Дві думки після матчу «Ворскла» – АІК

Футбол України 22 Липня, 10:49 300
Дві думки після матчу «Ворскла» – АІК
«Ворскла» у першому матчі другого раунду кваліфікації Ліги конференцій обіграла АІК.

Матч завершився з рахунком 3:2 на користь українського клубу.

Ліга конференцій

Кваліфікація, 1/4 фіналу

Перший матч, 21 липня

Ворскла - АІК 3:2 (2:2)

  • Голи: 1:0 - 4 Степанюк, 1:1 - 17 Стефанеллі, 2:1 - 24 Козиренко, 2:2 - 44 Ларссон, 3:2 - 69 Челядін

Правильний підхід Ворскли

Перед матчем було дуже багато побоювань щодо Ворскли. Всього рік тому дуже потужна команда Юрія Максимова бездарно згоріла КуПСу, а нині кожному українському колективу пророчать виключно винос в єврокубках. Втім, ще до поєдинку в Швеції можна було відзначити якісну підготовку «зелено-білих» до сезону.

По-перше, керівництво, наважившись на зміну тренера, привело сильного спеціаліста й зробило це оперативно. По-друге, менеджерам вдалося зберегти більшу частину лідерів – Полтаву покинули лишень Тамм та Рангел. По-третє, привезли кількох перспективних або досвідчених новачків (Бацула, Олійник, Феліпе), заодно піднявши в першу команду кількох гравців із системи клубу. Зрештою, не було жодних проблем з організацією зборів в Україні та Польщі.

Віктору Скрипнику не треба було забивати голову дурницями – він мав усе для роботи. Коуч, своєю чергою, наважився повністю змінити тактику ворсклян, почавши вчити її футболу в схемі 4-4-2 ромб із купою коротких та середніх пасів, з агресивною грою фулбеків та інтенсивним контрпресингом. Це було ризиковано, адже часу для відпрацювання цієї моделі залишалось небагато.

З іншого боку, рішення Скрипника не ґрунтується на догматичності. Ворскла в попередньому сезоні тягнулася до гри першим номером з контролем м'яча в районі 60% та з енерговитратним стилем. Що найголовніше, це приносило результат. Команда, яка осилила такий футбол, може осилити стиль екс-коуча Зорі.

Матч проти АІКа показав, що полтавці все зробили правильно. У шведів доволі сильний склад, дуже потужні стандарти, рідні трибуни за спиною й прекрасний ігровий тонус – їхній чемпіонат дійшов вже до екватору. В таких умовах ворсклянам необхідно було компенсувати свої недоліки кращою тактикою. Футбол Віктора Скрипника в таких умовах зайшов ідеально.

У Ворскли було те, чого сильно не вистачало АІКу – ідея. В грі полтавців вистачало мінусів (особливо в обороні), але напрям думки «зелено-білих» був перспективнішим. Команда розуміла, куди бігти, навіщо й що робити. Всі голи у ворота Нордфельдта прилетіли невипадково – в першому варто відзначити високу позицію Бацули, в другому спрацювало своєчасне вмикання Пердути та зміщення Козиренка в центр, а третій розпочався з відбирання Яворського на чужій половині поля. У ворсклян спрацювало все те, що награвали на зборах.

Взагалі, агресивний футбол Ворскли в Стокгольмі став несподіванкою для АІКа. Від команди, яка готувалася до сезону на тлі війни й мала небагато часу на обкатку нового стилю, очікували значно обережнішої гри – полтавці ж підняли швидкості, забили швидкий гол і близько години боролися за контроль м'яча та території. Це рішення виявилось вірним. Допоки були сили, «зелено-білі» мали грати в свою гру.

Подивимось, як ця історія розвиватиметься далі. Віктор Скрипник і в Зорі розпочинав з романтичного футболу, однак у першій же кваліфікації до єврокубків луганці скотились до тотального прагматизму. Та і без єврокубків у тренера непочатий край роботи, але загальний підхід Ворскли виглядає вкрай симпатично. Як на тактичному рівні, так і на клубному.

АІК можна проходити

Те ж саме не можна сказати про АІК. Шведів сильно переоцінили як експерти, так і букмекери – контори не давали Ворсклі жодних шансів на перемогу. Команда Бартоша Гжелака мала на руках усі козирі, однак за ними майже ніхто не розгледів невиразний футбол у позиційному наступі.

АІК мав дуже банальні ідеї при грі на чужій третині поля. Все, що мали шведи – це зміщення вінгерів з флангів (і дуже швидкі ривки по ним) та мобільність Стефанеллі. В арсеналі також були стандарти й вкидання з аутів прямо в штрафний, однак Ворскла не дала супернику скористатись цим вмінням. Між тим, чверть від усіх своїх голів у сезоні підопічні Бартоша Гжелока провели саме після таких ситуацій.

При цьому команда виявилась неготовою до сміливого футболу Ворскли із агресивною грою фулбеків, зміною позицій та високим контрпресингом. У матчі було кілька тривалих відрізків, де полтавці прямо таки домінували на полі, хоча цього очікували від АІКа – суперник «зелено-білих» звик тримати м'яч на рівні 55-60%. Лишень в останні 30 хвилин шведам вдалося вийти на подібний рівень, але це було очікувано. І знову ж таки – домінування практично нічого не принесло (за виключенням моменту Ахмеда).

Ворскла почувалася дуже впевнено. Допоки команда не втомилася, АІК не зміг нав'язати свою волю в матчі. Усе хороше, що мав цей колектив у поєдинку, теж сталося через Ворсклу – «зелено-білі» сильно ризикували зі своїм контрпресингом, адже тільки на ньому й тримався захист. Проекту Віктора Скрипника не вистачає структури в позиційній обороні – це особливо було помітно по програних підбираннях.

Втім, тренер свідомо вирішив будувати гру від атаки й агресії. Іншого вибору у ворсклян зараз і немає. АІК же показав, що у нього величезні проблеми з креативом навіть за тотальної переваги в контролі та території. Саме тому ми віримо у прохід Ворскли до наступного раунду.