Я не пригадую, коли востаннє столичний клуб програвав у п’яти поспіль офіційних матчах та стільки пропускав. Для команди рівня та амбіцій Динамо це просто неприпустимо.
Поразка від Бенфіки не викликала великого невдоволення. Було всім зрозуміло, що суперник просто вищого рівня. Кваліфікація гравців португальського гранда – вища, і нічого з цим не вдієш. Але провал старту в УПЛ викликає велику тривогу. Динамо програло Дніпру-1 та Зорі за грою і пропустило в кожному з матчів по три голи. З часу приходу Луческу киянам в Україні хіба Шахтар стільки забивав.
Якби ім'я тренера було іншим, ніж Мірча, під ним вже давно б захитався стілець. Так, можна програвати у єврокубках, але провалюватися в УПЛ (де команда перед стартом сезону була головним фаворитом) не дозволено жодному тренеру.
Але суть у тому, що Луческу зробив для Динамо надто багато, щоб так швидко втрачати роботу. Мірча підняв команду після затяжного періоду без трофеїв, який тривав 5 років. Позаминулого сезону команда виграла всі внутрішні титули. Шахтар, за час роботи Луческу у Києві, поки чемпіоном не ставав.
Двічі румун грав із командою у ЛЧ. Це, окрім престижу, ще мінімум по 30-35 млн євро кожного року. В обох випадках – пряма заслуга Луческу. Спочатку пройшов важку кваліфікацію, а потім став чемпіоном України. Відсутність Мірчі багато в чому не дозволила команді у поточному сезоні грати в ЛЧ. Вкрай важливі очки у домашньому матчі проти Інгульця були втрачені, коли румунський тренер перебував на лікарняному.
Пройти у нинішніх умовах кваліфікацію ЛЧ із трьох суперників – фактично нереально. Для цього немає ресурсу та можливостей. Кадровий потенціал команди суттєво знизився за останні пів року. Але ж Динамо гарантувало собі ЛЄ ще у першому раунді кваліфікації. Пройти Фенербахче було непросто. Для сьогоднішніх часів та складу ЛЄ – хороший варіант.
Заслугою Луческу є трансфери «на вихід». Динамо знову почало дорого продавати. За захисника Миколенка було виручено 23 млн євро. На олівці європейських скаутів перебувають Шапаренко та Забарний. Внесок у прогрес та розвиток обох належить якраз Мірчі. За два роки румун зробив для Динамо стільки, що сам має вирішувати, коли йти з команди.
Проблема не в тому, що тренер втратив контроль над колективом. Проблема в якості складу. Індивідуальні помилки призводять до поразок. Якщо Бущан двічі помиляється на виходах у матчах проти Фенербахче, то до чого тут головний тренер? Тренер не може купувати форвардів, вінгерів. Він працює із наявним ресурсом. Наряд чи знайдеться фахівець, який змусить Бєсєдіна грати краще. Вихід на фланг Шепелєва – це не тактичне рішення тренера, а просто безальтернативність. Циганков та Попов пропускають багато через травми. Кадровий потенціал звужується. Це все зліпити докупи, щоб грало та перемагало, дуже і дуже непросто.
Зараз є спад, але великої катастрофи поки не сталося. У чемпіонаті ще вся боротьба попереду. За втраченими очками кияни поступаються Шахтарю тільки чотирма пунктами. Стартові тури УПЛ показали, що команди можуть втрачати очки у кожному матчі. Одні з фаворитів поточного сезону – Кривбас та Ворскла – теж буксують. Попереду у Динамо ще два очних матчі проти Шахтаря.
У ЛЄ вся боротьба ще теж попереду. Шкода, втратили майже здобуте очко проти Фенербахче, але це не має стати трагедією. Динамо може боротися за першу сходинку у цій групі та спробувати набрати 8-10 очок. Рівень суперників дозволяє розраховувати на вихід до плей-офф.
ЛЧ стала недосяжною мрією. Динамо не пощастило із жеребом. Якби грали проти Рейнджерс, то шанси були б. Проти Бенфіки – ні. Форсування фізичної та емоційної форми під кваліфікацію ЛЧ має свої наслідки. Після матчів проти Бенфіки пішов спад. Було витрачено багато сил та емоцій проти Фенербахче та Штурма, після чого команда потрапила в яму. Четверговий матч ЛЄ проти Фенербахче показав, що позитивна динаміка є. Команда почала повертати впевненість, знову з'явилося бажання грати.
Але головне – ймовірна відставка Луческу не вирішить жодних проблем. Вона може лише примножити їх. Ніякої альтернативи Мірчі поки немає. Ребров буде працювати на Близькому Сході до літа. Наряд чи Динамо зможе конкурувати з фінансовими можливостями Аль-Айна. Тому продовження контракту Сергія Станіславовича не стане великою сенсацією. Шевченко має чинний контракт із Дженоа, де отримує 200 тисяч на місяць. Розривати його сенсу поки немає. Розмови про Костюка виглядають зовсім недоречними. А більше реальних кандидатів не видно. Змінювати Мірчу на умовного Б’єліцу (який залишився без роботи) – теж авантюра. Навряд чи з цього складу Динамо хтось зможе витиснути щось більше.
Сергій Тищенко
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
