Клуб із багатою історією, серйозним бюджетом та Кріштіану Роналду у складі не зумів фінішувати навіть у топ-4, що залишило «червоних дияволів» за бортом Ліги чемпіонів на сезон-2022/23.
Втім, у травні саме «Манчестер Юнайтед» виглядав як клуб із найбільшими можливостями в АПЛ. Манкуніанці розлучилися із тимчасовим менеджером Ральфом Рангніком, котрий так і не став успішним на «Олд Траффорд», і ще 21 квітня оголосили про досягнення угоди з на той момент коучем «Аякса» Еріком тен Хагом, який і очолив «червоних дияволів» після закінчення сезону.
З урахуванням того, що трохи раніше МЮ нарешті розійшовся у справах із Едом Вудвордом, на персоні якого ряд аналітиків вважав за краще зосереджувати всі невдачі клубного менеджменту манкуніанців, а також обзавівся новим виконавчим директором в особі Річарда Арнольда, було відчуття, що «червоні дияволи» рішуче налаштовані на серйозне реформування всього, що встигло перетворитися на кадровий та управлінський мотлох за останні роки.
Принаймні, перед початком цього літа прийдешня робота «Манчестер Юнайтед», як здавалося, пройде під слоганом: «Треба робити хоч щось у надії на краще, бо гірше вже просто бути не може».
Насправді, ситуація в МЮ останніми роками дійсно мала тенденцію до зміни у бік погіршення. Згідно з останніми економічними підрахунками, чистий борг клубу зростав у середньому на 12% на рік і практично досяг 500 мільйонів фунтів, а тінь сімейства Глейзерів виникає над «Олд Траффорд» щоразу, коли команда не досягає позитивного результату. Хоча навесні минулого року новоспечений спортивний директор «Манчестер Юнайтед» Джон Мерто був дуже оптимістичний у своїх поглядах на майбутнє: «Тепер у нас налагоджено чудову клубну структуру, яка допоможе досягти довгострокових успіхів. Ми продовжимо невтомно працювати та інвестувати всі сили й засоби у реалізацію планів».
Вражаюче, але приклад «Манчестер Юнайтед» наочно ілюструє, як мало можна досягти завдяки «невтомній роботі». Здається, «червоні дияволи» досконало опанували мистецтво постійно виглядати зайнятими, блукаючи трансферним ринком і проводячи численні зустрічі з агентами, футболістами та керівниками інших клубів, але при цьому абсолютно не домагатися потрібного результату. І ситуація навряд чи зміниться з приходом нового головного тренера, яким став Ерік тен Хаг і якому у квітні було обіцяно 200 мільйонів фунтів на підсилення складу.
За фактом більш ніж за два місяці з моменту оголошення про співпрацю з тен Хагом «Манчестер Юнайтед» підписав лише одного футболіста, та й то на позицію, яка буквально «перевантажена» іншими виконавцями (Люк Шоу, Алекс Теллес, Брендон Вільямс, Альваро Фернандес). Йдеться про 22-річного лівого захисника Тірелла Маласію, придбання якого у «Феєнорда» обійшлося «червоним дияволам» у 15 мільйонів євро. Плюс, звичайно, чутки про ймовірне підписання на правах вільного агента Крістіана Еріксена…
Але поки що це і все. А вже понад шість тижнів «Манчестер Юнайтед» провів у торгах з приводу покупки центрального півзахисника «Барселони» Френкі Де Йонга. Причому президент каталонського клубу Жоан Лапорта час від часу у відверто глузливому щодо шансів МЮ на придбання нідерландця тоні розповідає журналістам, що Де Йонг не продається і «Барселона» націлена зберегти цього гравця у своїх лавах, незважаючи на певні проблеми із зарплатною відомістю.
Проте вже зараз у «Манчестер Юнайтед» за тен Хага вимальовується очевидна трансферна стратегія на найближче майбутнє. Якщо вірити чуткам та аналізувати офіційну інформацію, то виходить, що вектор «червоних дияволів» зачіпає три напрямки: «Аякс» (звідти в МЮ періодично сватають Антоні, Юррієна Тімбера та Лісандро Мартінеса), колишні гравці «Аякса» (Френкі Де Йонг та Крістіан Еріксен) та внутрішні опоненти «Аякса» (Тірелл Маласія, який прибув з «Феєнорда»).
