Схеми Павелка і міф про єдиний телепул

Футбол України 18 Серпня, 11:55 447
Схеми Павелка і міф про єдиний телепул
Одразу невеличкий спойлер для тих, хто читає цю статтю. Якщо ви чекаєте на гепі енд історії про український телепул, мусимо вас розчарувати. Його не буде. Єдиний телепул не створять. Не зараз і не в цих умовах. І справа зовсім не в тому, що в нас в країні йде війна. Тепер пояснимо, чому.

Про УПЛ

Трохи екскурсу в історію. Усі ж пам’ятають натужні спроби у 2020-му провести вибори президента Української Прем’єр-ліги та чим все закінчилося? Виконавчим директором (читай — головним керівником УПЛ), прирівняним за статусом до Президента УПЛ, тоді залишили зручного і «кишенькового» для УАФ Євгена Дикого, а про саму ідею демократичних виборів якось і думати забули. Ануляція виборів дивним чином збіглася з іншою подією. Є інформація, що перед цим самим днем ікс відбулася зустріч гендиректора «Шахтаря» Сергія Палкіна та Президента УАФ Андрія Павелка, на якій заочно Євгена Дикого благословили на нові звершення. Скажемо, як є: Дикий — хороший хлопець. Він комунікабельна, працьовита та старанна людина, але це точно не самостійний і самодостатній топ-менеджер. І по факту виходить, що УПЛ уже три роки без керівника. А Євген Дикий — такий собі двійник Томаса Грімма, тільки з українським паспортом, ну, і з тою відмінністю, що частіше буває на роботі, ніж його попередник. А спільне в цих двох одне: Дикий, як свого часу і славнозвісний дідусь-юрист і пенсіонер зі Швейцарії, зручна для більшості клубів УПЛ фігура, яку, припускаємо, за ниточки зі свого кабінету смикає Андрій Васильович Павелко.

Коли у 2008 році лише створили УПЛ, був нетривалий період, що УПЛ справді не представляла чиїсь інтереси, окрім як інтереси клубів. Тоді ця інституція давала доволі непогані фінансові показники: в український чемпіонат залучалися спонсори, продавалися права. У той момент були закладені правильні стандарти: продукт був цікавий і викликав інтерес до футболу. Були вболівальники, були правильні контракти. Шкода лиш, тривало це недовго. Далі до влади прийшли люди, наближені до донецького «Шахтаря», і узурпували цю футбольну вертикаль, примусили крутитися решту клубів навколо своєї осі. Наслідки цієї політики якраз і вилилися в те, що ми маємо зараз. Хаос і розбрат.

Тепер давайте розберемося, що собою являє УПЛ у наш час. Зараз функції цієї організації зводяться до банально простої речі — скласти календар змагань. А в теорії УПЛ має бути підприємством, яке повинне створювати продукт, просувати його на ринку і відповідно заробляти гроші для клубів від продажу цього продукту. Для того, щоб це працювало на практиці, УПЛ має володіти усім спектром прав (телевізійними та рекламними правами). Ніби все просто, так? Щоб щось продати, треба щось мати. А виходить, що всі права належать УАФ. І як тепер продати те, що ти віддав задарма?

Про УАФ

На папері УАФ — це неприбуткова організація. Її головні функції — розвивати масовий футбол і опікуватися національними збірними. Натомість маємо наступне: УАФ монополізувала український футбол. Нікого не дивує, що взагалі Павелко робить на Загальних зборах Прем’єр-ліги і яке право має обговорювати питання, пов’язані з комерційною діяльністю клубів і Української Прем’єр-ліги? Які функції він там виконує? Відповідь вам не сподобається. Він узурпував абсолютну владу, у тому числі такі структури, як УПЛ та ПФЛ. І це все на фоні безперервної ворожнечі Павелка з братами Суркісами, які колись привели Андрія Васильовича за руку в Будинок футболу, та, ймовірно, не почули навіть «дякую». Павелко по суті став тим, хто вершить долі клубів в українському футболі, прикриваючись рішеннями, вірніше, суцільними «одобрянсами» Виконкому УАФ. Якщо взяти до уваги, що чинний президент УАФ стільки років неприховано лобіює інтереси донецького «Шахтаря», натомість отримуючи лояльність і захист від медіа-структур власника донецького клубу, то розмови про єдиний телепул виглядають геть нереалістично.

