Команда Володимира Єзерського посіла друге місце в еліт-раунді, пропустивши Сербію. Команди набрали однакову кількість очок, мали однакову кількість забитих і пропущених, в очному поєдинку зіграли внічию. Долю першого місця і путівки на Євро визначила кількість жовтих карток. У пасиві України їх виявилося більше...
Чесно кажучи, я нічого й не очікував від цієї збірної в еліт-раунді. Припускав навіть підсумкове останнє місце. Фактор війни, відсутність чемпіонату в країні, а суперники – дуже і дуже сильні команди. Футбол на рівні 19-річних – наближений до дорослого. У таких країнах як Сербія та Нідерланди ці хлопці вже грають у професіоналах, так побудована система розвитку
У нас же досвідом виступу на рівні УПЛ могли похвалитися, здебільшого, тільки представники Маріуполя. Але й це була остання команда чемпіонату. Удод, Микитишин, Шостак та Хромей не були гравцями основи азовців.
Це легко підтвердити оцінками з Transfermarkt. Капіталовкладення є важливим показником рівня команди. В України найдорожчий гравець оцінюється у 400 тисяч. Це дніпрянин Єгор Ярмолюк. Кожен із наших суперників мав не тільки легіонерів, але й дорожчі склади. Норвежець Андреас Шельдеруп із Норшелланда оцінюється у 5 млн, а Мілан взимку виклав за форварда Црвени Звезди Марко Лазетіча 4 млн.
У таких умовах ми перемогли Норвегію та Нідерланди, а також зіграли внічию із Сербією. Я вважаю, що це дуже і дуже хороший показник. Збірна України та Володимир Єзерський заслужили на найвищу похвалу та компліменти.
Команду мав очолювати Петраков
Це збірна, яку на рівні 16-річних збирав Олександр Петраков. Після перемоги на чемпіонаті світу серед 20-річних тренер не удостоївся можливості працювати далі із молодіжною командою та отримав 16-літніх пацанів, яких мав вести наступні 5 років. Відповідно, якщо в Олександра Васильовича чемпіонською була команда 1999 року, то наступною він отримав гравців 2004 року народження.
Але так склалися обставини, що Петраков пішов на підвищення, ставши тренером національної команди після відходу Шевченка. Олександр Васильович зарекомендував себе на цій посаді та отримав контракт до кінця 2022-го.
Ставка на гравців Шахтаря
Володимир Єзерський трохи здивував зі складом. Його колега Олег Кузнєцов у еліт-раунді серед 17-річних нічого не вигадував та зробив ставку на гравців Динамо, додавши воротаря та опорника Шахтаря + гравця Ювентуса Фірмана. Такі можливості мав і Володимир Іванович. Умовно кажучи, Динамо U-19 має найкращий ігровий тонус, бо у 2022-му провело у Юнацькій Лізі УЄФА два матчі (з Депортіво і Спортінгом). За віком не підходив тільки воротар Руслан Нещерет і лівий захисник Костянтин Вівчаренко. Доповнюй цю команду 2-3 гравцями та не май проблем.
Але кістяк сформували футболісти Шахтаря. До заявки на турнір потрапили відразу вісім «гірників». Троє із них першу частину сезону відіграли на правах оренди за Маріуполь.
При цьому в українців були серйозні втрати. Антон Боль та Дмитро Капінус працюють вже із молодіжною збірною. Позиції центрального та правого захисника потребують посилення для Руслана Ротаня. Очеретько вже два роки як має досвід виступів на рівні УПЛ за Маріуполь, але через травму не зміг поїхати до Нідерландів. Талант СК Дніпро-1 Даніель Ковінда перебуває у Бенфіці. Були розмови про зміну громадянства цим футболістом та перехід до іншого клубу. Про вчинок Марка Мампассі ми всі знаємо. Дуже сподіваюся, що з нього не будуть ліпити нового Тимощука та дуже швидко забудуть.
Як мінімум, трьох потенційних лідерів українці втратили. Причому в кожній із ліній. Найбільш болючою стала відмова чи втрата Ковінди. Позиція форварда є проблемною для Єзерського. Тренер на цій позиції міг розраховувати тільки на динамівця Кирила Попова. Тому довелося фактично грати без нападника, або із хибною дев'яткою. На позиції форварда виходив дніпрянин Єгор Ярмолюк або динамівець Антон Царенко. Обидва гравці зазвичай діють в середині поля.
На посилення від легіонерів теж сподіватися не випадало. Великого вибору українців закордоном у цьому віці немає. Єзерський запросив Анатолія Семенця з іспанського Рекреатіво. Але його учать у турнірі була мінімальною. Також легіонером можна вважати Артура Микитишина. Уродженець Франківська має контракт із Шахтарем, першу частину сезону грав за Маріуполь, а після початку повномасштабної війни перебрався до Угорщини, де провів чотири матчі за останню команду другої за силою ліги місцевого чемпіонату.
Не знаю, чому поза збірною опинився опорник із Шальке Богдан Шубін. Вихованець Шахтаря у Петракова стабільно грав. У цьому сезоні в західній Бундеслізі U-19 у нього 15 матчів та чотири голи. Сподіваюся, що тут справа не у зміні громадянства. Принаймні, поки Шубін у футбольних документах фігурує, як українець.
Петраковим також викликався Назар Довгань з Атлетіко. Але доля цього футболіста поки залишається невідомою. Transfermarkt не вказує його нинішнього клубу. Схоже, молодий гравець перебуває на роздоріжжі свого майбутнього.
