Українцям залишилося зробити останній крок – перемогти у стикових матчах Словаччину. Матчі заплановані на 23 та 27 вересня.
Ротань еволюціонує, як тренер
Руслана Ротаня сильно критикували після першого відбору, а коли почало щось виходити, то почали не помічати успіхів молодого тренера. Дуже шкода, бо молодіжна збірна з керманичем Ротанем дуже успішно провела останні два роки.
Ротань відразу після призначення став мішенню критики, бо він очолив «молодіжку» замість Олександра Петракова, який перед цим виграв молодіжний чемпіонат світу. Було б логічно, щоб саме Олександр Васильович зі своїми підопічними зробив наступний крок та почав працювати із «молодіжкою». Але, попри виграш чемпіонату світу, Петраков отримав збірну 2003 року та розпочав новий цикл з юнацькими командами.
Наставником молодіжної збірної став Ротань, бо це було рішення тодішнього наставника національної команди Андрія Шевченка. Він хотів бачити систему, та щоб національна та молодіжні команди грали за одною схемою. Ротань у Шевченка був капітаном команди, міг навіть опинитися у тренерському штабі замість Рауля Ріанчо, але пішов працювати в молодіжну збірну.
Дійсно, Ротань провалив перший відбірковий цикл. Точніше, першу його частину. Українці не мали, ані гри, ані результату. Намагалися домінувати на полі, грати першим номером, але нічого з цього не виходило. Руслан Петрович хотів щось будувати своє, але на це банально не було часу.
Однією із головних чеснот «молодіжки» є роздягальня. Гравці максимально об'єднанні єдиною метою та довіряють тренеру. Все це дуже нагадує «Дніпро», де Ротань був капітаном команди. Наставник для них, скоріше, не тренер, а старший товариш, який може підтримати, дати пораду, надихнути, але не критикувати. Потрібно створити умови, щоб гравці показували свої найкращі якості.
Стиль збірної від домінуючого перейшов до раціонального. Підопічні Ротаня відмовилися від ідеї подовгу контролювати м’яч, а намагалися швидко переходити середину поля та спростити гру в захисті. Що дозволило уникати непотрібних помилок.
Вже у другій частині минулого відбору «молодіжка» взяла реванш за розгром від Румунії, втратила гостьову перемогу над лідером групи – збірною Данії. Успіхи продовжилися у наступному відборі – українці достроково зайняли друге місце, втративши тільки 7 очок. З провалів - тільки фіаско у передмісті Парижа, де все вирішило не дуже потрібне вилучення Таловєрова за рахунку 0:0 наприкінці першого тайму. Далі Франція розгромила суперника – 5:0.
Зіркові форварди не виправдовують авансів
Покоління, які брали участь у Євро, виглядали переконливіше за нинішнє. 2005 рік – Артем Мілевський, Олександр Алієв, Дмитро Чигринський, Андрій Пятов, Тарас Михалик. 2011 рік – Андрій Ярмоленко, Євген Коноплянка, Тарас Степаненко, Роман Зозуля, Артем Кравець, Сергій Кривцов. Зараз про талантів такого рівня говорити не можна. Все дуже скромно. На окремих позиціях не вистачає гравців.
Два основних воротарі – динамівець Руслан Нещерет та «гірник» Анатолій Трубін. Безальтернативний Олексій Сич із «Кортрейка» на правому фланзі оборони. В центрі оборони розпочинали з Максимом Таловєровим та Арсенієм Батаговим. Перший грав десь у Чехії, а Батагов не мав ігрової практики у «Дніпрі-1». Потім до них приєдналися динамівці Антон Боль та Олександр Сирота. Лівий фланг за гравцем «Динамо» Костянтином Вівчаренком.
