Організаційні футбольні рішення, що надихають під час війни

Світовий футбол 5 Липня, 13:49 197
Організаційні футбольні рішення, що надихають під час війни
В умовах жорстокої бійні, попри щоденні ракетні удари російських окупантів, футбол в нашій країні продовжує жити, а отже, і розвиватися.

Люди, що опікуються грою, прекрасно розуміють, до яких наслідків може привести навіть тимчасова зупинка. Укріпленню віри в світле майбутнє футбольної України, окрім, звичайно, щоденних подвигів ЗСУ, сприяє низка надважливих і своєчасно прийнятих організаційних рішень, на яких ми сьогодні ще раз акцентуємо увагу.

ФІФА/УЄФА. БАН РОСІЇ

Підступний напад Росії на Україну 24 лютого викликав миттєву реакцію Європейського футбольного союзу. Того ж дня було оголошено про скликання позачергового засідання Виконкому УЄФА, який 25-го числа переніс фінал Ліги чемпіонів-2021/22 із Санкт-Петербурга до Сен-Дені. При цьому Ньон поки утримався від оцінки причин військового конфлікту, зобов’язавши проводити на нейтральних полях домашні матчі як російські, так і українські команди.

Утім, на справжні санкції для країни-агресора ми чекали не довго. 28 лютого Рада ФІФА та Виконком УЄФА оголосили про виключення російських колективів з усіх турнірів, що проводяться під егідою обох організацій.

«Футбол єдиний у цьому питанні і висловлює повну підтримку людям, які страждають в Україні. Президенти ФІФА та УЄФА сподіваються, що ситуація в Україні налагодиться якнайшвидше, і футбол знову стане орієнтиром єдності та миру серед людей», – йшлося у сумісній заяві двох найавторитетніших профільних інстанцій.

Таким чином, московський «Спартак» позбувся права продовжити боротьбу в 1/8 фіналу Ліги Європи, а збірна Росії – у стикових відбірних зустрічах ЧС-2022. І звичайно, ми не можемо не згадати про безкомпромісну позицію Польщі, чия національна команда саме і мала грати в Москві, а також Швеції та Чехії – двох інших потенційних суперників росіян.

Поляки спочатку просто відмовлялися їхати до країни, яка розв’язала війну, але 27 лютого дали зрозуміти, що взагалі не збираються зустрічатися з Росією – навіть, якщо це обернеться для них технічною поразкою. Майже відразу аналогічні заяви зробили шведи і чехи, створивши належні передумови для вищезгаданого вердикту ФІФА/УЄФА. Синьо-жовта капітанська пов’язка Роберта Левандовського, з якою той вийшов на вирішальний стиковий бій проти Швеції і допоміг Кадрі здобути путівку до Катару, була в цьому сенсі вишенькою на торті.

Залишається додати, що 15 березня бан Росії підтвердив Спортивний суд в Лозанні, відхиливши відповідний позов РФС. Ще за два тижні УЄФА повідомив, що дискваліфікація росіян розповсюджується на сезон-2022/23, а їхні заявки на проведення ЄВРО-2028/2032 відхилені.

УЄФА. ПЕРЕНЕСЕННЯ МАТЧІВ

УЄФА зробив усе, щоб зменшити наслідки від удару, під який потрапили українські команди – учасники європейських змагань. Нові строки були знайдені для проведення матчу 1/8 фіналу Юнацької ліги «Динамо» – «Спортінг» (замість Києва гру прийняв Бухарест), поєдинків 6-ї групи еліт-раунду чемпіонату Європи серед 19-річних, жіночого відбору до світової першості-2023, а також вищезгаданих стиків ЧС-2022 за участю «синьо-жовтих».

Що приємно, жоден з наших опонентів активно не висловлював свого невдоволення з приводу несподіваних змін у розкладі і, як наслідок, виникнення відповідних логістичних і підготовчих складнощів.

Хоча сербські юнаки пробилися до юнацького фінального турніру менш ніж за два тижні до його старту. А шотландцям і валлійцям довелося чекати на вирішення власної долі щодо участі в мундіалі зайві два місяці.

