Перехід «Ньюкасла» до рук Суверенного фонду Саудівської Аравії на початку жовтня минулого року , але через десять місяців всі здається змирилися з тим фактом, що клуб Прем'єр-ліги належить близькосхідній державі.
Після зміни власників хтось жартома, хтось серйозно називав “Ньюкасл” “найбагатшим клубом світу”. Але чи правомірне це твердження? Теоретично – так, практично ні. У розпорядженні Суверенного фонду Саудівської Аравії активи на 620 млрд доларів – незрівнянна для футболу величина навіть у порівнянні з активами босів “Парі Сен-Жермен” та “Манчестер Сіті”. Але стастки власників як такі не роблять клуб багатим. За рівнем обороту та доходів «Ньюкасл» залишається середняком англійської Прем'єр-ліги.
Купівля “Ньюкасла” Суверенним фондом Саудівської Аравії порівнювалася з такими подіями як поява в англійському футболі Романа Абрамовича або Шейха Мансура. Британська фінансистка Аманда Стевлі та її чоловік Мехрдад Годуссі, які за дорученням фонду керують «Ньюкаслом», говорили про плани виграти чемпіонат Англії у найближчі п'ять-десять років. Але поки що перспектива чемпіонства вкрай віддалена. Влітку на трансфери «Ньюкасл» витратив 60 млн фунтів – це десятий показник у чемпіонаті. “Ньюкасл” не може поводитися на ринку так, як це робили “Челсі” і “Манчестер Сіті” в перші роки з новими власниками. І цьому є кілька пояснень.
Фінансовий феєр-плей
До появи фінансового фейр-плей в англійській Прем'єр-лізі в 2013 році втрати «Манчестер Сіті» склали близько півмільярда фунтів. Шейх Мансур міг вкладати гроші у склад та інфраструктури клубу, не думаючи про наслідки. “У найближчі п'ять років “Ньюкасл” не зможе дозволити собі такі витрати, – каже експерт із футбольних фінансів Кіран Маґуайр. – ФФП виступає в ролі обмежувача надмірних витрат, у ранні роки Мансура у «Сіті» цього не було».
За правилами Прем'єр-ліги, за три сезони збитки клубу АПЛ, які можуть бути покриті інвестиціями власників, не повинні перевищувати 105 млн. фунтів.
Логічно, щоб дозволити собі великі витрати, потрібно більше заробляти, але у “Ньюкасла” з цим поки що проблеми. Одразу після зміни власників «Ньюкасла» 18 клубів Прем'єр-ліги («Манчестер Сіті» утримався) проголосували за правило, яке забороняє клубам АПЛ підписувати нові спонсорські контракти з компаніями, афілійованими власникам клубів. Це правило діяло два місяці і не дозволило “Ньюкаслу” отримати спонсорські угоди з саудівськими компаніями за неринковими цінами. Нині кожен спонсорський контракт клубів АПЛ перевіряється юридичним відділом ліги на відповідність його ринковим показникам.
За комерційними доходами «Ньюкасл» займає місце у другому десятку АПЛ. Клуби з топ-6 отримують у сім разів більше доходів від спонсорів. «Ньюкаслу» потрібно розвивати комерційний напрямок, але це питання не одного року.
Поступовий розвиток
Зміна власників у жовтні відбулася надто стрімко і нове керівництво клубу, обличчями якого були Аманда Стевлі та Мехрдад Годуссі, були деякий час розгублені. Якимось чином Стів Брюс пропрацював ще один матч, зі спробою переманити Унаї Емері боси «Ньюкасла» відверто зганьбилися, зрештою був обраний екс-тренер «Борнмута» Едді Хау. Зимове трансферне вікно “сороки” розпочали як передостання команда ліги, і мало хто вірив, що “Ньюкаслу” вдасться врятуватися.
