Динамівський хаос, оплески ван Леувену та «гармата» Борячука: підсумки 3-го туру УПЛ

Футбол України 6 Вересня, 13:29 255
Динамівський хаос, оплески ван Леувену та «гармата» Борячука: підсумки 3-го туру УПЛ
Хто б міг подумати, що після трьох турів Динамо йтиме у зоні вильоту.

Чемпіонат розганяється і стає все цікавішим і цікавішим. Тішить результативність: незважаючи на нульову нічию Кривбасу та Львова, у третьому турі вона склала 2.625 голи за гру. На подив мало розгромів: у звітному турі їх не було жодного, та й за весь чемпіонат поки всього один (і, гадаю, ви згадаєте його легко). А найголовніше, що є цікаві матчі, що інтригують.

Матч туру

Зустріч Динамо та Зорі чітко наголосила на історичних недоліках усього українського чемпіонату.

Патрік ван Леувен не продемонстрував для «Динамо» нічого нового. Він просто зіграв, виходячи з козирів Зорі: атакуючої гри, пресингу. Ніхто ж, виходячи з перших матчів сезону, не вважав козирем луганчан саме оборону, чи не так? Ось і голландський тренер логічно вирішив погратись із Динамо в обмін атаками.

І бути сміливими виявилося достатньо, щоби перемогти. Просто виявилося, що під пресингом Сидорчук здатний послизнутися, а Сирота – на першій хвилині подарувати стовідсотковий момент. Відмінний матч видав Назарій Русін, який мав моменти і отримував м'яч у зручних позиціях, а не на своїй половині поля.

Матч взагалі вийшов на диво класним, справжньою рекламою туру. Видно, що голландець не забороняє своїм гравцям творити: у переможній гольовій атаці дуже багато гравців на місці Бражка не стали б обігравати Забарного, а вирішили б за краще віддати пас назад. Зараз найгірший час, щоб хвалити Динамо, але в атаці команда зіграла дуже яскраво: гадаю, небагато команд цього сезону награють на 2-3 голи у ворота Зорі.

Автобуси туру

І, начебто на противагу – “видовища” у виконанні заслужених та досвідчених українських фахівців. І Юрій Вірт проти Дніпра, і Леонід Кучук проти Шахтаря вишикували гру на тлі ешелонованої оборони Вереса та Руху відповідно. Рух мав більше шансів через видалення Мудрика, але в обох випадках перший гол гранда фактично закривав гру. Серйозно напружувати штрафний майданчик суперника ні Кучук, ні Вірт навіть не намагалися.

І скільки таких матчів ми ще побачимо у сезоні? Шахтар, наприклад, вже третій тур не зустрічає нормальної перевірки своїх воротаря, захисту, опорної зони. Металіст 1925, Кривбас, тепер Рух – усі виходили на матч із основною метою: зберегти той рахунок, який горів на табло з першої секунди. Харків'янам це вдалося, двом іншим командам ні – але невже ця принципова гра на тотал менше є вершиною бажань?

Не кажучи про те, що футбол ван Леувена банально цікавіше дивитися. Результат не гарантує жодна тактика, інакше саме цю тактику використали б усі. Зоря могла програти: крім забитих голів, у Динамо були чудові моменти імені Сироти та Буяльського . Але, як ми бачимо, Верес із Рухом програли теж – і навряд чи порадували ту нечисленну аудиторію, яка включила матчі саме заради них.

В атакувальній грі краще прогресують футболісти: навіть воротарі та захисники. Завдяки ній простіше привернути увагу клубів-покупців: та сама Зоря вже продала чимало гравців атаки за серйозні гроші. Вона, звичайно, більше приваблює глядачів, збільшує кількість людей біля екранів і – у мирний час – на трибунах. І найголовніше: не на тому, монолітному рівні зараз усі гранди УПЛ, щоби так їх боятися. Успіх супроводжує хоробрим, і після трьох турів Зоря ван Леувена повністю заслужено йде на чистому першому місці. А всі ці революційні тактики з п'ятьма опорниками мають залишитися у минулому.

Цитата туру

Повернемося до Динамо, найгірший старт в історії цьому сприяє. Мірчу Луческу після програшу Зорі поставили питання, чому проти киян зіграв Бражко, який їм належав (адже раніше Динамо орендованим саме в Зорі подібного не дозволяло). Тренер відповів:

- Я не знав, що він гратиме.