Запрошення Шевчука пішло на користь
Головним новачком команди став 43-річний В'ячеслав Шевчук. Легенда Шахтаря поповнив штаб Єзерського перед початком підготовки до еліт-раунду. Він має посаду спортивного директора Вереса, працював тренером Олімпіка.
Було припущення, що це призначення не піде на користь збірній. Єзерський – дуже виважена людина, чітко формулює думки, дуже рідко показує свої емоції. Шевчук – повна протилежність. Деякі мої знайомі ходили на матчі Олімпіка тільки заради емоцій В'ячеслава Анатолійовича. По суті, це зовсім різні люди. Ось таке двовладдя могло мати негативні наслідки для збірної, але вийшло навпаки.
Шевчук допоміг Єзерському зарядити команду емоціями. У неї мало вірили, шансів було не так багато, але вона себе чудово проявила. Хлопці виявились впевненими у собі, чітко розуміли, що їм робити на полі. Емоційний фон був дуже добрий. Ми не «пливли» навіть коли пропускали першими у матчах проти Нідерландів та Сербії.
Тактично штаб збірної нічого не вигадував. Була класична схема 4-3-3 без вираженого форварда. Не можна сказати, що якість гри команди Єзерського була естетичною. Діяли раціонально та прагматично. Складалося таке враження, що наші суперники були вивчені досконало. Ми знали та розуміли, як грати проти цих команд. А вони натомість дещо нас недооцінювали.
Основним у воротах став голкіпер юнацької команди Шахтаря Тимур Пузанков. Його дублером був «рухівець» Дмитро Ледвій, який зіграв проти Нідерландів. У кожному матчі українці пропускали…
У центрі оборони діяла шахтарівська пара Козік – Фарина. У принципі, вони себе проявили з хорошого боку. Козін навіть забив у ворота Сербії. На лівому фланзі – талант Шахтаря Андрій Булеза. Уродженець Закарпаття запам’ятався ще по виступах в Юнацькій Лізі УЄФА поточного сезону. Альтернативою йому був динамівець Малиш. На протилежному правому фланзі – гравець Руха Віталій Роман. Вихованець Карпат виступає за «жуків» із 2020 року.
Якщо захисники були стабільні, то у середині поля та на флангах атаки Єзерський проводив ротацію. Грали майже всі – Лосенко, Яцик, Царенко, Квасниця, Підгурський. Хтось починав зі старту, хтось виходив по ходу гри. Напевно, це для нас теж стало козирем та допомогло тримати свіжість і фізичну активність. За винятком основного опорника – рухівця Сапуги.
Провал Волошина та топовий Ярмолюк
Сила нашої команди була саме в колективі, командних діях. Тому в таких умовах визначати найкращих гравців дуже складно. Мені сподобалися наші центральні оборонці, які дуже мало програли в єдиноборствах та змогли уникнути грубих індивідуальних помилок. Наші флангові захисники Роман та Булеза давали швидкість і суттєву підтримку атаці.
Сподобався Сапуга. Опорник Руха дуже добре читає гру, йому комфортно у силовій боротьбі. З часом може стати заміною Тарасу Степаненку у національній команді, якщо прогресуватиме надалі. Навіть забив гол у ворота Норвегії.
Безперечно, що №1 серед українців на турнірі – Єгор Ярмолюк. Дніпрянин стукав до першої команди СК Дніпро-1 ще в часи роботи Дмитра Михайленка. За повідомленням ЗМІ, у його послугах зацікавлені ряд європейських команд на чолі із представником АПЛ Брентфордом та італійським Удінезе. Наскільки мені відомо, Ярмолюк міг опинитися навіть в молодіжній збірній. Руслан Ротань ретельно спостерігає за прогресом півзахисника. Але вирішили, що поки він допоможе U-19. Я впевнений, що тепер факс СК Дніпро-1 буде гарячим від пропозицій щодо таланта. У Ярмолюка дуже хороше розуміння гри, технічна підготовка. Є всі задатки, щоб вирости у сильного футболіста. На турнірі в нього гол і пенальті (один не забив) + два асисти.
Як завжди цікавий футбол від Царенка. У динамівця зріст 1,62. Але це зовсім йому не заважає, бо Антон бере своє завдяки швидким рішенням, роботі із м’ячем. Дуже креативний гравець, який сам може вирішувати долю епізоду.
Якщо говорити про розчарування, то тут головний кандидат – Назар Волошин. Уродженцю Харкова видають аванси вже не один рік та навіть називали «новим Ярмоленком». Мірча Луческу бере його на збори з першою командою. Але якогось прориву немає. Що далі, то більше талант Волошина тьмяніє. Зараз Назар більше відомий завдяки своїй дівчині Лізі, яка стала зіркою соціальних мереж. У Нідерландах Волошин провів вкрай слабкий турнір.
Замість висновку
Ці хлопці вже завершили свої виступи за юнацькі команди. Не можна сказати, що це якесь суперпокоління. Скоріше, вони брали своє завдяки роботі та характеру. Тепер будуть кандидатами у молодіжну збірну наступного відбору. Думаю, з цього покоління багато хто реально зможе претендувати на «молодіжку» – Фарина, Козік, Сапуга, Роман, Булеза, Ярмолюк, Царенко. А також Очеретько, який не грав через травму. Незрозуміла доля Ковінди. Наставник команди Єзерський, за логікою, має прийняти збірну U-16.
Я не здивуюся, якщо Ярмолюк влітку змінить клуб. Хлопець реально може вирости у топ-гравця дуже хорошого рівня. Але одного таланту замало, щоб стати топовим виконавцем. Великі контракти у 18 років не завжди йдуть на користь. Назару Волошину є над чим задуматися.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
