Показники збірної України у Лізі Націй на фоні інших команд дивізіону В

Україна в лізі В Ліги Націй

Інтенсивність єдиноборств та пасової гри (темп)

Балачок про ігровий тонус та болячки забагато. Радянська школа звикла за будь-якої ситуації захищатись: «гравці не налаштувалися» або «гравці виснажені». Визнавати власні організаційні проколи не готові. Петраков так і відповів на запитання чи змінив би він щось, якби була змога повернутись у часі: НІ.

Проти збірних Іспанії чи Німеччини у дивізіоні А Ліги Націй нашої здатності витримувати інтенсивний ігровий процес було би недостатньо. Тут і в мирний час не вистачало. Але теза, яку розганяє літак УАФ, що війна, дводенна праця в ліжку та температура перетворила наших гравців на немічних ще й на рівні групи В має не надто життєздатний вигляд...

Тож давайте порівняємо де знаходилась збірна України на фоні інших 14 збірних ліги В. Усе на красномовному графіку.

Серед 15 команд ліги В наша збірна одна з двох (інша - Фінляндія), що відзначилася високою інтенсивністю і єдиноборств, і пасової гри! Отакої! Мертві бджоли не гудуть?!

У інтенсивності єдиноборств (6.7 дуелей, підкатів та перехоплень на хвилину володіння суперника) ми поступаємося лише Албанії Едоардо Реї (6.8; грали по разу проти Естонії та Ізраїлю). У темпі або ж кількості передач на хвилину власного володіння (15.7) поступаємося Сербії (16) та Шотландії (18.4). Проте обидві ці збірні мають нижчі за середній показники інтенсивності єдиноборств. Ми ж серед лідерів і там, і там. Активно вступали у відбір та пересували м’яч полем (куди і як це вже інша болюча тема).

Ніхто не проти порівняння з довоєнним часом? Давайте:

• у 10 іграх (з двома матчами ПО включно) показник сягнув лише 5.1 дуелей, підкатів та перехоплень -> 6.7 у Лізі Націй (+1.6)
• темп гри при цьому впав з 15.2 лише до -> 15.1 (-0.1) передач на хвилину

До матчу з Шотландією показник єдиноборств взагалі дорівнював 4.7! Після Шотландії (індекс 7.7 всередині) вже 4.9, а після поразки валлійцям зріс до 5.1!

Виходить, що своїх найвищих показників за рік ми почали досягати...розтренованими, за відсутності ігрового тонусу, під час війни, вбитими працею в ліжках, хворими та з температурою! Нічого не забув? Чи звучить це переконливо? Можливо хтось проковтне їхні гасла, я особисто пас, та й вам не раджу.

Дуже сильно руйнує усю їх теорію перший матч з Ірландією в Дубліні. Не хочу вже лізти шукати конкретні показники ігор в Лодзі, тому на пальцях:

• інтенсивність єдиноборств дублю за схеми 3-4-3 у Дубліні склала - 5.5 дуелей, підкатів та перехоплень
• вже після першої з двох ігор у Лодзі середній показник зріс до 6.7, тож в них смертельно втомлені та з температурою гравці основи грали на рівні 7.3 (!)

Отримуємо дуже простий висновок:

• велика купа свіжих гравців в Дубліні (усі окрім Миколенка) провалилася не через стан здоров‘я, а через відсутність організації, банальне нерозуміння системи гри (хоча саме їх готували для спарингу 26-го в протидію основі)
• а типу «мертва основа» лише за рахунок частково вивчених принципів попередників та клубних налаштувань витягла боротьбу, але їй ніхто не допоміг скорегувати теорію пасової гри при наявності нових гравців, які не були основними в попередника (зусиль Авраама не вистачило)

Дуже важко знайти бодай щось на підкріплення тези, що виходу до ЧС (таким матчам з Ірландією) завадила відсутність ігор Динамо - Ворскла чи Шахтар - Олександрія. Реально дивно: коли наші клуби вчергове зазнають невдач в єврокубках, то усі звинувачують УПЛ через недостатню інтенсивність. А тут хапаються за ту УПЛ, як за якийсь значущий аргумент «ігрового тонусу»...