику та й мали, але їхній психологічний стан, зрозуміло, важко назвати оптимальним чи бодай нормальним.
Попри усе це, Україна в статусі аутсайдера на виїзді переконливо розбирається з Шотландією (3:1)… Щоб зараз програти Уельсу?! Не віримо!
Героїчна історична подорож просто не може перерватися в Кардіффі. Унікальна боротьба України за ЧС-2022 просто мусить закінчитися перемогою! Як і, зрештою, наша визвольна війна проти рашистів.
Сильна Україна
Впевненості у позитивному результаті додає і справжнійперфоменс підопічних Петракова в Глазго.
Попри те, що більшу частину матчу «синьо-жовті» вели в рахунку, саме гості більше контролювали м’яч (58%). Українці 8 разів пробивали в рамку воріт суперника (15 ударів загалом), віддали більше передач і заробили більше кутових. Повна домінація.
Також наша команда яскраво продемонструвала, що славлений тиск і пресинг британців, яким так нас усіх лякали, для України – не проблема. Петраков обрав систему з двома центральними захисниками, поклав у ноги Зінченка та Маліновського нові тактичні можливості, і довів, що наша збірна зараз є дуже різносторонньою командою.
Як доказ – голи. Ярмоленко забив, забігши за спини оборонцям, Яремчук завершив точним ударом головою швидку, але вивірену атаку, а Довбик просто добив шотландців, які в останні хвилин 10 матчу вже не захищалися.
До речі, про Довбика та інших гравців, які вийшли на заміну. Артем забив, хоча міг оформлювати хет-трик. Мудрик влетів у гру впевнено та активно: брав на себе ініціативу і виглядав дуже легко та цікаво. Шапаренко і Зубков також влилися у напружений матч непогано. Якби Довбик бодай трохи краще використав свої моменти, то валідольною кінцівкою і не пахло б. В Глазго був би погром.
Слабкий Уельс
Пригадуєте, як наші збірники раділи результатам жеребкування плей-офф відбору ЧС-2022? Схоже, правильно. Ми оминули Португалію та Італію. Натомість зійшлися з не надто сильними британцями.
Зараз чимало говорять про схожість Шотландії та Уельсу. З цим справді дуже важко посперечатися. Ледь не ідентичні моделі гри: 3 центральні захисники, 2 нападники, принаймні один з яких – типовий таран. А ще явна ставка на фланги, темп і тиск.
Думку, що Уельс – це така собі покращена Шотландія, зрозуміти можна. Але при детальнішому погляді зрозуміло, що явних переваг валлійців над шотландцями немає.
Авторитетний портал Transfermarkt усю збірну Уельсу оцінює у 143,6 млн євро. Це значно менше, ніж вартість шотландців – 252,8. Найдорожчий шотландець Ендрю Робертсон (Ліверпуль) коштує 65 млн, тоді як найкоштовніший валлієць Бен Девіс (Тоттенхем) – усього лише 20 млн євро.
До слова, Україна у цьому рейтингу десь посередині між британцями – 215,5 млн загальна сума, найдорожчий виконавець Маліновський (30 млн).
Єдиною очевидною перевагою Уельсу над Шотландією є досвід великих матчів на великих форумах: півфінал Євро-2016 і 1/8 Євро-2020.
Бейл
Гарет Бейл нарешті вирвався з добре оплачуваного полону в Реалі. Лідер, вожак і справжня ікона валлійського футболу. Попри кількарічний простій, він все ще залишається головною надією «драконів».
Бейл, як і ще кілька важливих виконавців, не грали у середу проти Польщі. Уельс програв «Кадрі народовій» стартовий поєдинок Ліги націй. Але то дрібниці, головна битва відбудеться в Кардіффі.
Не остерігатися 5-разового тріумфатора Ліги чемпіонів важко. Бейл – суперзірка світового футболу. Але найкращі (і, схоже, навіть не найгірші) його роки явно позаду. Цього сезону він зіграв за Реал усього 7 матчів, забивши лише 1 гол.
У збірній Гарет дійсно виглядає переконливіше. Саме його дубль у березні дозволив Уельсу пройти Австрію (2:1). Але очікувати якогось неймовірного рівня від лідера «драконів» не варто. Зрештою, як і від іншого визнаного вожака команди Аарона Ремзі. Тут ситуація ще критичніша: екс-гравець Арсенала не є футболістом основи Рейнджерс, за який він зараз виступає.
«ЯЯ»
«ЯЯ» – це ми не про характер України (хоче, це теж, сподіваємося, буде), а про наших лідерів. Яремчук і Ярмоленко ще з Євро-2020 взяли на себе роль людей, на яких українці найдужче покладаються в атаці. Зараз в нашій збірній найбільше в історії легіонерів з топ-чемпіонатів. Окрім названого дуету, це ще Миколенко, Зінченко, Маліновський та Ігнатенко, який нарешті отримав візу і приїхав до табору головної команди.
Але саме «ЯЯ» повинні стати головною зброєю Петракова. У центрі оборони Уельсу грають досить відомі виконавці Родон і Девіс. Обоє з Тоттенхема. Але перший в Лондоні є резервістом, а другий ще донедавна грав більше на фланзі оборони, ніж в центрі.
У груповому етапі Уельс пропустив 9 голів у 8 матчах. «На нуль» зіграв лише 4 рази: з естонцями (двічі), білорусами і чехами.
Натомість, починаючи з Євро-2020, Яремчук і Ярмоленко разом забили голів 10 голів у 11-ти офіційних матчах збірної України. Попри не надто успішні сезони у своїх клубах, маємо всі підстави сподіватися на цей дует в Кардіффі.
Аби пройти Уельс, Україні не треба стрибати вище голови, досить не пригинатися. Тож віримо: наприкінці року, уже після перемоги над ворогом, ми вболіватимемо за збірну на Мундіалі в Катарі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
