Три думки після матчу «Люцерн» - «Динамо»

Динамо Київ 10 Липня, 10:52 3947
Три думки після матчу «Люцерн» - «Динамо»
«Динамо» переграло «Люцерн» (2:1) у черговій благодійній грі киян у рамках підготовки до кваліфікації Ліги чемпіонів.

Проблеми з обороною і тонусом – слабший суперник повозив більше за Янг Бойз

Якби не Бущан, Динамо цілком світила б поразка. Ні пара Попов/Забарний, ні запасний варіант Сирота/Боль не вразили надійністю. Швидкі гравці Люцерна завжди були на крок попереду, стабільно виходячи на ударні позиції в межах штрафного киян. Якщо у перші хвилин 25 команда Луческу домінувала повністю, то потім почався незрозумілий спад, коли вже суперник сипав моменти пачками. Шапаренко і Сидорчук втратами привозили неприємності на свої ворота. З поверненням м'ячів були великі проблеми. В одному з епізодів капітан Динамо так хотів відібрати, тиснучи ззаду на Абубакара, що найкращий із суперників спритно обійшов і його, і ще одну перешкоду (Забарного), створивши вбивчий момент.

Загалом Люцерн вийшов на перемогу (9:6) за ударами з меж штрафного. Хоча якщо вже Київ створював свої нагоди, вони більшою мірою були доведеними до високого рівня небезпеки, відтак за гостротою та якістю ударів констатуємо хіба що мінімальну перевагу швейцарців. Але при цьому динамівці забили з пенальті та дещо випадковий гол, в якому пас Попова (головою!) з центра поля став результативним, а оборона дивним чином розсипалася, не чинивши жодного опору. Можливо, там дещо збив з пантелику своїм маневром Буяльський, який навіть не на піку форми стабільно творив чи не найбільшу загрозу своїми хаотичними переміщеннями і передачами під удар.

Динамо і активніше, і вразливіше на правому фланзі

Кендзьора і Вербіч виглядали значно цікавіше у своєму другому матчі після повернення з вимушених звірячим нападом Росії оренд. Польський захисник змушував страждати Люцерн у перші 30 хвилин, показуючи пристойну якість підключень і пасової роботи. А ось далі чи то фізика не дозволяла, чи то загальний командний стан, коли підстраховка не працює, а динаміка на посередньому рівні. Однак саме на фланзі Кендзьори почалася справжня криза, яку не могли приборкати десь аж до виходу Караваєва. Суперник створював момент за моментом, намацавши слабке місце в обороні саме в цій зоні, хоча й центр не тішив стійкістю.

І це лише 9 команда Швейцарії, відчайдушний борець за виживання. Так, Люцерн краще готовий, адже почав підготовку значно раніше за основну обойму Динамо. Але це досить слабка команда, яка всі свої ставки попереду робить на індивідуалізм ганського португальця Абубакара. Вони давали грати, особливо на тому ж правому краю, де Циганков, Кендзьора, Буяльський і Караваєв отримали дуже багато місця. Безглуздими діями виводили суперника на свої ворота. Проте й Київ сам максимально сприяв у створенні моментів. Хибні рішення, нервові фоли, деякі з яких могли б завершитися ще не одною жовтою карткою в офіційному матчі.

Резерви розчаровують: Нещерет і Сирота привозять, але це не головна проблема

В якийсь момент гра заспокоїлася. Здалося, що Динамо перехопило ініціативу. Особливо з виходом активних Караваєва, Антюха та Ваната. Шепелєв та Андрієвський показували кращу готовність і динаміку, ніж основна парочка центрхавів. Могли доводити до розгрому, а натомість дивом уникнули нічиєї. Два ідентичні моменти з нервовим перепасом назад через лінійку лівого флангу Вівчаренко-Сирота-Нещерет. Коли голкіпер, який не боїться м'яча, та захисник з потужним досвідом гри проти топів у рамках ЛЧ таке витворяють... Це ж не аматори і далеко не найгірші представники резерву.

Вони намагалися діяти за настановами Луческу, не вибивати гарячково вперед, зберігати контроль і виходити через пас, але тиск навіть такого суперника створив 2 супермоменти на свої ворота. Після Янг Бойз ми говорили про важливість пресингу в протистоянні з Фенербахче, яке намагається зажити по-новому з конспектами Жезуша. Біда в тому, що губляться не лише ті, хто має насправді небагато шансів зіграти 20 і 27 липня.

А ще в турків зараз диверсифікація атакувальних загроз куди більша, ніж сьогодні була в Люцерна з виразним акцентом на одну і ту ж зону. Біда може прийти звідусіль, причому розраховувати на велику кількість халявних моментів динамівцям не варто. Їх може бути ще менше, ніж зазвичай, адже обидва тренери не проти стерильності розміреного володіння м'ячем на дальніх підступах, побоюючись контратак і шального обміну ударами. Тому варто звернути увагу й на такі епізоди, як сьогодні по перерві у Циганкова, коли замість розіграшу 3 в 2 Віктор самотужки поліз, нарвався на силову боротьбу і змарнував шанс закрити гру.