«Я ніколи не доводив себе до алкогольного сп'яніння»: правила життя Андрія Шевченка

Світовий футбол 4 Липня, 15:29 240
«Я ніколи не доводив себе до алкогольного сп'яніння»: правила життя Андрія Шевченка
Крилаті вислови легенди «Динамо», «Мілана» та збірної України.

Я з раннього дитинства займаюсь футболом і постійно стикаюся з тиском, порівняннями, інтригами. У мене до цього є імунітет.

Взимку не пограєш у футбол на вулиці, тому я захоплювався хокеєм.

Я люблю співати, але у мене немає голосу.

Мама мене навчила всіх наших старих українських пісень.

Для вболівальників важлива краса футболу, а для спеціалістів, гравців, клубу – результат.

Коли футбольний рівень зростає, як би ти не будував командну гру чи був підготовлений тактично і фізично, індивідуальність грає велику роль.

Чим вища індивідуальність гравця, тим у тебе більше шансів виграти матч.

Я завжди чекаю від себе більшого. Постійно перед собою підіймаю велику планку.

Якщо я граю, то граю завжди на перемогу.

У фіналі Ліги чемпіонів я забив найважливіший м’яч для мене, хоч він навіть і не зарахований.

Для футболіста, аби реалізуватись, дуже важливо вигравати.

Можна грати жорстко, але потрібно грати в межах правил.

Це футбол, це гра, і її потрібно сприймати як гру, не більше.

Коли матч вже програний, завжди потрібно аналізувати, чому він був програний.

Мені подобався Блохін і я дуже радий, що ми попрацювали разом.

У нього була дуже висока швидкість, він дуже розумно грав на футбольному полі – раціонально.

Лобановський і Саккі – це два великих тренери, які зробили великі зміни у футболі.

Якщо у мене є питання до Гвардіоли, я можу йому зателефонувати, а він мені.

Не тільки про кар’єру потрібно думати, а й про вчасне її закінчення.

Я ніколи не дивлюсь назад. Все, що сталось, воно сталось. Треба з оптимізмом дивитись вперед.

Окрім «Золотого м’яча», здається, усі кубки, які я виграв, грамоти, футболки – все це перебуває у моєї мами. Вона – людина, яка зберігає історію.

Я працюю з командою за своїм стилем, не намагаюсь когось копіювати.

Від своєї філософії ніколи не можна відмовлятися.

Досвід гравця допомагає розуміти психологію футболістів.

Якщо ти хочеш зрозуміти покоління – почни з ним спілкуватись.

Сьогодні глядачі надають перевагу командам, які створюють, а не обороняються.

За 4-5 років роботи у збірній, я жодного разу не спізнився. Завжди приїжджав першим.

Я не вимагаю від футболістів того, чого вони не спроможні дати мені чи команді.

Бразильці більш технічні, зате українці – фізично сильніші. Бразильці віддають перевагу комбінаційному футболу, а ми – атлетичному.

Якщо ми не будемо актуальні у сучасному футболі, на нас ніхто не звертатиме увагу.

На перший план я ставив сім’ю – і ставитиму завжди.

Я розуміюся в людях. Познайомившись з Крістен, я зрозумів, що не тільки її люблю, але й це та людина, з якою хочу прожити своє життя.

Вона дуже добре знає спортивне життя, бо також займалась спортом.

Ми близькі по духу, однаково бачимо життя, тому нам легко разом.

Ні я, ні дружина не хотіли пишних церемоній. Ми з її батьком грали в гольф, а потім приїхала Крістен, її мама, весільний реєстратор – і ми розписалися.

Після того, як побував на пологах, ставлюся до всіх жінок, матерів з величезною повагою.

Після народження дітей ти думаєш, в основному, про них. Ти повинен дати те, що їм необхідно.

Журналісти – це професія людей, які намагаються зав’язати якийсь конфлікт чи розв’язати його.

Майкл Джордан – ідол. Він створений для баскетболу.

Я азартний, але раціональний.

Дуже легко знаходжу контакт із людьми. Я відчуваю людей.

Я не рахую чужі гроші.

Одна з найголовніших якостей, яку ти маєш здобути, приїжджаючи в Мілан – це смак і вміння гарно вдягатись. Італійці звертають на це увагу.

Я вважаю, поки відбувається війна, жоден російський спортсмен не повинен виступати на міжнародній арені.

Я працюю, тому що мені подобається цей процес, а не тому, що змушений працювати.

Я ніколи не доводив себе до алкогольного сп’яніння. Я знаю свою норму, завжди тримаю над собою контроль.