Більше того, команді Олександра Петракова був наданий по-справжньому щирий і теплий прийом як в Глазго, так і в Кардіффі. А капітани обох британських збірних – Ендрю Робертсон і Гарет Бейл – навіть давали зрозуміти, що якщо б вони не захищали честь своїх країн, то й самі б бажали успіху українцям.

Уже після того, як Вельс став володарем останньої європейської путівки до Катару, наставник шотландців Стів Кларк зазначив, що перед вирішальною грою Україна мала лише три дні на відпочинок, а отже апріорі перебувала в невигідному становищі. Але давайте визнаємо: у форс-мажорній ситуації, що склалася, УЄФА створив для українців максимально сприятливі умови і точно не винен у тому, що жодному з представників нашої країни наприкінці сезону-2021/22 так і не вдалося впоратися із своїм турнірним завданням.

ФІФА: ПРИЗУПИНЕННЯ КОНТРАКТІВ ЛЕГІОНЕРІВ

Після тривалих консультацій із зацікавленими сторонами, в тому числі з УЄФА, Міжнародна федерація футболу 7 березня прийняла постанову, що надала можливість продовжити повноцінно займатися своєю справою легіонерам клубів України та Росії.

Іноземні футболісти отримали змогу призупинити контракти зі своїми роботодавцями до 30 червня 2022 року, в їх розпорядженні був цілий місяць, аби працевлаштуватися в інших чемпіонатах. Попри закриття зимового трансферного вікна будь-який клуб мав можливість взяти в оренду чи підписати таких виконавців до 7 квітня включно, але – не більше двох.

Дуже важливий крок від ФІФА, який враховував інтереси як футболістів, котрі могли отримати повноцінну ігрову практику протягом трьох-чотирьох останніх місяців сезону, так і клубів. Зокрема, позбавлені можливості брати участь у офіційних змаганнях представники УПЛ, напевне, й самі були зацікавлені в тому, щоб їхні виконавці перебували в тонусі і потім повернулися в належній функціональній та ігровій формі.

З огляду на ситуацію, що склалося, 21 червня ФІФА прогнозовано продовжила термін можливого призупинення контрактів легіонерів з України та Росії. Ще на рік.

Чи означає це, що наші клуби взагалі будуть позбавлені іноземного легіону? Повернення до табору «Динамо» Беньямина Вербича та Томаша Кендзьори, знаних в Європі словенського та польського збірників, доводить, що це не так.

«ДИНАМО» і «ШАХТАР»: БЛАГОДІЙНЕ ТУРНЕ

Мало хто сумнівався, що українські клуби і, зокрема, обидва наші гранди, «Динамо» та «Шахтар», братимуть активну участь у боротьбі України з російськими загарбниками і наслідками цієї жорстокої війни. Участь у різноманітних гуманітарних, медичних, оборонних, будівельних проектах, допомога підрозділам ЗСУ, біженцям, лікарням, територіальним громадам тощо – звіти про всі відповідні заходи ледве не щоденно з’являються на офіційних клубних ресурсах.

Природно, що всілякі турнірні амбіції в цей момент втратили своє колишнє пріоритетне значення.

«Тепер єдина задача – зберегти Україну від знищення її агресором. Саме про це наразі думає кожен із нас. А не про те, медалі якого ґатунку кому дістануться, – висловлював свою позицію президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс. – Треба думати, як зберегти наш футбол під час війни, як допомогти захисникам нашої Батьківщини, численним біженцям та постраждалим від рашистської агресії. Ось цим ми займаємося щодня. А про незавершений чемпіонат будемо думати вже після війни».

І справжнім ноу-хау стали благодійні турне, які запровадили кияни з гірниками, і, які, безперечно, не відбулися б без сприяння керівництва країни. Достатньо сказати, що в організації туру брали участь чотири міністерства (Міністерство закордонних справ, Міністерство молоді та спорту, Міністерство соціальної політики, Міністерство культури та інформаційної політики)!

За словами президента «Динамо», ідея проведення серії благодійних матчів належала головному тренерові команди Мірчі Луческу і повністю себе виправдала. Кияни проанонсували цю знакову подію у перший день квітня, а вже за тиждень про аналогічний тур оголосив «Шахтар».

