«Барселона»: борг більше мільярда, в цілях Левандовський та Рафінья. Як це можливо?

Світовий футбол 12 Липня, 18:00 679
«Барселона»: борг більше мільярда, в цілях Левандовський та Рафінья. Як це можливо? | 19-27
«Барселона» не вигравала чемпіонат Іспанії з 2019 року, і в останніх семи сезонах лише один раз виходила до півфіналу Ліги чемпіонів.

Хаві, Жуан Лапорта, Матеу Алемані, Хорді Кройфф хочуть повернути «Барселоні» її місце у футбольній ієрархії і затіяли цього літа амбітну трансферну кампанію. В якості вільних агентів були підписані Андреас Крістенсен і Франк Кессьє, «Барса» готова віддати 60 млн євро за вінгера «Лідса» Рафінью, 40 млн за форварда «Баварії» Роберта Левандовського, у поле інтересу «блаугранас» потрапили Маркос Алонсо, Сезар Аспілікуета, Бернарду Сілва, Жуль Кунде, клуб готовий продовжити Усмана Дембеле... але проблема в тому, що скільки б «Барселона» не підписала новачків, нікого з них вона поки що заявити не може.

Зарплатний ліміт «Барси» на Ла Лігу становить мінус 144 млн. євро. Загальні борги – понад мільярд євро. Це не означає, що всю суму треба повернути зараз. Але кілька тижнів тому віце-президент Барси Едуард Ромеу заявив, що для порятунку клубу потрібні 500 млн євро.

«Барселоні» потрібно десь знайти 500 млн. євро. Які Рафінья, Левандовський, Бернарду Сілва? Але не все так просто. Борги боргами, але «Барса» зрештою може знайти спосіб заявити своїх іменитих новачків.

Експерт з іспанського футболу Сід Лоу у матеріалі ESPN пропонує розмежовувати три паралельні, але взаємопов'язані процеси.

  • Перший, це загальний фінансовий стан, який має відповідатиме конкурентній позиції клубу в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі.
  • Другий, це здатність клубу досягти бухгалтерського балансу до першого липня та необхідність використання «економічних важелів» (про це пізніше).
  • Третій, це здатність клубу виконати вимоги Ла Ліги для заявки новачків. Це найважливіше.

Зарплатний ліміт – це система фейр-плей іспанської Ла Ліги. Після аудиту фінансової звітності кожен клуб отримує суму, яку може витратити на трансфери, амортизації та зарплатний фонд першої команди. Простіше кажучи, це підрахунок суми, яку клуб може витратити, виходячи з доходів і витрат. Згідно з рекомендаціями, клуб не повинен платити на зарплати понад 60% своїх доходів. Нещодавно у «Барси» цей показник становив 103%.

Ця система має прямий вплив на реєстрацію вхідних трансферів. Вона працює не так, що якщо клуб порушить правила, він пізніше буде покараний. Якщо не всі критерії виконуються, трансфер не оформиться. Реєстрація виконується через спеціальний додаток, і система просто не дозволить натиснути кнопку “прийняти”. Вона скаже “ні” реєстрації нового футболіста. Звичайно, можна піти на якісь хитрощі, відкладати платежі, перерозподіляти витрати (скандальний обмін П'янича на Артура як яскравий приклад), але це не може тривати вічно.

Зарплатний ліміт постійно змінюється під впливом доходів та витрат. З 20 команд Ла Ліги лише у «Барселони» ліміт пішов у мінус. Це можна пояснити, що витрати були вищими за очікувані, деякі збитки були перенесені на минулий сезон. Цифра мінус 144 млн – це за останніми опублікованими даними, вона могла змінитися. Але зараз вона вказує на те, що буквально «Барселоні» потрібно заробити 144 млн тільки, щоб вийти в нуль.

Минулого сезону «Барселона» витратила на зарплати 560 млн. євро. Це майже вдвічі більше, ніж “Баварія”. Мета Лапорти та Алемані – 400 млн євро. Як заробити кілька сотень мільйонів у такий короткий проміжок часу?

«Барселоні» потрібно продавати дорого, бажано найоплачуваніших футболістів. Вона намагається, але це складно. Усі на ринку знають, що “Барса” без грошей. Поки що вдалося розлучитися тільки з Філіппе Коутіньйо (проданий в «Астон Віллу» за 20 млн євро, куплений чотири роки тому за 135 млн) і Клеманом Ленгле (оренда в «Тоттенгем», «Барса» покриває частину зарплати). «Манчестер Юнайтед» не приховує своєї зацікавленості у трансфері Френкі де Йонга, але переговори йдуть дуже складно. Важко зрозуміти і позицію самого футболіста. Нідерландець має отримати за своїм контрактом із «Барсою» ще 88 млн євро і йому подобається життя на сонячному узбережжі. Хоча з футбольної перспективи обидві сторони не отримали за три роки нічого позитивного.

