Команда із Львова програла три матчі на старті сезону та здобула першу перемогу тільки у четвертому турі УПЛ. У трьох матчах команда Леоніда Кучука забила тільки один гол. В суперниках були новачок «Металіст», «Колос» та «Шахтар». У поєдинку проти «гірників» «Рух» грав, майже годину маючи кількісну перевагу. Виграшним вийшов тільки поєдинок проти «Зорі» у четвертому турі УПЛ, де відверто «наварив» воротар луганців Дмитро Мацапура.
Кучук пройшов свій пік
Влітку експерти називали «Рух» одним із кандидатів на відкриття у поточному сезоні. Львівська команда має одну із найсильніших Академій в країні. Юнацька команда минулого сезону стала чемпіоном серед 19-річних, випередивши «Динамо» та «Шахтар». Тепер буде представляти Україну в Юнацькій Лізі УЄФА.У розпорядженні клубу чудова база у Винниках, де була можливість повноцінно готуватися до відновлення сезону навесні та влітку. Нікуди не потрібно їхати із Львова. Команда базується вдома та проводить домашні матчі в рідному місті. Фінансові можливості клубу дозволяють не втрачати гравців та навіть посилитися досвідченим опорником Олексієм Довгим. Крім того, вдалося зберегти чотирьох іноземців.
Як бачимо, «рухівці» мають дуже серйозні аргументи стосовно інших команд УПЛ.
Але одна перемога у чотирьох матчах – зовсім не той результат, якого чекали від команди перед початком сезону.
Що не так з грою «Руха»? Підопічні Кучука намагалися домінувати у матчі проти «Металіста», але в позиційній атаці без простору виникали великі проблеми. «Колосу» програли боротьбу. Команда із Ковалівки фізично була сильнішою. У матчі проти «Шахтаря» львів’яни виглядали зовсім непереконливо в атаці, маючи на одного гравця більше. «Зорю» перемогли завдяки помилкам воротаря суперника. При тому суддівство було на користь львівської команди. Вилучення Мудрика, пенальті у матчі із «Зорею» за рахунку 1:0. По кожному з цих епізодів можна сперечатися.
На мій погляд, головна проблема тут в наставнику команди Леонідові Кучуку. Пік кар'єри білоруського тренера був під час роботи в київському «Арсеналі» та потім в росії з «Кубанню». Після чого у Леоніда Станіславовича вже особливо не виходило.
Кучук більше тактик, стратег, йому близький за стилем контратакувальний футбол. Це десь тренер італійського стилю, для якого важлива тактична побудова та постійний пошук, зміни схем. Вчити та розвивати молодь у білоруса не дуже добре виходить. Йому простіше працювати з уже готовими гравцями, проводити тренерські дуелі.
Кучуку простіше грати проти грандів від оборони, ніж домінувати у матчах проти середняків та лідерів. Це велика проблема тренера, яка не дозволяє клубу рухатися вперед.
Пошук філософії клубу продовжується
Львівська команда декларує ставку на розвиток власних гравців. Дійсно, в команді з'являється цікава молодь, але поки вони не грають ключову роль в команді. Є такий баланс якості та перспективи, який, з одного боку, допомагає тримати певний рівень, а з іншого – давати дорогу молодим.
Ворота команди захищає майже 38-річний Юрій Паньків. Провідним гравцем середини поля є 33-річний Валерій Федорчук. Цього літа в команду прийшов 32-річний Олексій Довгий. Важливу роль відіграє 25-річний Юрій Климчук. Плюс, в команді є легіонери. В першу чергу, лідер атаки бразилець Таллес, який відзначився хет-триком у поєдинку із «Зорею».
З одної сторони – це все дуже логічно. Молодь має рости, працюючи разом із такими могіканами, як Паньків чи Федорчук. Це величезний досвід. Іноземці допомагають в плані результату. Але, з іншого боку, в такій ситуації молоді гравці не вчаться ставати лідерами, виробляти в собі характер. Можливо, це і заважає тому ж Миколі Кухаревичу бути успішним у Європі.
Виходить така ситуація, що наче роблять ставку на своїх вихованців, а на перших ролях зовсім інші футболісти – іноземці або вже досвідчені українці. Без досвідчених гравців є ризик, що можна вилетіти, але вони заважають розвиватися молоді. Власні гравці отримують свій шанс, бо це вектор розвитку клубу. А в інших командах потрібно вигравати конкуренцію, тому виникають проблеми.
Григорій Козловський не боїться продавати свої таланти. «Рух» не створює «золотої клітки» для власних гравців. Якщо є хороша пропозиція, то гравців відпускають. Другий сезон у Європі проводить Кухаревич. Зараз буде пробувати себе у Бельгії Олексій Сич. До «Слована» поїхав Іван Варфоломеєв. Клуб не стільки хоче грошей за цих гравців, скільки сподівається на визнання своєї Академії. Якщо хтось із них заграє, то ставлення до Академії «Руха» серйозно зміниться у Європі.
Зараз «Рух» живе в половинчастих рішеннях. Хоче результату, хоче розвитку та продажу гравців, якості гри, але в жодному з цих компонентів немає значного успіху. Немає відчуття, що команда кудись рухається в порівняні із попередніми сезонами. Все плюс-мінус залишається на одному рівні. Якщо десь є покращення, то в інших моментах втрачаються.
Збірні України стали вітриною для гравців Руха
Львівська команда має дуже сильну школу. Зараз у першій команді грає ряд гравців, які представляють збірні різних вікових категорій. Думаю, що вже скоро хтось із «рухівців» реально може стукатися до лав національної команди. У команди є чудовий опорник Марко Сапуга. Правий захисник Віталій Роман. Центрбеки Денис Слюсар, Роман Дідик. Воротар Дмитро Ледвій. У юнацькій команді вистачає талановитих та перспективних гравців, які у короткостроковій перспективі будуть готові переходити в дорослий футбол. Потрібно з ними працювати та розвивати їх.
Виходить так, що саме збірні роблять молодих талантів «Руху» відомими, а не клуб. Так Сич зміг стати основним правим захисником молодіжної збірної України. Руслан Ротань не мав великого вибору гравців на цій позиції. Вихованець «Карпат» добре скористався своїм шансом. Тепер буде пробувати сили у Бельгії. Схожа історія із Кухаревичем, який почав активно забивати за «молодіжку», що дозволило йому привернути увагу європейських клубів. Сапуга та Роман дуже здорово себе показали під час еліт-раунду Євро U-19. Знаю точно, що до обох гравців був серйозний інтерес не тільки в Україні. На цьому ж турнірі вдало провів матч проти Нідерландів воротар Ледвій.
Збірна — це добре, але вітриною має бути клуб. Саме на клубному рівні гравці повинні себе проявляти, розвиватися та привертати увагу європейських клубів. Наприклад, у збірній U-17 (2005 рік народження) «рухівців» взагалі немає.
Звісно, що поки що зіграно лише чотири турі і «Рух», цілком можливо, може покращити свою турнірну ситуацію, бо кадрові й інші перспективи для цього є. Але навряд чи «Рух» стане одним із відкриттів цього сезону.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