Про беттінгові права

Ми маємо розуміння, що створення єдиного пулу — це необхідна передумова для появи цілісного якісного продукту. Йдеться про продукт, який буде користуватися попитом на ринку. Клуби ж зацікавлені в грошах, і чим більше — тим краще, правда? Бо ж є в нас такі клуби, яких і 94 тисячі доларів не влаштовують. В ідеалі єдиний телепул збирає з клубів усі права: телевізійні (внутрішні, міжнародні, беттінгові), діджитал, комерційні та рекламні. У нашому випадку ми маємо пропозицію Setanta, яка за 3,2 млн доларів на перший сезон отримує внутрішні та міжнародні права на показ матчів, права на поширення хайлайтів, діджитал-права. Фактично все, окрім беттінгових прав. Вони якимось чином за мовчазної згоди клубів три роки тому опинилися у власності УАФ. Як — незрозуміло.

Перш ніж рухатися далі, треба пояснити, з чого складаються беттінгові права. У цьому понятті є дві складові. Перша: трансляція матчу в режимі стріму на платформах беттінгових операторів, друга — передача статистичних даних. Зараз історія із беттінговими правами наступна: ймовірно, через Павелка в український футбол увійшла букмекерська контора VBet, яка спершу стала титульним спонсором Чемпіонату, а згодом і нашої національної збірної. Але цей контракт не був суто комерційним. У ньому закладено набагато глибший інтерес, як однієї, так і іншої сторони. Справа в тім, що з букмекерами з VBet пов‘язана компанія BetRadar. І саме їй УАФ, після того, як отримала беттінгові права клубів, продала ці права. Офіційний аргумент, з яким мотивом УАФ користуються власністю клубів, наступна: за виручені гроші Асоціація купляє ще один фургон VAR, який обслуговує матчі ліги. Ви ж хотіли справедливий та неупереджений футбол? То ось вам VAR, він не бреше.

Далі трохи математики. Усього лиш за 100 000 доларів в рік компанія BetRadar отримала монополію на беттінгові права та продає їх букмекерським конторам по всьому світу. Швидше за все, знайдеться щонайменше 10 інших букмекерів, у яких за стріми з матчу та статистику BetRadar виторгувала щонайменше 1 млн доларів. Але жодної копійки з цих грошей наші клуби, яким ці права належать, вони так і не побачать. Бо все найцікавіше ж відбувається за ширмою. На публіці УАФ показує клубам, що продала беттінгові права за 100 000, які пішли на VAR. Страшно навіть подумати, скільки грошей заробили з беттінгових прав.

Компанія Павелка

Так хто ж у компанії Павелка? Беттінгом в УАФ займаються дві людини: Олег Шкрьоба і Роман Волинець. Роман Волинець очолює УАФ Маркетинг, а Олег Шкрьоба — сірий кардинал, який ще працював за часів Суркіса, був віце президентом УАФ та генеральним директором компанії «Україна Футбол Інтернешнл». Шкрьоба — це учень Сергія Лашкула, який ще при СРСР створив подібну комерційну компанію, що займалася правами клубів, які скупляли за безцінь. А ще Шкрьоба — тут увага! — кум Олександра Денисова. У них навіть є спільний бізнес — кафе у Києві.

Олександра Денисова згадуємо тут не просто так. У цій схемі він теж відігравав надважливу роль. А саме — допомагав реалізовувати схему з беттінговими правами. Звідки, спитаєте, відправлялись усі стріми для беттінгових платформ? На телеканалі «Футбол» було встановлене спеціальне обладнання, яке перетворювало телевізійний сигнал у стрім. З офісу каналів йшов сигнал у BetRadar, а ті вже розповсюджували його тим, з ким були укладені угоди.

На прикладі трешу з беттінговими правами випливає одне. УПЛ — це, швидше за все, ширма, за якою Павелко робить все, що йому заманеться, а клуби, відповідно, розхідний матеріал, на якому можна нагріти кругленьку суму. Посудіть самі: які б рішення не ухвалювала УПЛ, їх все одно санкціонує на голосуванні Виконком. А ще у Павелка понад десять ручних клубів, які він тримає в кулаку. І ось вам яскравий приклад: голосування за догравання Чемпіонату U-19. «Рух» у підсумку таки добився свого, але передували цьому дуже дивні дива. За результатами першого опитувальника, який УПЛ надіслала у клуби, тотальна більшість проголосувала проти догравання. Але на наступний день клуби кардинально міняють свою думку і надсилають свою згоду. Попередні ж результати дивним чином були анульовані. Джерела кажуть, цій виставі передував дзвінок Павелка до Козловського і обіцянка Андрія Васильовича «вирішити питання» як знак вдячності за «дружбу і підтримку». І це лише один маленький приклад «договорняків» майстра кулуарних справ Павелка.