Є й інші можливості заробити. Наприклад, спонсорська угода зі Spotify. Підвищення прибутків у день матчу, маркетингу. І нарешті, ті самі економічні важелі або palancas, як їх називають в Барселоні.

Йдеться про продаж 25% телеправ Ла Ліги на найближчі 25 років та продаж 49.9% акцій компанії BLM, яка займається маркетингом та ліцензуванням продукції, пов'язаної з «Барселоною». Чи хороша wt ідея? Сід Лоу зазначає, що це неправильна постановка питання. Продавати частину своїх майбутніх доходів і свої активи це не дуже добре, але іншого виходу клуб не має.

Перший із цих «економічних важелів» дозволив «Барселоні» закінчити минулий фінансовий рік у плюсі після двох років втрат. Це може позитивно вплинути на зарплатний ліміт.

«Барселона» продала 10% своїх майбутніх доходів від телеправ Ла Ліги найближчих 25 років за 207.5 млн євро. Зараз «Барса» отримує 166 млн. на рік. Якщо нічого не зміниться (проте вартість телеправ завжди зростає), це означає, що «Барселона», починаючи з цього року, усі наступні 25 років, буде позбавлена 16 млн євро: у сумі 400 млн євро, які були обмінені на 207.5 млн, які потрібні зараз. Фактично, це кредит під заставу майбутніх доходів.

«Барселона» планує продати ще 15% за 400 млн. Це буде непросто, але в сумі можна отримати майже 600 млн. За продаж 49.9% компанії BLM «Барса» хоче отримати близько 300 млн.

Президент Ла Ліги Хав'єр Тебас нещодавно припустив, що «Барсі» вистачить 500 млн., щоб реєструвати нових гравців. У клубі кажуть, що може не вистачити й 600 мільйонів.

Якщо просто округлити усі цифри, ситуація така. Якщо зарплатний ліміт (-144 млн) та зарплатний фонд (560 млн) не зміняться, “Барселоні” потрібно заробити 704 млн, щоб вийти у плюс. За 600 млн «Барселона» буде в мінусі і зможе підписувати гравців лише за певних умов (про це нижче). Якщо клуб заробить 800, то зможе витратити на футболістів усі 96 млн плюсу.

Якщо «Барселоні» не вдасться добрати потрібну суму, вона зможе скористатися правилом Ла Ліги, введеним через втрати, спричинені пандемією COVID-19. Правило 1:4 дозволяє клубу витрачати 1 євро на чотири зароблені. Наприклад, якщо продаєш футболіста за 10 млн., то можеш інвестувати у свій склад 2.5 млн.

Але якщо зарплатний ліміт клубу відповідає його зарплатному фонду, можна витрачати за співвідношенням 1:1 – витрачати один євро на кожен зароблений. І цього співвідношення прагне “Барселона”. Лапорта сподівається, що клубу вдасться вийти на цей показник без продажу половини BLM.

«Барселона» сподівається продати де Йонга, Депая, Деста, Умтіті, П'янича, Нету, Брейтуейта, Пуча, Трінкао, Мінгеса. Поки що всі вони залишаються на балансі каталонців. Клуб має прийняти ряд складних рішень.

Хтось може заперечити, що “Барселона” у своєму нинішньому положенні має міцніше затягнути пояси і навіть не думати про такі трансфери як Левандовський та Рафінья; що не потрібно жертвувати майбутніми доходами заради сьогоднішніх цілей. А якщо проект Хаві провалиться, “Барселона” не досягне бажаних спортивних цілей, і відповідно не стане привабливою для нових спонсорів та вболівальників? Лапорта та його команда ризикують. Він може увійти в історію як геній, який витягнув клуб з прірви, яка дісталася йому від Бартомеу або ж він продовжить згубні починання екс-президента «Барси» і затягне клуб ще у більше руїну.

Ніхто з певністю не скаже, що буде далі. За найкращим сценарієм, 13 серпня у першій грі Ла Ліги проти “Райо Вальєкано” на “Spotify Камп Ноу” атаку “Барси” складатимуть Левандовський, Рафінья та Дембеле. За найгіршим, Кессьє та Крістенсен стежитимуть за матчем із трибун, оскільки “Барса” просто не зможе їх заявити.

У клубі, за повідомленнями ЗМІ, налаштовані оптимістично. Але ми пам'ятаємо, що було минулого року: Лапорта до останнього дня запевняв усіх, що Ліонель Мессі залишиться у “Барселоні”.