«Якщо Шевченко повернувся до «Динамо», то чому Ярмоленко не може?». Павлов - про майбутнє зірки збірної

Динамо Київ 11 Липня, 12:21 1362
«Якщо Шевченко повернувся до «Динамо», то чому Ярмоленко не може?». Павлов - про майбутнє зірки збірної | 19-27
Учора у турецьких ЗМІ з'явилася інформація про те, що Андрій Ярмоленко близький до підписання контракту з київським Динамо.

Сайт FanDay звернувся за ексклюзивним коментарем до навченого не лише футбольним, а й життєвим досвідом Миколи Павлова, щоб дізнатися його думку про те, чи варто Ярмоленко повертатися до Динамо.

«Безкоштовно перейти до клубу, в якому ти відбувся як футболіст, буде добрим прикладом для молодих гравців»

- Миколо Петровичу, ходять чутки, що Ярмоленко гранично близький до повернення до київського Динамо. Як ви до цього ставитеся?

- На мою думку, для Андрія буде гарним рішенням повернутися до України, підтримати Динамо. Безкоштовно перейти до клубу, в якому ти відбувся як футболіст, буде добрим прикладом для молодих гравців.

- Тобто такий перехід є цілком реальним?

- Якщо Шевченко повернувся, то чому Ярмоленко не може зробити те саме. Щоправда, зараз ситуація в країні відрізняється від тієї, яка була у 2009 році, але тим більше поваги заслуговуватиме на вчинок Ярмоленка.

– Сьогоднішній Андрій здатний робити різницю в іграх УПЛ?

- В Україні – точно. Особливо, якщо брати на думку масовий відхід легіонерів. Досвід Ярмоленка для розвитку молодих футболістів «Динамо» безцінний. Він стане добрим помічником для Луческу.

- Самому Ярмоленко не рано повертатися в Україну, враховуючи рівень нашого чемпіонату, який, напевно, пристойно просяде в сьогоднішніх реаліях? Може, все-таки варто було затриматись у Європі?

- Ми з вами не знаємо, які у нього є варіанти продовження кар'єри. Якщо він вирішив повернутися до Києва, значить, він зважив усі за та проти. Я не беруся обговорювати будь-що, не знаючи, як все відбувається насправді. Не знаю, чи знадобиться Ярмоленко в Європі, але в Україні він точно буде корисним.

«Є тренери, які можуть працювати тільки в одному клубі, а є фахівці, у яких скрізь все виходить»

- Сьогодні Шахтар офіційно попрощався із Де Дзербі. Його місце, найімовірніше, займе Ігор Йовічевич. Як ви ставитеся до такої перестановки?

- Особисто мені буде цікаво спостерігати за цим. Подивимося, як вболівальники до цього поставляться. Я згадую, коли я переходив із Дніпра до київського Динамо. Зараз тренери так само переходять із Металіст у Дніпро-1, а з Дніпра-1 у Шахтар.

- Але ж не такий уже й нудний чемпіонат на нас чекає. Чого тільки варті тренерські перестановки!

- Звісно. Для вболівальників чемпіонат буде дуже цікавим. Є тренери, в кар'єрі яких є один клуб, а в інших командах нічого не виходить. А є тренери, які працюють у багатьох клубах, і скрізь у них виходить. Так ось я на боці других.

Не відкрию вам Америку, якщо скажу, що у більшість фахівців, які працювали в київському Динамо, в інших командах нічого не виходили. В усіх, крім мене, напевно [сміється]. Я йшов туди, де гірше, а зрештою все ставало набагато краще, ніж до мого приходу. Так було і у Ворсклі, і у Маріуполі.

- Напевно, знаєте якісь секрети.

- Напевно [сміється]. Наразі тренерів із такими принципами роботи майже не залишилося. У моїх командах футболісти, які приходили чи йшли, насамперед спілкувалися зі мною, а потім уже з президентом. Наразі гравці спілкуються з керівниками клубів, усілякими посередниками і лише потім – коли вже нічого не залишилося – з тренерами. Я так ніколи не працював.

- Із чим ви пов'язуєте тенденцію переходу футболу від людських стосунків до тотальної комерціалізації?

– Прийшов ринок. Розповім одну історію. Нині покійний Володимир Семенович Бойко [почесний президент ФК Маруїполь] до мого приходу до Маріуполя футболом не цікавився, але з моєю появою почав будувати стадіон, манеж, базу тощо. До речі, мало хто знає, що Бойко та Ахметов були ворогами. Я помирив їх.

Ми почали брати футболістів у Шахтаря та донецького Металурга. Коли Бойко дізнався, скільки вони отримують, втратив мову. Я пояснив, що це ринок. При цьому я завжди й усюди отримував більше, ніж футболісти, навіть якщо вони були великими.

Не гравці, а тренер відповідає за результат. З тренера вимагають, тренер за все відповідає, а футболісти лише тренуються та грають. Не може гравець отримувати сто тисяч доларів, а тренер – удесятеро менше. Це неправильно та несправедливо стосовно тренерської роботи.

Розмовляв Артем ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