У четвер, 14 липня, Шахтар, оголосивши про підписання контракту з Ігорем Йовічевичем, офіційно оформив трансфер, про який усі говорили останній місяць і став шостим клубом УПЛ, який змінив тренера цього літа.
Цікаво, що на такі кардинальні кроки у перше військове міжсезоння зважилися клуби, які гратимуть у єврокубках чи планують поборотися за путівку до Європи. Sport Arena згадала всі тренерські перестановки цього літа.
Шахтар та Йовічевич У принципі, розмови про те, що Де Дзербі покине Шахтар, з’явилися ще в березні, незважаючи на всі запевнення італійця про бажання залишитися в клубі. Щоправда, треба віддати належне італійському фахівцю, він ще відіграв біля керма Шахтаря виставкові матчі, проте після них навіть самі футболісти Гірників давали зрозуміти, що майбутнє фахівця в команді туманне.
Чутки активно сватали Де Дзербі до різних клубів Серії А та Туреччини, тренер та Шахтар зберігали мовчання, а потім пролунав грім та інсайд: донецький клуб очолить хорватський наставник Дніпра-1 Ігор Йовічевич.
Призначення, цілком логічне, враховуючи масовий від’їзд легіонерів Шахтаря (необхідність задіяти молодих українських футболістів), серйозні проблеми у Ріната Ахметова, який втратив свої великі активи (як наслідок, можливе значне скорочення клубного бюджету), війна в Україні (складності чи навіть неможливість запрошення іноземного спеціаліста), хороші відношення між Йовічевичем і директором клубу з футболу Даріо Срною (не приховує, що в майбутньому хоче спробувати себе на тренерській ниві).
І якщо до Шахтаря в цій ситуації питань немає, за винятком можливої виплати компенсації Дніпру-1 за тренера, то до самого Йовичевича вони залишаються. Причому не в плані професійного виклику, а в суто людських якостях, враховуючи попередні заяви хорвата про готовність працювати в Дніпрі-1 та небажання кидати клуб та команду у лихоліття. І так, поки що сам Йовичевич так і не пояснив і прокоментував свій перехід.
Дніпро-1 та Кучер Ще більше запитань до Дніпра-1 та Металіста, дві ключові постаті якого – віце-президент Євген Красніков та головний тренер першої команди клубу Олександр Кучер, прийняли запрошення дніпрян. Залишимо за дужками попередні взаємини двох клубів та їхніх уболівальників та зміну вектора Дніпра-1, який вибудовував свою клубну систему та змушений її ламати під вимоги нових наставника та спортивного директора.
Куди більше цікавить, як тепер існуватимуть два клуби і як той же Красніков вестиме справи Дніпра-1 та Металіста поки що харківський клуб, за даними ЗМІ, не отримає гарантії фінансування хоча б на один сезон, які в тому числі «надасть» і дніпровський клуб, виплативши компенсацію за перехід тренера та взявши в оренду гравців Металіста.
Металіст і Призетко А керуватиме Металістом Олександр Призетко, який свого часу очолював і Металіст, і Металіст 1925. Спортивним директором харківського клубу призначено Василя Кобіна, а сам Металіст навіть підписує нових гравців.
Подивимося, що зрештою вийде від колаборації двох клубів, і як житиме і за що боротиметься харківська команда.
Ворскла та Скрипник Відставка Юрія Максимова була несподіваною для самого тренера та для футбольної громадськості. За два з половиною роки під керівництвом фахівця Ворскли у плані результатів лише прогресувала. 10-е місце у сезоні-2019/2020 та вихід у фінал Кубка країни, п’яте – у чемпіонаті-2020/2021 та п’яте за підсумками недограної першості-2021/2022.
Але керівництво клубу вирішило, що для подальшого прогресу команді потрібен новий тренер, тим більше, що «звільнився» один із найкращих українських фахівців – Віктор Скрипник, з яким, до речі, Максимов грав разом і у збірній України, і у Вердері.
Зоря та Патрік ван Леувен З початку війни і до старту підготовки до нового чемпіонату із Зорею відбувалися дивні речі. За неофіційною інформацією, керівництво клубу не виходило на зв’язок із футболістами, за свідченнями самих гравців – призупинило виплату заробітної плати, що разом із наявними боргами навряд чи сприяло бажанню залишитися в клубі. У тому числі і для головного тренера, якому щороку з трьох, проведених біля керма команди, потрібно було будувати новий колектив.
Виходило непогано – дві бронзи, з боротьбою за путівку до Ліги чемпіонів, та вихід у фінал Кубка країни. Але, мабуть, невизначеність у Зорі та стабільність у Полтаві відіграли для Скрипника вирішальну роль.
Повторити його результати намагатиметься колишній керівник академії Шахтаря Патрік ван Леувен, чий самостійний тренерський досвід на дорослому рівні обмежується нетривалим періодом роботи з тель-авівським Маккабі. А зараз йому потрібно будувати команду в дуже складних умовах.
Кривбас та Юрій Вернидуб Як повідомляв сам криворізький клуб, причина розставання з тепер уже колишнім головним тренером команди Олександром Бабичем лежить не в плані результатів (навряд чи хтось має сумніви, що якби чемпіонат у Першій лізі дограв, що Кривбас не вийшов би в еліту). Клуб, який після відродження яскраво проявляє себе в медійному полі, не побоявся публічно назвати причини розірвання контракту з деякими футболістами, які залишилися за кордоном/залишили Україну після масштабного військового вторгнення росії.
Чи варто дивуватися, що новим головним тренером клубу став Юрій Вернидуб – людина, у моральних якостях яких ніколи не було сумніву, тренер, який залишив роботу в іноземному, читай, спокійному клубі, щоб зі зброєю в руках захищати Україну. І тренер, який виводив Шериф до групи Ліги чемпіонів і обіграв там Реал і Шахтар. З усіх боків – ідеальне призначення, а амбіції Кривбасу напевно більше, ніж просто боротьба за місце в середині таблиці. Подивимося, як піде.
Бонус: Чорноморець та Григорчук Відомий український фахівець очолив одеський клуб ще відносно спокійний час – перед самим 2022-м роком. Григорчук повернувся до Чорноморця «під» нових інвесторів і з серйозними планами.
Звичайно, було б наївно припускати, що одесити, які набрали у 18-ти матчах минулого, недограного через масштабне військове вторгнення росії чемпіонату 14 очок, могли б боротися за єврокубки, однак у сезоні-2022/2023, якби він проходив у звичних умовах, цілком міг на це розраховувати. Тим більше, що роботу на трансферному ринку Моряки проводили дуже активно.
Автор Богдан Грищук