«Брюґґе», «Ференцварош», «Фенербахче», «Штурм»… Завжди «Динамо» Мірчі Луческу здобувало результат за дуже стриманої, обережної, раціональної гри. Це обличчя нинішнього «Динамо». А спроби піти у «вільне плавання», як торік з «Барсою», мали місце тільки в поєдинках, де заздалегідь не було чого втрачати.
Склад «Динамо» учетверо дорожчий за склад «Штурма». Кияни проводять у Лізі чемпіонів 27-ий (!) сезон з часів Незалежності, тоді як для «Штурма» це тільки сьомий такий за всю історію. «Динамівський тренер працював у п'яти різних європейських чемпіонатах, серед яких Серія А. Наставник «Штурма» не був ніде, окрім Австрії. І все одно «Динамо» діяло дуже стримано та обережно.
997 ТТД, дванадцять ударів по воротах і 1,12 очікуваних голів (xG) – це точно не про феєрію. Це можна називати домінуванням, але лише за тієї умови, що у суперника провалився план на гру. Задум «Штурма» легко читався вже на перших хвилинах: високий пресинг, швидкий гол, далі – максимальна щільність на своїй половині поля. Все розсипалось до руїн після голу Караваєва. Розсипалось так, що «Штурм» втратив надію здобути не програшний результат (показові заміни у другому таймі – футболісти підтюпцем, не поспішаючи, йшли з поля), та втратив самоконтроль (показове жбурляння капітаном пов'язки при відході з поля). Хоча питання залишається відкритим: як пішла б гра, якби «Штурм» реалізував один з трьох своїх моментів, що виникли у перших 25 хвилин гри.
Тоді двічі рятував Бущан (після ударів Хайрлендера та Хойлунда) і одного разу суперник просто не влучив з убивчої позиції (Хойлунд). Цього вистачило на 0,75 xG, що не набагато відстає від «динамівського». Цього, разом з ударом Прасса, вистачило для того, аби взагалі перевершити «Динамо» за показником влучань у площину. Але цього не вистачило «Штурму» для того, аби вибити українську команду з рівноваги.
Це завдання взагалі видається для суперників колективу Мірчі Луческу надважким. «Фенербахче» провів величезну частину двох поєдинків проти «Динамо» в атаці, постійно тримав Бущана в напрузі й «облизував» каркас воріт, і все одно не зламав структуру української команди. Їй вистачило чотирьох хвилин гри у більшості, аби забити гол. З «Штурмом» вистачило 65-ти позиційних атак, аби здобути перевагу. При володінні м'ячем понад 65 відсотків.
«Динамо» практично не доводилося грати у відбору – всього 23 спроби, з яких тринадцять успішних. Це тому, що «Штурм» не волів володіти м'ячем, а коли отримував його, то намагався швидко розігнати атаки. Самі австрійці, як не дивно, теж не вступали у відбори (всього-на-всього 19 спроб). Вони створювали ешелонові лінії пресингу, однак далеко не завжди встигали за переміщеннями крайніх захисників «Динамо». Що і створювало для австрійців проблеми, а українцям надавало перевагу.
В активі Дубінчака жалюгідних сім єдиноборств (найменше у команді після Вівчаренко, Гармаша та Ваната, що вийшли на заміну), однак аж 94 передачі. З яких одна стала гольовою, попри те, що офіційні джерела записали асист на Бєсєдіна через його дотик до м'яча. За матч Владислав допустив, як і Кендзьора, тільки один фол, що для флангових захисників є нетиповим. Але тут швидше питання до суперника, який не нав'язував боротьбу.
Гра в пас – взагалі окрема розмова у контексті вчорашнього поєдинку. Жоден з гравців креативного плану «Динамо» не здійснив у сумі понад 55 (!) передач. У Шапаренка їх 97, але грав він глибоко, майже на лінії з Сергієм Сидорчуком, трохи вище центральних захисників. М'яч найкраще тримався саме у ногах Попова, Забарного і Шапаренка. Четвертим за цим показником став Дубінчак.
Багато критикують Бєсєдіна, проте він зіграв доволі корисно. З п'ятнадцяти передач – усі точні. Насправді це вимоги Мірчі Луческу, який ще в «Шахтарі» практикував відтягування нападника (переважно це був Луїс Адріано) вглибину або на фланг й активну його участь не у завершенні, а у конструюванні атак. Крім того, Бєсєдін став лідером «Динамо (разом з Шапаренком та Караваєвим) за кількістю ударів по воротах (три), що свідчить про його вміння, попри специфічні функції на полі, обирати правильну позицію. Ну а єдиноборства – то його візитна карточка. Лідер «Динамо» і другий гравець матчу за кількістю проведених єдиноборств (19). Шість виграних єдиноборств у повітрі – з запасом найкращий показник у команді.
Ну і персона Караваєва… Мабуть, найяскравіше свідчення концептуальної гри «Динамо». Він став автором голу, одним з найкорисніших гравців команди за показником зароблених на собі фолів, ударів по воротах, участі у гольових моментах. Набрав найбільший серед футболістів «Динамо» показник xG («очікувані голи»). За умови, що його не розглядали гравцем основи й з перших хвилин випустили тільки через травму Циганкова. Виконавці можуть змінюватися навіть в останній момент, структура залишається сталою. Це і є стиль, концепція, догматизм.
Мірча Луческу на післяматчевій пресконференції сказав те, що крутилося на вустах більшості тих, хто переглянув гру й турбувався про долю «Динамо» – шкода, що не забили більше. Попри невдалий старт матчу, були всі шанси закрити питання щодо виходу в плей-офф ще у Польщі. Але це теж частина сьогоднішнього образу «Динамо». Це не та команда, яка буде брати усе тут і зараз. Це команда, яка вміє і любить терпіти, для якої страждання на полі не є чимось принизливим. Терпіти (хтозна, можливо, і страждати) доведеться за тиждень і в Австрії. Але нічого страшного у цьому немає.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