У цій цитаті весь символ хаосу, в якому знаходиться керівництво Динамо з початку року. Це для нас брати Суркіси – просто власники Динамо, але у них, м'яко кажучи, цікаве життя і поза полем. І особливо цікавим воно стала саме 2022-го: 23 лютого у них, наприклад, була зустріч із президентом країни, потім було ліквідовано партію, в якій вони перебували, потім вони гарячково намагалися врятувати максимально велику частину активів...

Загалом, людям сильно не до футболу. Ігор Михайлович, звичайно, знаходить час на відвідування матчів та інтерв'ю, але коли справа стосується головного, фінансової підтримки, клуб змушений рахувати кожну копійку. У результаті значна частина молоді грає в орендах – мабуть, щоб частину зарплати платив клуб-орендар – а в Динамо дефіцит складу. Тренер, очевидно, хотів дати урок Шапаренко та Сидорчуку після програшу Дніпру-1, але в результаті вони отримали лише зайвий привід бути впевненими у своїй незамінності.

Тренд туру

Металіст цілу годину відіграв у меншості – і за цей час лише переламав хід матчу, забивши два голи. І взагалі три команди, які були покарані вилученнями, вибороли за цей тур максимум очок. Зоря, Шахтар і Металіст набрали 9 пунктів, причому навіть якщо взяти саме час у меншості, то тільки Зоря зіграла “лише” внічию. Донецька та харківська команди за цей час забили та не пропустили.

У воєнний час взагалі якось соромно виправдовуватися словами: “Нас було лише 10, а їх 11”. Перед очима всіх – приклад, як протистояти опонентові, який багато разів перевершує тебе чисельністю. Ну а якщо концентруватися чисто на футбольних аспектах, то не ті швидкості в УПЛ, щоб перевага в однієї людини стала непереборною.

Невдаха туру

Останнє, заради чого Дениса Олійника повертали до України – це незабиті пенальті. Такий досвідчений гравець, який пройшов із ще більш амбітними командами Крим та Рим, має вести за собою цю Ворсклу. Весь матч із Металістом міг би піти за іншим сценарієм, якби Денис реалізував удар із “точки” на самому початку. Більше того, Олійник не забив Мозілю з кількох метрів ще трохи згодом. Воротаря харків'ян, може, й складно було пробити цього дня, але Марлісон все в тому ж першому таймі з цим впорався.

Ворскла, як і раніше, має нуль у графі “очки”, при тому що цей клуб провів міжсезоння чи не найпродуктивніше. Ті, хто був потрібен клубу, залишилися, посилитися теж вдалося, замість Юрія Максимова приїхав тренер, досягнення якого останні п'ять років значно серйозніші. І на тлі цього – нуль.

І при цьому Ворсклу не хочеться лаяти. Так, полтавці дуже вразливі, чим поки що й користуються суперники. Так, у них не все виходить. Але вже те, що вони при рахунку 2:2 на виїзді пішли забивати, імпонує набагато більше, ніж якби вони просто погодилися з «Металістом» на нічию. Віктор Скрипник поки що налагоджує командні механізми, Ворсклі відверто не щастить – і, за всієї об'єктивності проблем, можна чекати якнайшвидшого підйому полтавців зі дна.

Гравець туру

Андрій Борячук у 19 років дебютував за першу команду Шахтаря і якийсь час котирувався як один із головних талантів донецької академії. Після цього було багато невиправданих надій, незабивних серій – і оренда у Металіст 1925 року стала для нього вже п'ятою. Настав момент, коли Борячука стали більше асоціювати з нефутбольними історіями: а саме конфліктом із Зінченком через дівчину, яка пішла від Андрія до Олександра.

Але у грі з Ворсклою Борячук нагадав про того Борячука , якого згодом чекали навіть у національній збірній. Прекрасні дії на вістрі атак дозволили Андрію вистрілити дублем, причому другий із цих м'ячів – однозначний...

Гол туру

У компенсований до другого тайму час Андрій застав зненацька Різника чудовим дальнім ударом.

З 10:00

Кадр туру

Євген Селезньов вперше у сезоні потрапив у заявку Міная, але весь матч проти Колоса просидів на лаві. Втім, він і так уміє привертати до себе увагу. У момент, коли Вишневський не забив пенальті та змарнував можливість вивести команду вперед, Селезньов приховав обличчя: