Блогер: «Ми і турки мали дуже схожі проблеми у першому матчі»

Динамо 0:0 Фенербахче

Просування м’яча гравцями

Потрібно трохи деталізації, що мається на увазі під просуванням:

⁃ наближення м’яча до воріт суперника на 30 метрів, якщо передача або забіг відбувається на власній половині поля

⁃ наближення м’яча до воріт суперника на 15 метрів, якщо передача або забіг відбувається через центральну лінію поля

⁃ наближення м’яча до воріт суперника на 10 метрів передачею чи забігом на чужій половині поля

Відсутність Кіма можна вважати суттєвою перевагою для нас: минулого сезону він акуратніше за Салаї просував м’яч (70.38 метрів на 1 втрату проти 52.37 метрів в угорця). Азіз з Тіссераном (відіграли по тайму) і близько не мали упродовж матчу аналогічних з Салаї обсягів. Через ЛЦЗ Салаї ліва половина поля турків була й більш активною: на Кенді і лягло основне навантаження (Ферді Кадіоглу).

У Дубінчака (2) та Кенді (0) лише 2 отримані передачі з просуванням, а в Кадіоглу (4) та Осеї-Самуеля (2) - 6. Тож навіть без перегляду матчу та інших метрик зрозуміло, хто залучав флангових захисників до атаки частіше.

Якщо подивитися на Динамо, то тями відрізати чималу групу гравців Фенербахче в нас вистачало: Бєсєдін (17 отриманих), Вербич (9) та Циганков (7). Усі наші проблеми починалися вже після цього: поруч з Артемом, Беном та Віктором раз по раз не опинялося нікого; вони просто втрачали м’яч за м’ячем.

Незвична історія в парі Попов-Забарний: в Іллі (11) більше пасів з просуванням, ніж в Дениса (5), що трапляється дуже рідко.

Ми втримали центр, бо індекси просування тандему Аран-Юксек досить посередні (лише 8 точних передач з просуванням на двох). Хто не в курсі, то це гравці типу Рибалки: просування в початковій фазі одна з їх головних задач. Точність їх пасів до фінальної третини теж не вражає: 75% в Юксека та 57.14% в Арана.

Ще один наш здобуток - 4 отримані передачі з просуванням Россі. Це вказує, що уругваєць частіше сідав нижче, зменшуючи дистанцію з тим, хто віддавав. Паси на нього зрідка відрізали його від опіки.

Перекрили Осеї-Самуеля. Він не був ефективним настільки, як Кадіоглу:

⁃ жодної глибокої передачі чи пасу до штрафного майданчику

⁃ програв 12 з 17 дуелей в атаці (29%)

Маємо певні успіхи проти усієї основної лінії атаки турків:

⁃ Кахведжі отримав 8 пасів з просуванням, але програв 8 з 11 дуелей в атаці (27%, усі три виграші на власній половині)

⁃ Валенсія отримав 10 пасів з просуванням, але програв 7 з 9 дуелей в атаці (22%, не виграв жодного у 20 метровому радіусі від воріт)

⁃ Кінг отримав 8 передач з просуванням, але програв 6 з 8 дуелей в атаці (25%, не виграв жодного у 20 метровому радіусі від воріт)

Хто дійсно створив багато проблем в про це варто говорити - Ферді Кадіоглу (віддав 3 передачі під удар на 0.32 хА). Виграв 8 з 10 дуелей в атаці (80%). У матчі-відповіді потрібно бути ще більш обачнішими. Бо це ледь не єдина працююча в їхньому плейбуці історія.

Тож і ми, і турки мали дуже схожі проблеми: група гравців атаки майже завжди опинялася в меншості проти групи гравців захисту. Турки навіть проблемніші через перевагу у володінні: їх пасова гра геть не була довершеною, тому й доводилося дуже багато «брати на себе». 102 дуелі в атаці - найвищий показник Фенербахче для офіційних зустрічей за рік. Для порівняння в них 71.82 в середньому. Тож в нас ще відносно мобільний захист був встагати нав’язувати боротьбу. А за цей тиждень від першої гри ще й можемо додати.