Півзахисник Зорі Владислав Кабаєв близький до переходу в Динамо. Трансфер відбудеться після кваліфікації Зорі у Лізі конференцій. Для мене перехід Кабаєва у Динамо залишає більше запитань, ніж відповідей. Я навіть не міг подумати про таке. Давайте розберемо ситуацію.
Мінус 5 лівих півзахисників для Луческу та слабка робота академії
Минулого сезону позиція лівого півзахисника була у Динамо найменш проблемною. Тут існував відвертий перебір гравців. Луческу навіть використовував Вербіча в атаці. Основним на цій позиції був Де Пена. Його можливий відхід через вік та контракт не становив жодних проблем. Луческу підписав Вітінью, покликаного замінити уругвайця. Бразилець вже під кінець осені почав демонструвати свій потенціал, а на зимових зборах виглядав дуже результативно.
Луческу в очних матчах проти Колоса сподобався Антюх. Взимку 2021-го його не змогли підписати, але влітку Денис таки перебрався до Києва. За першу частину минулого сезону він зіграв дуже мало.
Серед юнаків неочікувано вистрелив африканець Діалло. Зважаючи на велику конкуренцію в першій команді, він так і не дебютував в УПЛ. Великі аванси видавали Шулянському. Він був одним із головних талантів київського клубу. Але травми завадили розкрити свій потенціал.
Станом на 1 серпня 2022 року у Луческу залишився тільки Антюх. Вербіч та Вітінью скористалися правилом ФІФА та призупинили свої контракти. У словенця угода діяла до кінця календарного року, тому він вже не повернеться. Де Пена отримав статус вільного агента та перебрався до Бразилії. Діалло їздить безуспішно по переглядах, бо ніхто не хоче брати навіть талановитого гравця тільки на рік, щоб потім повернути. Тим паче, у хлопця не все добре із характером.
Попри всі розмови, клубна школа поки дуже скромно працює в плані гравців атаки. Шулянського відпустили повноцінно в Олександрію. Більше в системі Динамо немає молодих талантів, близьких до першої команди.
Можна ще назвати чемпіона світу серед молоді Булецу, який їздить по орендах. На турнірі у Польщі він якраз і грав формально ліворуч. Але, схоже, Луческу не бачить перспектив у ньому. У матчах за СК Дніпро-1 та Зорю Сергій нічого особливого поки що не показав.
На контракті залишався Сідклей. Але навряд чи бразилець виявив бажання повернутися в Україну, та й Динамо від цього не отримало б великого зиску. Він більше латераль, ніж фланговий півзахисник. Я ще думав про Дерліса Гонсалеса, частина прав на якого належала киянам. Але він після важкої травми, та й навряд чи зараз являє собою щось конкурентне.
Тож Мірча залишився з одним Антюхом. Щоб якось тримати конкуренцію на цій позиції, використовувалися Гармаш, Шепелєв, Ванат. При позиційній обороні вони закривали простір, а коли команда атакує, то зміщуються в центр, надаючи можливість Дубінчаку підключатися до атаки. Цього дуже мало навіть для УПЛ, не кажучи вже про перспективи пробитися у ЛЧ чи грати в ЛЄ.
Іноземці не приїдуть. Власної молоді на цю позицію немає. Залишається шукати тільки в Україні. Кабаєв виявився єдиним можливим варіантом для посилення. Тим паче, Динамо з Зорею – близькі команди, а боси клубів Ігор Суркіс та Євген Геллер – друзі. Луганці проводитимуть матчі УПЛ на стадіоні Динамо. Можливо, що й на клубній базі отримають місце. Кияни ж використовували Зорю, як полігон для молодих гравців. За Кабаєва, можливо, й платити не потрібно.
Подавав надії в Одесі, але так і не став лідером Зорі
Першого вересня Кабаєву виповниться 27 років. Найкращий футбольний вік у плані фізичної сили та досвіду. Гравець має показувати свої топові якості.
Вперше я почув про Влада, коли він почав грати за Чорноморець. Легіонери покинули одеський клуб і не залишалося нічого іншого, як підтягувати до першої команди дублерів. При Бабичі Кабаєв став провідним гравцем «моряків». Колишній форвард був змушений грати на фланзі, адже ця позиція була проблемною для першої команди. Швидкий, технічний, але не завжди відпрацьовував в обороні та не дотримувався ігрової дисципліни. Було видно, що Владу краще вдається атакувати, а оборонятися – не зовсім його.
