Віктор Вацко: «Критика Бесєдіна? Не треба забувати, що він після тяжкої та страшної травми...»

- Ми критикували Бесєдіна за минулу гру проти «Фенербахче». Було багато критичних думок, але вистачало і лояльності з вірою до Артема. Тут теж не треба забувати, що він після тяжкої та страшної травми і лише проводить свої перші офіційні матчі.

У матчі проти «Штурму» Бесєдін був у рази кращим, ніж проти турків. Традиційно багато настирливості, 92% точних передач, старанна робота у боротьбі. Що цікаво, два моменти у Артема були у цій грі. Три удари по воротах - жодного у площину воріт. Але він знайшов ці моменти.

На кого із сучасних топ-форвардів схожий Бесєдін, хто ще в такому стилі грає? Тут треба ставити крапку. Із сучасних топ-форвардів так ніхто не грає, але й сам Артем – не сучасний топ-форвард, якщо ми дивитимемося на всі критерії європейського футболу.

Я вважаю, що головний показник якості та сили центрального нападаючого – це забиті м'ячі. З іншого боку, я можу навести приклад Олів'є Жиру на ЧС-2018 у складі збірної Франції, коли він відіграв у всіх матчах, але не забив жодного м'яча, і, більше того, не завдав навіть жодного удару по воротам. Але зіграв при цьому у всіх матчах та став чемпіоном світу. Його боротьба за м'яч, позиційна робота без м'яча, переміщення, які створювали глибину атаки для французів і відкривали вільний простір для атакуючих дії Мбаппе чи Грізманна, робота на захист та спецзавдання, які давав Дешам, уповільнення атак суперника, – все це дуже цінував головний тренер . І збірна Франції з таким ось Жиру стала чемпіоном світу.

Ми, як уболівальники, дивимося на забиті м'ячі, але є тренер і є функції, які він цінує. Щоправда, треба також відзначити, що особливого вибору Луческу немає...