Ракицького упродовж останніх місяців сватали до Шахтаря. Оборонець навіть брав участь у благодійних матчах донецької команди, мав ось-ось приїхати до табору у Нідерландах. Але повернення так і не відбулося.
Насправді, шансів знову одягнути футболку Шахтаря у Ярослава було мало. Це радше нагадувало красивий міф, вигідний обом сторонам: Ракицькому, щоб підтримати свою репутацію після відходу із Зеніта, а Шахтарю – для амбіцій та роботи із вболівальниками. Все-таки, Ярік – не чужа для клубу людина.
Фінансові проблеми Шахтаря
Увесь український футбол переживає кризові часи. Економіка у період війни не може працювати потужно. Власник Шахтаря втратив частину своїх активів, що, безперечно, позначається на функціонуванні клубу. «Гірники» хочуть робити ставку на українських гравців та запросили тренера з відповідним баченням футболу.
Зрозуміло, що у такій ситуації активної трансферної кампанії чекати не варто. Шахтар повернув Андрія Тотовицького та підписав знайомого Йовічевічу за спільною роботою у Динамо Загреб та СК Дніпро-1 Невена Джурасека. Якщо вірити Transfermarkt, то хорват обійшовся у 800 тисяч євро, за Тотовицького заплатили 500 тисяч. Виходить трохи більше мільйона євро. Вельми скромно для Шахтаря.
Я веду до того, що Ракицький не гратиме за малу зарплату. У серпні йому виповниться 33 роки. Кар'єра йде до завершення. Залишилося зіграти 2-3 сезони на високому рівні, тож у цей період потрібно добре заробити. Сьогоднішній Шахтар не готовий до великих контрактів. Натомість у Туреччині клуби мають можливість платити футболістам з іменем. Як бачимо, у цьому Адана Демірспор гроші є. Тренує команду легенда італійського футболу Вінченцо Монтелла, а головною зіркою виступає колишній нападник Інтера, Ман Сіті, Ліверпуля, Мілана та збірної Італії Маріо Балотеллі. Без хороших особистих умов вони б нізащо не поїхали до Туреччини.
Зрив трансферу Матвієнка
Шахтар втратив майже всіх своїх легіонерів «завдяки» правилу УЄФА, яке дозволило іноземцям в Україні та Росії призупиняти контракти на рік заради власної безпеки. Повноцінні гроші змогли отримати тільки за Додо.
Клуб змушений розглядати продаж українських гравців, щоб вирішити свої фінансові зобов'язання. Серед головних активів – Микола Матвієнко. Оборонця вже не один рік «продають» до провідних чемпіонатів Європи. Зараз така ситуація, що Микола за наявності хорошої пропозиції міг би реально піти з команди.
Головним кандидатом на нього був Аякс. Писали, що все дуже близько, але так нічого і не вийшло. Чемпіон Нідерландів відмовився від можливості посилення складу українцем. Я так розумію, що Матвієнко був «одним із», але Аякс вибрав іншого гравця.
Тепер якихось серйозних передумов для трансферу Миколи немає. Тому брати до складу команди гравця такого ж амплуа, з такими ж сильними сторонами, але старшого на 7 років ще й із великою зарплатою – не зовсім логічно. Якби Матвієнко дійсно пішов, то кандидатура саме Ракицького стала б головною у плані заміни.
Поєднувати цих футболістів на полі – непросто. Потрібно формувати пару центрбеків із двох лівоногих, які не дуже добре почуваються у силовій боротьбі, або ж ставити Матвієнка на лівий фланг, де є талановита молодь.
Так, Матвієнко залишається, має стати одним із лідерів команди та шефом оборони. У системі клубу є схожий за якостями гравець Фарина. Дуже сподіваюся на його прогрес при Йовічевічі. Тому місця для Ракицького фактично немає.
Не футболіст для Йовічевіча
Важливий момент: Йові мав проблеми у роздягальні першої команди Динамо Загреб. Не всі лідери його прийняли. Власне, через це тренер не зміг надовго затриматися у команді. Він втратив управління над гравцями. Система штрафів призвела не до покращення дисципліни, а до невдоволення. В Ігора не такий великий авторитет у футболі, щоб переконувати у своїх ідеях усіх досвідчених виконавців.
Знаємо, що Ракицький – непростий хлопець. З ним легко не буває. Йовічевіч теоретично міг отримати конфлікт із ветераном. Думаю, тренер розумів усі ці ризики та був проти повернення Ярослава. Наставник повинен мати повний авторитет у команді. А в Ракицького були всі передумови впливати на колектив, особливо якщо багато молоді. Всі ці розбіжності позначилися б на полі.
До того ж Ракицький ніколи не був швидким гравцем. З віком ці проблеми ставали ще помітнішими. Йовічевіч грає із високим захистом. Повільний бек не дуже добре вписується у цю концепцію. Ставку потрібно робити на швидших та молодших футболістів.
Йовічевіч не прийшов до команди, щоб лише давати результат чи виходити до плей-офф ЛЧ. Його головне завдання – робота та прогрес із молодими гравцями. Потрібно вдосконалювати гру Бондаря, бо він виглядає зовсім непереконливо. Є талановиті Козік та Фарина, з якими належить працювати у плані перспектив першої команди.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