Опорна зона – гравці із системи «Динамо» Богдан Білошевський, Микола Михайленко та Володимир Бражко. Вище – Артем Бондаренко, Георгій Судаков, Дмитро Криськів. При підтримці у стиках молодого покоління – Олега Очеретька та Єгора Ярмолюка. Проблеми були із вінгерами. У Ротаня їх було фактично два – Михайло Мудрик та Олександр Назаренко. Перший вже є гравцем національної команди, а другий не може набрати форму у «Дніпрі-1». Єдиною альтернативою є гравець «Миная» Кулієв. Максим Брагару та Максим Хлань не викликані на стики. Ротань також на флангах використовував активно Судакова. Там може зіграти також Влад Ванат.
В атаці одні зіркові імена – Владислав Супряга, Микола Кухаревич, Данило Сікан, Владислав Ванат, Богдан В’юнник. Але ніхто так і не зміг самоствердитися на цій позиції. Були якісь окремі вдалі матчі, але загалом сильного форварда бракувало. Супряга травмований. Інші стабільно не грають за свої клуби.
Хто лідер команди? Бондаренко. Саме півзахисник «Шахтаря» є мозковим центром команди та фактично веде її гру.
Україна – беззаперечний фаворит у матчі проти Словаччини
Україні пощастило із жеребом. Нам не попалася Хорватія, яка має дуже потужний склад. Ми уникли важкого перельоту до Ісландії та особливих кліматичних умов там. Нам дісталася найслабша команда серед можливих – Словаччина. Словаки стали другими у групі тільки завдяки тому, що росіян дискваліфікували. Переможцем стала Іспанія. Випередити Мальту, Литву та Північну Ірландію – досягнення так собі. Окрім двох поразок від іспанців, у Словаччини є програш у гостях від Північної Ірландії. Але шапками закидати не варто. Вдома словаки двічі забили у ворота Іспанії.
Словаччина – маленька та не дуже футбольна країна. Тут переважає хокей. Рівень місцевого чемпіонату невисокий. Найкращі таланти їдуть підкоряти Європу, особливо, Італію. Більшість гравців «молодіжки» виступає якраз дома. Головна зірка – запасний форвард «Спеції» Давид Стрелец. Також варто виокремити капітана команди – Петера Покорни. Контракт опорника Словаччини належить «Реал Сосьєдаду», але у нинішньому сезоні він конкурує з українцем Євгеном Макаренком за місце в складі угорського «Фехервара» на правах оренди. Виховувався Покорни в системі австрійського «Зальцбурга». Влітку гравцем швейцарського «Люцерна» став центральний півзахисник Якуб Кадак. Лідером захисту є Якуб Обер із «Сампдорії», але у поточному сезоні він виступає за «Кальярі». Тренує команду Ярослав Кентос, який до цього працював із «Жиліною».
У грі Словаччини немає нічого особливого. Це дуже не естетична команда, яка грає через фізичну боротьбу, довгі передачі. Самі не грають та не дають грати іншим. Шукають помилки суперника чи нав’язують боротьбу та завдяки цьому отримують результат. Сила цієї команди в дисципліні, командних діях. Індивідуальна майстерність шкутильгає на дві ноги.
Тут головне, щоб Україна не програла своїм проблемам. Ми граємо без матчу вдома. У матчі проти «Селтіка» пошкодження отримав Судаков. Дуже потрібно, щоб він відновився. Проблеми вінгерів. Присутність Мудрика могла б зняти багато запитань. Але він вже у національній команді та буде готуватися до матчів ЛН. Я розумію, що молодіжний футбол – це можливість потрапити у дорослий, але Україна не так часто грає на Євро. Тому потрібно робити виключення для таких матчів. Добре, що хоча б Трубіна відпустили допомогти молодіжній збірній.
Ілля Забарний не мав ніякого відношення до молодіжної збірної. Проблем із якістю та кількість центрбеків у Ротаня не має. Тому це питання підіймати не варто.
Якщо українці будуть грати на тому ж рівні, що на груповій стадії кваліфікації, то ніяких проблем із виходом на Євро не буде.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