Перехід до Зорі мав стати наступним кроком у розвитку футболіста. Робота з Юрієм Вернидубом та Віктором Скрипником обіцяла прогрес, але прориву не відбулося. Кабаєв залишися на такому ж нестабільному рівні. Були хороші матчі, але були і відверто слабкі. Не завжди потрапляв до основи, програючи конкуренцію Громову. Скрипником використовувався в атаці. Кабаєву простіше, коли є простір, коли є куди бігти. Напевно, це сформувалося ще від часів спільної роботи з Бабичем, який грав у доволі простий футбол, намагаючись не перетримувати м’яч у середині поля.
Ви помітили, що за п'ять років у Зорі не було ніяких особливих чуток, що Кабаєв може поїхати у Європу? Влада не було навіть серед кандидатів до збірної України. Нещодавно з'явилася інформація, що Зоря не проти продати футболіста, бо у нього контракт ще на рік. Сума відступних – 1 млн доларів.
На рівні юнацьких збірних Кабаєв грав на чемпіонаті світу у Новій Зеландії. Тоді в Петракова була дуже сильна команда 1995 року народження – Бурда, Яремчук, Соболь, Качараба, Харатін, Лучкевич, Танковський, Бєсєдін + на рік молодший Коваленко. У збірній Влад провів тільки 6 поєдинків. Бекграунд у Кабаєва, як бачимо, не дуже великий. Талановитий футболіст так і не зміг реалізуватися повною мірою. Думаю, відсотків на 50-60 лише. Не вдосконалив наявні таланти, майже нічого не надбав, працюючи із такими видатними вчителями, як Вернидуб та Скрипник. Попри проблемність позиції вінгера для збірної України після відходу Коноплянки, був дуже далеким від національної команди.
Граблі Реброва та досвід Кулача з Антюхом
У 2015-17 роках тодішній наставник Динамо Сергій Ребров проводив доволі активну трансферну кампанію. Можливості купувати коштовних гравців не було, тому Сергій Станіславович поповнював склад завдяки футболістам з інших українських клубів. Кого тільки не підписували – Федорчук, Громов, Гладкий, Морозюк. Плюс недорогі іноземці – Кадар, Пантіч, Корзун. Ніхто з цих хлопців користі не приніс. Вони тільки понизили рівень команди. Все це завершилося великою кризою, яка коштувала Реброву роботи.
Якщо у тебе немає гравця на якусь позицію, то, можливо, краще взяти молодого власного вихованця, ніж «посилюватись» футболістом невисокого рівня з іншого українського клубу? Він не зробить команду сильнішою, а може грати тільки завдяки загальному командному рівню. Натомість молодий має перспективу і в цей час отримує золотий для себе досвід.
Якби Ребров не грався тоді із запрошенням Громова, то й доля Циганкова зараз могла б скластися зовсім по-іншому. Запрошення Корзуна, Федорчука не дали розвинутися Оріховському. Так чи інакше Динамо в той час не могло конкурувати з Шахтарем у плані результату. Була потрібною перебудова команди, а не просто затикання дірок футболістами нижчого рівня. Доленосний час можа було використати з користю. Новачки ж лише закрили дорогу молоді, а більше нічого не дали.
Минулого літа була історія з Антюхом. Луческу він подобався. Працьовитий, наполегливий гравець з хорошими фізичними даними. Але перевчити його за рік Мірча так і не зміг. Зараз у Динамо вакантне місце ліворуч, проте Денис не грає. У ЗМІ промайнула інформація, що Луческу розчарований футболістом. Схоже було з Кулачем, найкращим бомбардиром УПЛ у складі Ворскли. Що він показав у Динамо за сезон? Безкінечні травми. Чи варто цей досвід продовжувати із Кабаєвим? Схоже, у Луческу взагалі немає ніякого вибору...
Зоря стала в позу і не відпускає гравця, поки триває кваліфікація Ліги конференцій. Якщо пройдуть Універсітатю, то гратимуть фінальний стик за право виступати у групі. У такому випадку сенсу відпускати Влада до Києва не буде. Чи потрібен Луческу гравець, який не пройшов з Динамо жодної підготовки до сезону? Мірча показав себе тренером, який не схильний до авантюр. Новачок спочатку має зрозуміти принципи та філософію наставника, і лише потім грати. А там вже зимова пауза почнеться…
Сергій Тищенко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