Стевлі, Годуссі та Хау пройшли у січні крізь вогонь, воду та мідні труби. Усі розуміли, що “Ньюкасл” має гроші, і всі – агенти, посередники, клуби – хотіли наживитися на нових багатіях. Деякий час повідомлялося, що клуби АПЛ відмовляються вести справи з «Ньюкаслам», передбачаючи його можливий виліт до Чемпіоншипу. Але все ж таки босам «сорок» вдалося витратити 90 млн фунтів на трансфери п'яти футболістів – в Англію з «Атлетико» повернувся Кіран Тріпп'єр, у конкурента за виживання «Бернлі» за відступні був підписаний форвард Кріс Вуд, «Брайтон» погодився відпустити «сорокам» його вихованця, центрбека Дена Берна, фулбек Метт Таргетт не захотів боротися за старт із Люкою Дінем в «Астон Віллі», головним трансфером зими була купівля центрхава «Ліона» Бруну Гімараєша за 37.9 млн фунтів.
Це були трансфери, які мали спрацювати тут і зараз – “Ньюкаслу” треба було уникнути вильоту. І команда Едді Хау у підсумку перевершила всі очікування, посівши у лізі 11 місце.
Влітку «Ньюкасл» викупив Таргетта у «Вілли» після його успішної оренди, у «Бернлі», який вилетів, був підписаний воротар Нік Поуп. І третій трансфер – 22-річний центрбек «Лілля» Свен Ботман, якого «сороки» намагалися купити ще взимку.
Ці хороші, продумані трансфери, але вони не вражають уяву. Де ж суперзірки, де великі індивідуалісти? Неймар, якого хоче позбутися ПСЖ?
Але саме їх уникає «Ньюкасл». І показово, що влітку “сороки” були готові розлучитися з Алланом Сен-Максіменом, найбільшим індивідуалістом у складі. «Ньюкасл» хоче уникнути помилок «Евертона», який роками без плану та стратегії підписував півзірок АПЛ на великі зарплати. – минулого сезону «Евертон» ледь не вилетів.
“Ньюкасл” хоче повільного органічного розвитку, він уникає трансферів іменитих гравців 25+, які згодні були б вирушити на Тайнсайд тільки заради грошей. Зарплатна стеля в “Ньюкаслі” становить близько 110000 фунтів, такі клуби як “Вест Гем” і “Астон Вілла” пропонують потенційним новачкам більше. «Ньюкасл» не хоче різко ламати структуру зарплат і бачить своє майбутнє у розвитку таких талановитих футболістів як Ботман та Гімараєш.
“Ми не маємо підписувати когось просто так – я так не працюю. Новачок повинен вписуватися в структуру команди і робити її краще, він не повинен просто добрим гравцем”, – вважає Едді Хау.
«Ньюкасл» хотів підписати ще одного форварда, але вирішив, що ціни на Александера Ісака («Реал Сосьєдад»), Муссу Діабі («Байєр»), Домініка Калверт-Льюїна («Евертон») та Айвена Тоуні («Брентфорд») йому не по зубах. Екс-форвард «Реймса» Юго Екітіке обрав ПСЖ. Пошуки посилення в атаку продовжуються, але «Ньюкасл» не хоче ризикувати і переплачувати. Впродовж трьох останніх сезонів “сороки” не продали жодного футболіста, що також не сприяє великим витратам.
Будівництво фундаменту
«Ми будуємо хмарочос, тому маємо бути переконані, що фундамент у нас міцний», – написав нещодавно Мехрдад Годуссі у себе в твіттері.
Влітку “Ньюкасл” на посаду спортивного директора призначав Дена Ешворта, а гендиром – Даррена Ілза.
Ешворт має високу репутацію у своїх колег і вважається одним з найкращих спортивних директорів в англійському футболі. Йому поставлено завдання працювати над “всеосяжною спортивною стратегією, футбольним розвитком та скаутингом на всіх рівнях”. Це план не на один сезон.
Крім цього, боси «Ньюкасла» мають намір вкласти кошти в розвиток інфраструктури, потребують модернізації тренувальна база та стадіон.
“Челсі” виграв чемпіонат через два роки після появи на сцені Абрамовича. Шейх Мансур привів «Сіті» до чемпіонства за чотири сезони. Чи встигне «Ньюкасл» впоратися за вісім років? Поки що цей термін здається надмірно оптимістичним.
Борис Сорокін
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