До речі, ви знали, що УАФ отримувала 6% з кожного контракту від телетранслятора та спонсорів, який укладала УПЛ? У документах так і вказано: винагорода УАФ. І це ще не все: ще 5% підлягають перерахуванню ексклюзивному комерційному партнеру ТЗОВ УАФ Маркетинг. Виникає питання: а який взагалі стосунок ці структури мають до професійного футболу?

Setanta

Тепер по ситуації із Setanta. Звідки взялась цифра 94 тисячі доларів на клуб від телетранслятора, яка вже стала яблуком розбрату для багатьох клубів? Мало це чи багато — тут вже кожен за себе хай вирішить. Цікаво інше: 94 тисячі доларів — це сума вирахуванням все тих же 6% комісії. І здогадайтесь, для кого? Правильно, для УАФ. Про моральне право УАФ брати з клубів гроші говорити немає сенсу. Давайте краще порахуємо суму, яку клуби недоотримують. Множимо ці 6 тисяч доларів на 16 клубів і отримуємо 96 тисяч, які осідають у чиїйсь кишені. В УАФ можуть апелювати, буцімто права на трансляції належать їм, звідси і їхня доля у розподілі коштів за трансляційні права. Але це, мабуть, лише у нашій державі можна розповідати такі байки, а всі довкола будуть у це вірити. У всьому цивілізованому світі права на трансляції завжди належали клубам. Вони, а не федерації, є творцями того продукту, який ми бачимо по телевізору і на трибунах стадіонів.

Тепер про інсайди та погрози. Клуби, які виступають проти єдиного телепулу (читайте — клуби, які не хочуть грати під дудку Павелку), залякують санкціями. Від фінансових штрафів та зняття очок аж до усунення від змагань. Тепер поміркуємо логічно. Три з чотирьох клубів, що не підтримують ідею єдиного пулу, який нав’язують у Будинку футболу, це єврокубкові команди. «Динамо», «Дніпро-1» та «Зоря». Вірите, що в час війни, коли ми збираємо докупи наш футбол, у Павелка вистачить мужності вигнати ці клуби з УПЛ? Треба бути зовсім божевільним, щоб на таке піти. Тоді звідки ці вкиди про санкції клубам і анульований договір від телетранслятора? Ім’я інсайдера цих чуток вам багато про що скаже. Їхній автор, Ігор Бурбас, працював на тому ж каналі, яким керував Денисов. Мабуть, тут з мотивами все зрозуміло.

VBet

Тепер повернемося до VBet, який рік тому став титульним спонсором чемпіонату. У перший рік вони платили УПЛ один мільйон доларів, з яких одразу 200 тисяч пішло колекторам з УАФ на купівлю VAR-машини. Клуби мали отримати 4 транші на загальну суму 45 тисяч доларів кожен. Ви спитаєте, де ж поділися ще 80 кусків? Бо якщо 45 помножити на 16, то виходить 720 тисяч. Є підозра, що ці гроші пішли в УАФ Маркетинг. Але куди? Мабуть, знову на VAR.

У сезоні 2022/2023 за умовами контракту Vbet повинен сплатити півтора мільйона доларів, але через війну і кризу в країні вже не проти збити цю суму вдвічі та домовляються про це з потрібними людьми. З цієї суми УАФ теж передбачаються відсотки. Цікаво, за що тепер? ВАРу у цьому сезоні наче не буде.

* * *

То як зробити єдиний телепул? А ніяк. Єдиний телепул можливий лише за умови, коли Українська Прем’єр-ліга стане самостійною організацією, отримає свого керівника та сама розпоряджатиметься правами усіх клубів. А поки цього не сталося, більшість клубів, не підозрюючи того, грають роль акторів масовки, поки за сценою хтось тихенько перераховує гроші від проданих квитків на виставу. І вистава ця, щиро кажучи, уже якось дуже сильно затягнулася.

Олександр Желізняк