На цій посаді Йові змінив італійця Роберто Де Дзербі. Новий керманич «гірників» підписав контракт на два роки. Що потрібно знати про перспективи Йовічевича в новому клубі – читайте далі.
Загроза суду
Йовічевич мав контракт із «Дніпром-1» до 1 липня 2022 року. Крім того, в угоді була прописана опція продовження ще на рік за бажання клубу з підвищенням зарплатні на третину. «Дніпряни» активували цю опцію, але тренер скористався правилом ФІФА, що дозволяє іноземцям призупиняти контракти з українськими чи російськими командами на рік.
Проблема в тому, що Ігор призупинив роботу з одним українським клубом, але перейшов працювати в інший, використавши колізію закону ФІФА. Логіка закону була в тому, щоб гравці та тренери дбали про свою безпеку, а не використовували ситуацію в країні у своїх інтересах.
«Дніпро-1» не призначав нового тренера, поки Йовічевич офіційно не підпише контракт із «Шахтарем», хоча із Кучером було вже давно про все домовлено. Тепер «дніпряни» мають всі можливості у судовому порядку притягти хорватського наставника до відповідальності. «Шахтар» тут опиняється в стороні, бо це розбірки суто між клубом та тренером. Хоча якщо «Шахтар» програє, то трансферну суму за перехід напевно має виплатити сам Йовічевич.
Все б нічого, якби не намір «Шахтаря» судитися з ФІФА саме через це правило. «Гірники» оцінюють свої збитки у 50 млн євро через втрату іноземців. Виходить так, що тут правило використовуємо, бо це нам вигідно, а тут подаємо до суду через втрату гравців.
Ставка на молодь
Йовічевич, де би він не працював, завжди залишав за собою молодих гравців у першій команді. Схоже, що у «Шахтаря» зараз серйозні фінансові проблеми. Виною тому активна трансферна кампанія минулого літа. Платити по траншах за трансфери потрібно, попри війну. Легіонери використовують правило ФІФА та призупиняють контракти на рік. Продати їх не можна. В такій ситуації залишається спиратися передовсім на молодих гравців.
У «Шахтарі» із цим не має бути проблем, бо Академія клубу була однією із найкращих у країні. В системі молодіжних команд вистачає футболістів, яким робота з Йовічевичем піде на користь. Плюс в «Маріуполі» грала фактично вся молодь із «Шахтаря». Мені здається, що хтось із них та «вистрілить» у наступному сезоні. Від цього тільки виграє збірна України.
Не тренер «на результат»
За всю кар’єру Йовічевич має тільки один трофей – чемпіон Хорватії сезону 2019/20. Як би парадоксально це не звучало, але заслуга в цьому Йові мінімальна. Ту команду із Загреба створив Ненад Б’єліца, але у тренера виник серйозний конфлікт із власником клубу Мамичем. Після чого Ненад пішов взимку зі скандалом. Догравати чемпіонат довірили наставнику молодіжної команди Ігору Йовічевичу. Загреб мав величезну очкову перевагу над суперниками. За Йовічевича команда почала грати гірше та багато втрачати турнірних балів. Проте «Динамо» стало чемпіоном завдяки осінньому запасу. Йові звільнили, не давши шансу у новому сезоні.
Тепер проектуємо цю ситуацію на «Шахтар». Донеччанам потрібно грати в ЛЧ. Працюючи із «Дніпром-1», Йовічевич не взяв жодного очка у матчах проти «Динамо» та «Шахтаря», які переважали «дніпрян» за рівнем та класом гравців. Водночас «Дніпро-1» мав хороші фінансові можливості для комплектації боєздатної команди. Тому приписувати третє місце за підсумками недограного минулого сезону як заслугу тільки тренеру неправильно.
На «Шахтар» чекає дуже складна ЛЧ, де новому наставнику буде дуже непросто. Досвіду виступів на такому рівні не має ні він, ні більша частина молодих гравців.
Якою буде селекція
«Шахтар» мав свою філософію, під яку підбирав тренера. Під кожного нового тренера виділялися певні кошти, щоб зробити команду сильнішою.
Йовічевич – наразі виняток. Його взяли для того, щоб він працював із уже наявними гравцями, а не підписував нових. Завдяки вмінню тренера працювати саме із молодими гравцями у «Шахтарі» хочуть пройти складний період.