У зв'язку з цим виглядає логічним процес оптимізації скаутського відділу, який був запущений у «Манчестер Юнайтед» у квітні. Навіщо тримати на контракті 50 осіб у всіх куточках земної кулі, якщо трансферна політика клубу зведена до примітивізму і полягає в тому, щоб запитати у головного тренера ім'я потенційного новачка, можливості якого той чудово знає з досвіду попередньої роботи.
Обмежуючись кругозором тен Хага «Манчестер Юнайтед» ризикує відверто знищити селекційну роботу та стати неконкурентоспроможним на ринку. Інші клуби, в тому числі ті, з якими намагатиметься суперничати МЮ в АПЛ, давно обрали триваліший процес при вивченні потенційних новачків. Наприклад, «Ліверпуль» починав придивлятися до Луїса Діаса ще у 2017 році на чемпіонаті Південної Америки U-20. Плюс до всього «Манчестер Юнайтед» останніми роками не вдавалося досягати успіхів при трансферах гравців із нідерландської Ередивізі. Досить згадати Александера Бюттнера, Мемфіса Депая та Донні ван де Бека...
Хтось може заперечити, що мати хоч якусь стратегію краще, аніж взагалі не мати жодної. Можливо, але трансферна діяльність «Манчестер Юнайтед» за останнє десятиріччя нагадувала фільм-катастрофу, який після появи фінальних титрів на екрані перезапускався до показу на новий та новий раз. Починаючи з сезону-2013/14, «червоні дияволи» підписали 31 футболіста вартістю понад 10 мільйонів фунтів. Кого із новачків можна назвати беззаперечною трансферною перемогою МЮ? Мабуть, тільки Бруну Фернандеша, незважаючи на його спад минулого сезону, і з натяжкою Люка Шоу, якому щоразу потрібно занадто багато часу, щоб довести новому наставнику власну спроможність грати у основі.
«Манчестер Юнайтед» в останні роки на ринку здійснював трансфери, які умовно можна поділити на дві категорії. До першої відносяться гучні імена, які теоретично здатні допомогти на короткій дистанції (Алексіс Санчес, Генріх Мхітарян, Златан Ібрагімович, Ромелу Лукаку, Неманья Матич, Хуан Мата та інші). До другої – молодші футболісти, для яких МЮ ставав першим топ-клубом у кар'єрі (Гаррі Магуайр, Аарон Ван-Бісака, Фред, Антоні Марсьяль та інші). При цьому практично за кожного футболіста «червоним дияволам» доводилося переплачувати через невміння обрати потрібний момент та оформити угоду з максимально можливою вигодою для себе.
Останній фактор, ймовірно, і пояснює тривалі торги, які відбуваються зараз між МЮ та «Барселоною» по Де Йонгу. Манкуніанці чудово розуміють, що «блаугранас» потребують грошей і розвантаження зарплатної відомості, а тому в цій ситуації вже вони можуть спробувати досягти вигідної угоди. Інше питання в тому, що МЮ обов'язково потрібно знайти баланс між умілими переговорами та невиправданою затримкою у трансфері, адже якщо Де Йонг справді бачиться тен Хагу секретним вирішенням проблем команди в центрі поля, то його варто підписати якомога раніше, щоб до початку офіційних матчів Френкі встиг хоча б мінімально зігратися із партнерами.
Важливо розуміти й те, що нинішній склад «Манчестер Юнайтед» значно послабшав у порівнянні з тим, що був минулого сезону. Немає Погба, Матича, Мати, Кавані, Лінгарда, які давали глибину. Можуть залишити «Олд Траффорд» до кінця серпня Антоні Марсьяль та Кріштіану Роналду...
Саме тому керівництву «Манчестер Юнайтед» та Еріку тен Хагу важливо усвідомити, що кожен наступний сезон стає для «Манчестер Юнайтед» важливішим за попередній. Рік у рік «червоним дияволам» ніяк не вдається повернутися на вершину АПЛ, обійшовши більш успішних конкурентів, які вибудовували свої команди роками структурованої та послідовної роботи. Тен Хаг - очевидно, чудовий тренер, але навряд чи він чарівник, здатний створити потужну команду з окремих елементів. Крім того, черепаша повільність на ринку загрожує обернутися МЮ проблемами в майбутньому. «Юнайтед» звикли жити надто повільно та статечно, але сучасний світ потребує більшої динаміки й старанності. Саме тому найближчі вісім тижнів стануть визначальними для «Манчестер Юнайтед». Клуб з тен Хагом має зробити дуже багато, але, враховуючи колишній шлейф з помилок, робота над якими так і не була виконана, існують великі сумніви, що все це приведе до успіху…
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
