«Шкода, що й ми так не зможемо», - Михайло Смоловий про «Динамо» у контексті матчу РБ «Лейпциг» - «Шахтар»

Динамо Київ 7 Вересня, 12:05 839
«Шкода, що й ми так не зможемо», - Михайло Смоловий про «Динамо» у контексті матчу РБ «Лейпциг» - «Шахтар» | 19-27
Михайло Смоловий розібрав сенсаційну перемогу «Шахтаря» над РБ «Лейпциг».

РБ Лейпциг 1:4 Шахтар

xG графік

Якщо скажу, що мене здивував Шахтар, то збрешу. Реально не вірю в очікування людей, що вони могли зіграти інакше стилістично, ніж другим номером, на контратаках (а бо в швидких позиційних) використовуючи усі принади Мудрика (які неможливо використати в УПЛ). Камон.

Мене відверто здивував Лейпциг, бо був набагато кращої думки про них. Мабуть, вона сформувалася ще за попередніх наставників. В РБ не могли не знати про Михайла Мудрика. А чувак виходить та робить три голи! Не один, не два, а ТРИ!

РБ - це така системна історія, це не Рух. Тут є вертикаль та відмінні від решти особливості побудови ігрового процесу. Наприклад, я очікував серйозного пресингу на посередніх під тиском гравців задньої лінії, опорника та кіпера. Формально тиск був:

  • Шахтар мав 31 втрату у першій третині
  • РБ мав 25 високих повернень м’яча (в Шахтаря одне - подарунок українцям від угорського народу)

Інша справа, що як і в Зорі Скрипника - ці високі повернення м’яча не форсували створення моментів! Це вже питання до зірок та Тедеско.

Лише 11 ударів за матч загалом. Тобто пресинг не витискав тут максимум, як було з Айнтрахтом свого часу. РБ просто досить швидко повертав м’яч та імпотентно (лише 5 ударів на 60 позиційних атаках, хоча при адекватному темпі в 17.31 передачу на хвилину) за 5.69 передач за середнє тримання намагався розгойдати автобус. А це дійсно був автобус:

  • Шахтар викатав 55% своїх передач у власній третині
  • РБ виграв боротьбу (102:83)
  • РБ, що захищався лише 32.61% ігрового часу, перевершив Шахтар, який провів в обороні дві третини матчу, за поверненнями м‘яча (81:62)

Але якщо скажу, що як вболівальник Динамо відверто не заздрю Шахтарю, то я вам теж збрешу.

Дивіться, Динамо проти солідних команд не може грати в позиційну атаку, бо не вдається і центр поля перейти без втрати. Але при цьому Динамо і швидкі атаки будувати не може, бо ні Шепелєв, ні Бєсєдін не мають швидкості Мудрика, Шведа, Петряка чи Зубкова, коли трохи скине зайве. Фактично Динамо кожного матчу проти сильніших за себе виходить безнадійним. Я б навіть сказав приреченим до страти. Хвилин 60‘ смертниками виглядали й гірняки. Але ж опція «Мудрик біжить» в них була: склалися сприятливі умови і вуаля, бо Мудрик все ж побіг. В нас хз, що має статися, щоб якісь сприятливі умови склалися (хіба вилучення, як з Фенером та Штурмом).

Так, для Шахтаря будуть пекельними муками матчі УПЛ, де їм самим доведеться ставати Ред Буллом. Це факт.

Бо їх ростер не для позиційного нападу та не під утилізацію автобусів. Для чого цей ростер - ми побачили вчора (чи зранку, як я), і це бодай якісь аргументи в Європі, яких зовсім немає в Динамо поки...

Я здається недооцінив Палкіна, як велика купа журналістів, що зараз перебуває в пошуках нового хазяїна, недооцінила Ігаря Валєріча. Ще вчора вранці здавалося не найкращою ідеєю не продавати Мудрика за £30 млн. Сьогодні вранці цей крок Палкіна може вже вартувати додаткових £5 млн. точно, а попереду ще 5 ігор.

Щодо безпосередньо самого Михайла, то це досі raw talent/wild boy. Очікувано був найпомітнішою пасовою опцією в атаку для партнерів, звідси купа боротьби:

  • Мудрик лідер Шахтаря за кількість єдиноборств (28)
  • але виграли лише 18% дуелей (5 з 28), тут навіть дриблінг не надто вивозив (1 успішне обведення), оскільки банально вистачило швидкості.

Тільки не ржіть, будь-ласка, але їх рудий, навіть мене вразив, придивився до телеметрії та емоційне враження підтвердив:

  • мало того, що грав не справа, а зліва (!)
  • так лише тричі (!) втратив м’яч, пасуючи на 92%
  • але що найсолідніше, то це 70% виграної боротьби на фланзі Сімакана та Собослаї (8 з 12 в захисті, 3 з 5 в повітрі, 1 з 1 за втрачений м’яч та 4 з 5 в атаці)
  • гол Сімакана стався не без його участі, але там скоріш Мудрик забив свого болтика, а рудого просто розірвали посередині між Собослаї та Мохамедом

Сама гра в дечому нагадувала Зоря v Динамо (3:2):

  • м’ячем володіють одні, а збивають інші (Шахтарю для 4:1 вистачило 5 дотиків до м’яча в штрафному)
  • в якийсь момент здається, що гра вже йде за курсом домінуючого, а тут раптовий гол, що не дуже звідкись читався і фініш

Шкода, що й ми так не зможемо. Треба повертати ще пацанів, що не застали Реброва, Ріанчо та іспанців з вітчизняних колгоспів, бо Кабаєва для такого з Фенером нам може й не вистачити.