Тому не варто чекати від донецької команди дуже активної роботи на трансферному ринку. Зараз у клуба просто немає грошей на серйозних новачків. Повернення Тотовицького та підписання Джурасека, напевно, максимум того, що може «Шахтар» цього літа.
Підписання хорвата взагалі дещо дивне. Джурасек не мав шансів у Загребі, бо на його позиції грає капітан команди Адемі. За рівнем своєї гри він не дотягував до першої команди «Динамо». Так, Йовічевич його добре знає по молодіжці «Динамо» та «Дніпру-1», але невже цього достатньо?
Трансфер Джурасека – це бажання перебудови гри команди в середині поля. Схоже, що Йові хоче грати із «перевернутим трикутником». Це прямий конкурент за місце у складі Судакову, Бондаренку та Криськіву. Чим керувалося керівництво клубу, погоджуючи цей трансфер? Потенціал Бондаренка точно вище. Судакову видають аванси, він вже і за національну команду грав. Криськів чудово проявив себе в Харкові…
Багато буде залежати від ймовірних трансферів українських гравців. Якщо з відходом іноземців вже змирилися, то українці зараз мають стати ключовими гравцями. Проте якщо «Шахтар» продасть Анатолія Трубіна, Михайла Мудрика чи Миколу Матвієнка, то частину грошей може витратити на підсилення. Скажімо, викупити Олександра Піхальонка в «Дніпрі-1».
Іспанські трикутники Реброва
Йовічевич близький до гри «Шахтаря» з домінуванням на полі та контролем м’яча. Головна проблема – гра команди у середині поля. Ще з часів Луческу у «гірників» викристалізувалася схема з двома опорниками та одним гравцем під форвардом. Один опорник займався суто руйнуванням, інший вів гру команди, допомагав виходити з пресингу та починав атаки. Гравець вище мав свободу дій, створював кількісну перевагу на флангах.
Йовічевич грає за схемою з одним чистим опорником та двома гравцями вище. Опорник займається своїм безпосереднім обов'язком та закриває позицію у середині поля. Два гравці вище – підтискають суперника, багато працюють у пресингу, атакують другим темпом. Це такий собі перевернутий трикутник, який використовував Сергій Ребров під час роботи у «Динамо».
Будь-які зміни – це ризики. Бо жоден тренер після Луческу нічого не міняв глобально у структурі гри команди. Щось вдосконалював, від чогось відмовлявся, але побудова 4-2-3-1 була завжди, за винятком короткого періоду у Паулу Фонсеки з грою у два форварди.
Терпіння Ахметова
Йовічевич – це не кризовий менеджер. Це більш системна людина, яка потребує часу на побудову команди. Не варто від цього тренера чекати дива, що він за короткий час зможе досягти результатів та поставити гру команді. У Загребі не склалося. У Дніпрі почало виходити далеко не відразу. Тому має бути підтримка керівників клубу та повна довіра. Інакше нічого не вийде.
Йовічевич зараз у такій ситуації, що йому потрібно будувати нову команду. Кадрово команда змінилася, про попередню зіграність мова не ведеться. Потрібно майже все будувати з нуля. В цьому є свої переваги, але недоліків ще більше.
Команду може штормити, особливо у першій частині сезону, коли потрібно буде двічі грати на тиждень під час ЛЧ. В цей час власну клубу Рінату Ахметову потрібно уникнути емоційних рішень. Якщо у нового тренера не все буде виходити. Я не думаю, що від Йовічевича відразу можна вимагати результат. Перед ним мають стояти зовсім інші завдання:
1. Розвиток та капіталовкладення Мудрика/Трубіна/ Матвієнка. Якщо ці гравці залишаться, то кожен із них за час роботи з Йовічевичем має вирости у грі та додати у трансферній вартості. Мудрик, до того ж, має стати повноцінним лідером команди.
2. Довіра молоді. 3-4 молодих футболісти мають самоствердитися у першій команді «Шахтаря». Я б поставив на Сікана в нападі. Бондаренко має стати лідером півзахисту, Булеза - конкурувати за місце лівого захисника із Корнієнком. Також має отримати шанс Очеретько.
3. Прощання з ветеранами. Йовічевич остаточно має завершити зміну поколінь у «Шахтарі». Пятов, Кривцов, Степаненко вже мають солідний футбольний вік. У кожного із них суттєві особисті контракти. У «Шахтарі» є зараз молоді гравці на ці позиції, на яких потрібно робити ставку через менші фінансові витрати та перспективу продати.
Сергій ТИЩЕНКО
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
