У послугах Руслана були зацікавлені ряд клубів – Ноттінгем Форест, Тоттенхем, Марсель. Але трансфер так і не відбувся.
Чому Аталанта не продала Маліновського?
Як бачимо, все було дуже серйозно. Аталанта тримала до кінця «дідуся» Ілічіча, розуміючи, що Маліновський може піти. Відпустили словенця тільки тоді, коли впевнилися, що Руслан залишиться. Якби передумов для трансферу не було, то Йосіпа попросили б ще у липні чи на початку серпня.
Насамперед причина в грошах. Три роки тому бергамаски заплатили за Руслана 13,7 млн євро. Я так розумію, що були ще певні бонуси за вдалі виступи. Українець отримував зарплату в районі 1 млн євро на рік. Аталанта хотіла відбити свої затрати та щось заробити. Логіка в цьому є. Три роки тому, до Італії, Маліна був гравцем зовсім іншого рівня та статусу. Завдяки Аталанті став провідним футболістом своєї національної команди, учасником Євро-2020, пограв у ЛЧ та став найкращим асистентом позаминулого сезону в Італії. Такий гравець вже не може коштувати 13-15 млн. Цінник українця стартує від 20 млн євро.
Якби Аталанта продала Маліновського за умовні 12-15 млн, то втратила б провідного виконавця, а за отримані гроші не змогла би придбати рівноцінної заміни. Якби існувала хороша пропозиція, то він би пішов, а віддавати за безцінь свого лідера якось не дуже правильно з погляду не тільки футболу, але й бізнесу.
Тоттенхем не пропонував реальних грошей. Оренда для 29-річного гравця, у якого залишився рік контракту, виглядала просто знущанням з Аталанти. Бергамаски не можуть вистрелити у ногу власним інтересам.
Аталанта – провідний клуб Італії. Так, вони провалилися у другій частині минулого сезону, але попередні два роки виходили до ЛЧ. Команда на рівних грає проти найсильніших команд Італії та має одного із найкращих тренерів сучасності. Якщо вже змінювати клуб, то статус нового повинен бути не меншим. Немає ніякої логіки у переїзді до Ноттінгема, який за рік може вилетіти у Чемпіоншип, або Марселя. Краще залишатися в провідній команді Італії, ніж бігати за аутсайдера АПЛ чи клуб із Франції, який постійно штормить. У плані кар’єри це був би крок униз. А пропозиція Тоттенхема виявилась непривабливою та багато в чому несерйозною.
Потрібна була хороша пропозиція від іменитого клубу. Якщо це Англія, то мова мінімум про середняків. У 29 років вже потрібно думати на 2-3 сезони вперед і прогнозувати своє майбутнє. Якщо це команда з інших чемпіонатів, то вона повинна бути з групи лідерів і претендувати на ЛЧ. Статусної пропозиції не було.
Ювентус втратив свій трон в Італії. Другий сезон поспіль чемпіоном Серії А стає інша команда. В Італії з'явилася інтрига. 4-6 клубів мають можливість боротися за Скудетто. Мілан не провів активної трансферної кампанії, щоб успішно захищати чемпіонський титул. У Юве триває перебудова та зміна поколінь. Рома стала сильнішою кадрово. Цікаві Наполі, Інтер, Лаціо. Цього сезону інтрига в Італії має бути цікавою, як ніколи.
Для Аталанти зараз прекрасна можливість стати чемпіоном. У Серії А немає чіткого фаворита. Можна боротися та грати з усіма.
Підопічні Гасперіні провели доволі активну трансферну кампанію, витративши близько 80 млн на нових гравців. Поки команда не дуже переконлива за грою, але зіграність прийде з часом. Доля титулу буде визначатися після Різдва. У бергамасків є один важливий козир – вони не гратимуть у єврокубках, тобто уникнуть великої інтенсивності матчів. Маліновський може стати важливим елементом цих чемпіонських амбіцій. На старті сезону українець забив у ворота чемпіонського Мілана та робив асисти.
В Аталанти – зміна поколінь. Гомеса та Ілічіча в команді вже немає. Пішов також Фройлер. У плані досвіду та класу Гасперіні має тільки Маліновського і Сапату. Вони можуть приносити результат. Втрачати таких футболістів, коли у тебе є шанс боротися за Скудетто, – неправильно.
Чи залишиться Маліновський в Бергамо?
За Transfermarkt угода українця чинна до 30 червня 2023 року. Його 4-річний контракт із бергамасками вступає у фінальну стадію. Я чув, що в цій угоді може бути опція продовження співпраці ще на рік. Зазвичай клуби підписують контракти на 5 років, якщо платять за гравця серйозні гроші. Можу припустити, що така опція дійсно є і може бути автоматично активована після проведення певної кількості матчів чи з бажання клубу.
Все це кардинально міняє ситуацію. Маліновський може допрацювати рік контракту і вже наступного літа перейти до будь-якої команди в статусі вільного агента. Таким чином отримає хороші особисті умови, бо за трансфер платити не потрібно.
Їхати в АПЛ у 30 років – доволі ризиковане рішення. Англійський чемпіонат вимагає ідеальної фізики. Тут важливо розуміти, чи організм готовий до таких навантажень та випробувань. Руслан на рівні Аталанти майже ніколи не грає повний матч. Аби це все не завершилося травмами і зменшенням тривалості кар’єри. Великі англійські клуби не будуть робити ставку на 30-річного гравця, як на основного. Чи є сенс у такому віці бути футболістом ротації? Так само й у середняках можна протриматися недовго. 1-2 сезони, а потім є ризик чергового пошуку нової команди. Тільки це вже не буде Маліновський, як лідер збірної України та провідний гравець Аталанти, а зовсім інше резюме. Тож у цьому питанні раціональність має бути вище за емоції втілити мрію і пограти в АПЛ.
Новий контракт з Аталантою? Він можливий за умови, якщо команда Гасперіні буде успішною протягом сезону та боротиметься за Скудетто. На наступну ЛЧ знадобляться довжина складу та кваліфіковані гравці. Якщо ж Аталанта провалиться, то шанси, що Руслан поїде з Бергамо, величезні. Можливо, навіть вже взимку.
Я б не виключав поверення Маліновського до Бельгії влітку 2023-го. Він дуже добре знає цю країну, бо тут був зіркою та жив 4 роки. Для умовного Брюгге це було б суттєве посилення, а для самого Руслана – можливість грати у менш інтенсивному чемпіонаті мінімум років 3-4, зберегти свою кар’єру на високому рівні тривалий час. Це точно не так ризиковано, як переїзд до Англії чи перехід у менш статусну команду Італії.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
