А також незакритий гештальт у вигляді відсутнього на поличці «Золотого м'яча» та всього 12 місяців за контрактом із «рекордмайстром».
У Мюнхені наполягають, що Левандовські повинен поважати договір і що він відпрацює його остаточно. Про це нескінченно твердять усі – президент клубу Герберт Хайнер, голова правління Олівер Кан та спортивний директор Хасан Саліхамаджич. Схожа ситуація була у 2019-му році, коли поляк наполегливо просився на вихід, але його втримали і всі врешті-решт виявилися щасливими. Навіть Каріма Бензема, на чий мадридський трон міг би зазіхнути Роберт.
Однак цього разу всі ці запевнення «Баварії» здаються відвертим блефом. І ось п'ять причин, які роблять переїзд Роберта Левандовського на «Камп Ноу» неминучим. Авжеж, вже цього літа.
1. ГрошіУ «Баварії» завжди вміли рахувати гроші. У 80-ті клуб пережив важку фінансову кризу, після чого Die Roten завжди зразково поводилися на ринку і ніколи не забували про фінансове здоров'я. Смішно подумати, але ще три роки тому трансферний рекорд «Баварії» становив 41.5 млн. євро, заплачених за Корентіна Толіссо «Ліону». І це в епоху, коли 100 мільйонні трансфери давно перестали дивувати.
В останні роки «Баварія» стала сміливішою, і не поскупилася виплатити 80 млн за Люку Ернандеса та ще 60 за Лероя Сане. Але ніхто в Мюнхені просто так викидатиме гроші на розкіш. Так, Левандовські входить до числа найкращих гравців світу, але він все одно піде. Не зараз, то через рік. І ці 12 місяців коштуватимуть клубу 20+ млн євро зарплати. Додаємо ще мільйонів 35-40, які можна виторгувати у «Барселони», і отримуємо 55-60 мільйонів за рік перебування Роберта в клубі. Воно того не варте.
2. Садіо Мане
У середу на «Альянц Арену» завітав один із найкращих гравців світу Садіо Мане. І справа навіть не в тому, що він отримуватиме на новому місці відповідно до свого статусу, що повертає нас до першого пункту. Хасан Саліхамаджич зовсім не колекціонер елітних вінгерів. І без сенегальця «Баварія» мала один з найкращих підборів флангових нападників у своєму складі – Лерой Сане, Серж Гнабрі, Кінгслі Коман та Джамал Мусіала. Останнього Нагельсманну навіть довелося перевести в центр поля – зокрема через надто потужну конкуренцію на позиції.
Мане 30 років. Ціла низка досліджень показують, що вінгери проходять свій пік у 27-28 років – далі починає позначатися падіння фізичних характеристик. З фізикою Садіо все ще повний порядок. Але перехід у центр нападу, де Садіо чимало пограв останнього сезону у Клоппа, невипадковий. 16+2 у 34 матчах АПЛ не дадуть збрехати – перед нами форвард. «Баварія» не купила ще одного вінгера, тим більше у віці. «Баварія» купила нового форварда. Ще й майже на 4 роки молодшого за Левандовські.
3. Ребуси НагельсманнаЛевандовськи не те, щоб оптимально вписується в гру Нагельсманна. Від одного з найкращих форвардів сучасності ніхто не відмовиться, це зрозуміло. Але головна фішка Юліана – гнучкість. Йому набагато комфортніше грати з форвардами типажу Тімо Вернера, такими собі напівфланговими інсайдами або взагалі без 9-тки, як було в останньому сезоні в РБ, коли «Лейпциг» набрав найбільшу кількість очок у Бундеслізі.
Зважаючи на все, новим Вернером для Нагельсманна стане Мане. Про всяк випадок «Баварія» візьме стовпа, у ролі якого у складі «биків» блищав Юссі Поульсен. Найочевидніший варіант – Саша Калайджич зі «Штутгарту». Ніхто не буде намагатися замінити суперзірку, а натомість Нагельсманн отримає карт-бланш різних гравців і варіативність попереду. І молодому тренеру явно буде комфортніше за таких умов.
4. Конфліктний Левандовськ
Відносини Юліана Нагельсманна та Роберта Левандовські добрими не назвеш. 34-річний тренер жваво стартував у новому клубі. Але на зміну всім цим рекордам результативності та тривалій переможній серії вже через кілька місяців прийшов поступовий спад – позначився юнацький максималізм Нагельсманна. У результаті «Баварія» невпевнено провела друге коло, ганебно вилетіла з Ліги Чемпіонів, а в пресу все частіше почала просочуватися інформація, що лідери колективу, у тому числі і сам Роберт, незадоволені методами роботи нового коуча, а особливо постійними тактичними перестановками перед відповідальними іграми.
Крім тренера, Левандовський пішов і на прямий конфлікт із керівництвом. Починалося все зі зливів у пресу та різких заяв агента Піні Захаві, але коли це не спрацювало, поляк перейшов до промовистих заяв від першої особи. «Мою історію з Баварією закінчено. Після подій останніх місяців я не уявляю, як можу залишитись у клубі. Сподіваюся, вони не утримуватимуть мене лише тому, що можуть собі це дозволити», – так Роберт прокоментував ситуацію.
Обійдемося без моралізаторства, і просто констатуємо. Левандовські пішов на репутаційні ризики, аби лише перейти до «Барселони» та отримати можливість виграти свій заповітний «Золотий м'яч». У Німеччині він побив усі мислимі та немислимі рекорди, взяв 10 титулів Бундесліги (включаючи два з Дортмундом), але все одно не отримав заслуженого, на його думку, визнання. Тепер Роберт хоче останнього великого виклику у кар'єрі, і його можна зрозуміти.
5. Вітер змін
Прихід Юліана Нагельсманна ознаменувала нову епоху в клубі. «Баварія» почала перебудову, але намагається провести її планомірно. Почали з лінії оборони, де тепер немає жодного гравця віком від 26 років. Упамекано, Ніанзу, Мазрауї, більш важлива роль Ернандеса. Ось таке тепер прикриття у Мануеля Нойєра. У центрі поля тепер додасться ще один вундеркінд – Райан Гравенберх. Тепер настав час трохи омолодити й лінію нападу.
У професіоналізмі Левандовськи сумніватися не доводиться. Він сумлінно відпрацює контракт і дасть свої 35-40 голів за сезон. Але мати в роздягальні лідера команди, який не поділяє ідей тренера, та ще й ображеного на клуб – все це може відібрати у «Баварії» не менше, чим дасть незліченна кількість голів польського фінішера. Така славна історія, як у Роберта та «Баварії», не повинна закінчуватися на поганій ноті.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