«Ми хочемо цими матчами говорити про війну і мир в Україні. Про жахливу війну, яку розв'язала Росія проти України, про страждання та руйнування, які ця війна принесла нашій країні. Про мир – необхідність завершити це безумство, повернутися до нормального життя й відновити країну. Наші меседжі прості: Stop War in Ukraine та Football for Peace – цим усе сказано», – підкреслив гендиректор донецького клубу Сергій Палкін.

Навесні «Шахтар» провів п’ять благодійних зустрічей, «Динамо» – сім. Користь від них дійсно лежить на поверхні.

«Для наших гравців і тренерів це своєрідний футбольний фронт, де вони зможуть принести максимальну користь своїй країні. Ім’я та бренд київського клубу добре відомі в світі. Й зараз, коли увага ледь не всієї планети прикута до України, таке турне переслідуватиме дві головні мети. По-перше, надати ще більший розголос протистоянню з агресором, донести до якомога ширшої аудиторії правду про події в Україні. По-друге, разом із моральною підтримкою на адресу героїчного українського народу, зібрати благодійні кошти на допомогу співвітчизникам, що найбільше потерпають в цій кривавій війні», – розставляв акценти Ігор Суркіс, чий клуб влітку започаткував уже нову серію благодійних спарингів.

Десятки мільйонів гривень, які принесли квітнево-травневі тури і які пішли на допомогу Україні, говорять самі за себе. Але ще ця благодійна місія дозволила збірникам «Динамо» і «Шахтаря» приїхати в бойовій готовності до табору національної команди, на яку очікувала участь у плей-офф ЧС-2022. Пам’ятаємо це.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ. ФУТБОЛ МАЄ ЗАЛИШАТИСЯ ВДОМА

Про важливість прийняття саме такого рішення – зі стратегічної, спортивної, психологічної точки зору – ще наприкінці травня говорив Григорій Суркіс. А вже у червні відповідний і чіткий меседж від глави нашої держави став фактично сигналом до виконання для Прем’єр-ліги і національної федерації.

Так, безпосереднього наказу чи то відповідної рекомендації Президента України про необхідність поновлення національних футбольних змагань, причому саме на нашій території, зустрічати не доводилося. Але на те, що саме таким є бажання Володимира Зеленського, який також не залишив країну у найскрутніші часи, впевнено вказують футбольні функціонери. Наприклад, керівники клубів УПЛ – «Руху» і «Кривбасу».

Чемпіонат стартує вже 20 серпня, і навіть попри окремі чутки про певні виключення для суперечок між учасниками єврокубків, можна стверджувати сміливо, що всі матчі, або принаймні левова їхня частина будуть зіграні вдома. Нехай без глядачів, нехай із паузами, викликаними потенційними повітряними тривогами, але – вдома!

Сигнал з Банкової був і своєчасним, і принциповим. А спроба з боку голови УАФ Андрія Павелка якось позначити свою причетність до нього не викликала нічого, окрім посмішки. Власне, хіба міг «самопіарник року» вчинити інакше?

На жаль, очолюваний Павелком Будинок футболу вкотре показав неспроможність давати собі раду в ключові моменти, адекватно й оперативно реагувати на зміну декорацій. Відсутність дієвих жорстких рішень в умовах війни, особливо на тлі роботи ФІФА, УЄФА, вітчизняних клубів, кидалася у вічі.

При цьому УАФ примудрилася спровокувати скандал, пов'язаний з несподіваним викликом динамівських збірників до команди Олександра Петракова і подальшими звинуваченнями в бік столичного клубу. «Біло-сині», достойно розруливши ситуацію, роздмухувати конфлікт не стали, тоді як відомство Павелка знову сіло в калюжу: упродовж місяця збірна провела лише три спаринги з клубами… Хаотичні, проведені нашвидкоруч перемовини з іншими потенційними суперниками зазнали тотальних невдач…

На щастя, в Україні і в найвищих футбольних європейських інстанціях вистачає керівників, які готові переймати на себе обов’язки нашої недолугої Асоціації і дбати про розвиток гри на українських теренах.

Олег МОРОЗОВ