Коротко після першого тайму:
- насправді, несправедливо усе валити на team chemistry, бо на полі безліч знайомих ланцюжків (Лунін-Миколенко-Бондар-Попов, Шапа-Сидорчук, конкретно лівий фланг Динамо Сирота-Миколенко-Шапаренко, рятувальна бригада Мудрик-Довбик-Зубков)
- більше сенсу в розмовах про чистісіньку теорію та наявність загального розуміння гравцями системи гри, та взагалі про її наявність
- коли грають Матвієнко, Степаненко, Зінченко, Малиновський та Ярмоленко, то вони грають за звичними для них принципами, які для Петракова реально ворожі, бо в нього інші ідеали
- коли зараз піднімуть з лави лідерів (останніх з живих), то вони вийдуть грати НЕ ТЕ САМЕ тренерське, що планувалося у першому таймі, але якісніше, вони вийдуть зі своїм; витягувати вони будуть на «старому багажі»
- коли в тебе на полі Мудрик, Довбик та Зубков, то грати з тривалими триманнями м’яча немає жодного сенсу, бо ці гравці створені бігти та бити, потрібна динаміка, потрібна швидкість переходів, а це до Луніна та ЦЗ (наразі імпульсу недостатньо)
Коротко після другого тайму:
- у документалці був кадр, де лунає репліка «Я трєнєр, мнє важно 0:0 і бєз травм», тому усе за планом
- давайте відверто, після провалу у відборі ЧС дуже багатьом відверто пох, що на цю гру, що на Лігу Націй, як тому Кевіну Де Брюйне; емоційно наші лідери збірної вигоріли на цьому часовому проміжку, тож задачею номер 1 було не втратити шанси на підвищення до осені, граючи глухим запасом, і поки вона виконується
- переможний петрабол, а «нє вот ета всьо», повернувся, із чим я вас усіх і вітаю; шкода запізно, шкода, що Петраков пішов за юрбою з цими усілякими Зінченками, Маліновськими, Ярмоленками, рецепт успіху був куди простіший, шкода
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
