Гра зі «Штурмом» – обличчя нинішнього «Динамо». Феєрії не буде навіть проти слабких суперників

Динамо Київ 4 Серпня, 13:40 345
Гра зі «Штурмом» – обличчя нинішнього «Динамо». Феєрії не буде навіть проти слабких суперників
Учора, мабуть, остаточно стало зрозуміло, що не варто очікувати від цього «Динамо» феєричної гри.

«Брюґґе», «Ференцварош», «Фенербахче», «Штурм»… Завжди «Динамо» Мірчі Луческу здобувало результат за дуже стриманої, обережної, раціональної гри. Це обличчя нинішнього «Динамо». А спроби піти у «вільне плавання», як торік з «Барсою», мали місце тільки в поєдинках, де заздалегідь не було чого втрачати.

Склад «Динамо» учетверо дорожчий за склад «Штурма». Кияни проводять у Лізі чемпіонів 27-ий (!) сезон з часів Незалежності, тоді як для «Штурма» це тільки сьомий такий за всю історію. «Динамівський тренер працював у п'яти різних європейських чемпіонатах, серед яких Серія А. Наставник «Штурма» не був ніде, окрім Австрії. І все одно «Динамо» діяло дуже стримано та обережно.

997 ТТД, дванадцять ударів по воротах і 1,12 очікуваних голів (xG) – це точно не про феєрію. Це можна називати домінуванням, але лише за тієї умови, що у суперника провалився план на гру. Задум «Штурма» легко читався вже на перших хвилинах: високий пресинг, швидкий гол, далі – максимальна щільність на своїй половині поля. Все розсипалось до руїн після голу Караваєва. Розсипалось так, що «Штурм» втратив надію здобути не програшний результат (показові заміни у другому таймі – футболісти підтюпцем, не поспішаючи, йшли з поля), та втратив самоконтроль (показове жбурляння капітаном пов'язки при відході з поля). Хоча питання залишається відкритим: як пішла б гра, якби «Штурм» реалізував один з трьох своїх моментів, що виникли у перших 25 хвилин гри.

Тоді двічі рятував Бущан (після ударів Хайрлендера та Хойлунда) і одного разу суперник просто не влучив з убивчої позиції (Хойлунд). Цього вистачило на 0,75 xG, що не набагато відстає від «динамівського». Цього, разом з ударом Прасса, вистачило для того, аби взагалі перевершити «Динамо» за показником влучань у площину. Але цього не вистачило «Штурму» для того, аби вибити українську команду з рівноваги.

Це завдання взагалі видається для суперників колективу Мірчі Луческу надважким. «Фенербахче» провів величезну частину двох поєдинків проти «Динамо» в атаці, постійно тримав Бущана в напрузі й «облизував» каркас воріт, і все одно не зламав структуру української команди. Їй вистачило чотирьох хвилин гри у більшості, аби забити гол. З «Штурмом» вистачило 65-ти позиційних атак, аби здобути перевагу. При володінні м'ячем понад 65 відсотків.

«Динамо» практично не доводилося грати у відбору – всього 23 спроби, з яких тринадцять успішних. Це тому, що «Штурм» не волів володіти м'ячем, а коли отримував його, то намагався швидко розігнати атаки. Самі австрійці, як не дивно, теж не вступали у відбори (всього-на-всього 19 спроб). Вони створювали ешелонові лінії пресингу, однак далеко не завжди встигали за переміщеннями крайніх захисників «Динамо». Що і створювало для австрійців проблеми, а українцям надавало перевагу.

В активі Дубінчака жалюгідних сім єдиноборств (найменше у команді після Вівчаренко, Гармаша та Ваната, що вийшли на заміну), однак аж 94 передачі. З яких одна стала гольовою, попри те, що офіційні джерела записали асист на Бєсєдіна через його дотик до м'яча. За матч Владислав допустив, як і Кендзьора, тільки один фол, що для флангових захисників є нетиповим. Але тут швидше питання до суперника, який не нав'язував боротьбу.

Гра в пас – взагалі окрема розмова у контексті вчорашнього поєдинку. Жоден з гравців креативного плану «Динамо» не здійснив у сумі понад 55 (!) передач. У Шапаренка їх 97, але грав він глибоко, майже на лінії з Сергієм Сидорчуком, трохи вище центральних захисників. М'яч найкраще тримався саме у ногах Попова, Забарного і Шапаренка. Четвертим за цим показником став Дубінчак.

Багато критикують Бєсєдіна, проте він зіграв доволі корисно. З п'ятнадцяти передач – усі точні. Насправді це вимоги Мірчі Луческу, який ще в «Шахтарі» практикував відтягування нападника (переважно це був Луїс Адріано) вглибину або на фланг й активну його участь не у завершенні, а у конструюванні атак. Крім того, Бєсєдін став лідером «Динамо (разом з Шапаренком та Караваєвим) за кількістю ударів по воротах (три), що свідчить про його вміння, попри специфічні функції на полі, обирати правильну позицію. Ну а єдиноборства – то його візитна карточка. Лідер «Динамо» і другий гравець матчу за кількістю проведених єдиноборств (19). Шість виграних єдиноборств у повітрі – з запасом найкращий показник у команді.

Ну і персона Караваєва… Мабуть, найяскравіше свідчення концептуальної гри «Динамо». Він став автором голу, одним з найкорисніших гравців команди за показником зароблених на собі фолів, ударів по воротах, участі у гольових моментах. Набрав найбільший серед футболістів «Динамо» показник xG («очікувані голи»). За умови, що його не розглядали гравцем основи й з перших хвилин випустили тільки через травму Циганкова. Виконавці можуть змінюватися навіть в останній момент, структура залишається сталою. Це і є стиль, концепція, догматизм.

Мірча Луческу на післяматчевій пресконференції сказав те, що крутилося на вустах більшості тих, хто переглянув гру й турбувався про долю «Динамо» – шкода, що не забили більше. Попри невдалий старт матчу, були всі шанси закрити питання щодо виходу в плей-офф ще у Польщі. Але це теж частина сьогоднішнього образу «Динамо». Це не та команда, яка буде брати усе тут і зараз. Це команда, яка вміє і любить терпіти, для якої страждання на полі не є чимось принизливим. Терпіти (хтозна, можливо, і страждати) доведеться за тиждень і в Австрії. Але нічого страшного у цьому немає.