Максим Дячук
Центральний захисник, 18 років
Ще один молодий гравець з чітко визначеним типажем та орієнтиром. Максим Дячук - це Микита Бурда з усіма недоліками та перевагами. Плоть від плоті.
Грає і ЛЦЗ, і ПЦЗ в залежності від партнера під якого мусить підлаштовуватись.
Напевне, що вже з 99.9% впевненістю можна стверджувати: Максим не стане для Динамо новим Забарним. Клуб не зможе виторгувати на ньому солідну суму. Але не варто ставитися до цього, як до трагедії.
Глибоко шаную та поважаю Микиту, вважаю, що такі гравці Динамо у складі потрібні за будь-яких умов. Але йому лише 27, він перебуває в оптимальному віці для ЦЗ, коли ноги ще тримають землю, а певний досвід вже з’явився. І ось це погана новина для Максима, бо Бурда фактично закриває йому шлях на лавку на наступні сезони. Ну, або до приходу фізрука, що можливий після завершення каденції діда.
Тож Максим ще один рік проведе з Костюком, а що буде далі знає лише один Господь...
Почнемо з хорошого:
⁃ 1.32/90 ударів (46% у площину)
⁃ загалом 5 голів за 3407 хвилини у чемпіонаті U19
⁃ 1.82/90 дотиків у штрафному суперника
Дячук - дуже потужна зброя на стандартах. Він лідер Динамо та усієї Ліги з 10 ударами головою минулого сезону U19. Він лідер з величезним відривом позаминулого року - 23 (!) удари головою! Ніхто більше за нього головою ударів не завдавав в усій Лізі загалом за два сезони.
Забив 4 з 9 голів Динамо в двох останніх чемпіонатах U19 після розіграшу кутових. Якщо пам’ять не зраджує, то ще забивав Барселоні в ЮЛЧ після корнера у Києві.
Як на радарі Малиша, так і на радарі Максима помітна еволюція. Щоб там спеціально для мене не записувала інформаційна служба Динамо, щоб не говорив Іщенко, але радар красномовний: Дячук один з багатьох гравців академії Динамо, якому дуже тяжко дається перехід від бий-біжи до більш звершених ігрових форм.
Самі подивіться:
⁃ Максим починав дуже проблемно в розумінні позиційної гри - 1.38/90 підкатів для ЦЗ це забагато
⁃ хоча вигризав 61.9% з них, але підкат за своєю суттю - це програна позиція, якщо ти мусиш в нього йти, то це вже погано вне залежності від успіху
⁃ фолив теж часто (1.62/90)
⁃ ну, і відзначаємо традиційні для наших дітей пуляння довгих передач (7.98/90) з майже рандомною точністю (54.17%)
Вражали і 6.86 перехоплень на 30 хвилин володіння суперника. Перекладаю доступною мовою: хлопець був сповнений потужності та енергії, але не був навчений правильно її скеровувати. Було забагато непотрібної метушні.
На другий рік ситуація трохи нормалізувалася:
⁃ підкатів стало менше, як і фолів
⁃ зросла загально точність передач до 85.99%
І це проблема! Велика проблема, яку Іщенко відмовляється визнавати! Гравці потрапляють до U19 повними сил, натхнення та енергії, проте практично нерозуміючи сучасні ігрові принципи та алгоритми поведінки на полі. Костюк вимушений втрачати один рік лише на адаптацію, для декого на цьому кар’єра і закінчується.
Як і Микита - надзвичайно потужний фізично. Якщо опиняється вчасно в місці «сутички», то шансів у контактній боротьбі не залишає. Спізнюється бодай на тисячну секунди або губить на тисячну секунди позицію - втрачає усі свої супергеройскі сили.
Про сумне. Заропоную читачам самим зробити висновки, хто розумний, а хто красивий у їх тандемі з Болем.
Дистанція просування м’яча:
⁃ 7.18 метрів на хвилину в Боля
⁃ 5.52 метри на хвилину в Дячука
Дистанція просування на 1 втрату:
⁃ 82.34 м в Боля
⁃ 60.39 м в Дячука
Дистанція просування в забігах з м’ячем:
⁃ 156.72 м в Боля
⁃ 115.75 м у Дячука
Дистанція просування в передачах:
⁃ 489.14 м в Боля
⁃ 381.31 м в Дячука
Дива не сталося, та навряд вже станеться. Там де Максим переважав однолітків три роки тому - там став ще потужнішим. Де поступався, там й досі поступається. Ключова його слабкість - проявляється вже на стадії білд-апу. І це без тиску на рівні України, з що трапляється із тиском - див. матч зі Спортингом в ЮЛЧ. Якщо далі існуватиме Динамо та УПЛ, то до нього може дійти черга лише за роки три. Не раніше.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
