Напередодні вирішального поєдинку Terrikon згадує минуле та аналізує сьогодення...
Якщо згадувати у широкому контексті, то ми не повинні упускати з пам'яті важливу обставину: до Ліги націй безпосередньо примикав плей-офф відбору на чемпіонат світу, в якому Україна доблесно обіграла ту ж Шотландію, показавши наявність прекрасного, зіграного колективу з розумінням динамічного, сучасного футболу. Згодом, правда, програли Уельсу, але ми зараз не про це. Мова про те, початкове враження.
На старт Ліги націй в особі України вийшла команда, впевнена у своїх силах і готова брати перше місце у групі. І аудиторію було повністю до цього підготовлено. Присутня тут же Шотландія погрожувала взяти реванш, але зустрічі з нею були відсунуті на вересень, тому всі ці погрози мали суто умоглядний характер. Найближчим завданням тоді представлялися дві зустрічі з Ірландією - теж непростим суперником, якого треба було особисто, безпосередньо виключити з числа конкурентів.
Зробити це вдалося. По суті, саме Україна 'відчепила' Ірландію від боротьби за перше місце, вигравши в гостях 1:0 та зігравши 1:1 на умовно домашньому газоні. Інша річ, що зроблено це було не в самому переконливому стилі. Ключовий матч в Ірландії вийшов досить валідольним, неабияк оновлений Петраковим склад єдиним цілим не виглядав, зв'язка Мудрик-Довбик не спрацювала (а скільки про її перспективу говорилося!). Успіх у цьому матчі, який визначив так багато, явно був на боці України. Так чи інакше, але Ірландію ми з-поміж конкурентів власноруч зсунули.
Ірландці, втім, і самі постаралися зіпсувати собі перспективи, вже на старті поступившись Вірменії. А ось Україна та Шотландія чітко та синхронно вказали вірменам на їхнє місце під сонцем, здобувши 'сухі' перемоги - 3:0 та 2:0 відповідно. Крім того, Шотландія виграла у цього суперника й у гостях. Словом, стало ясно, що доля першого місця (і підвищення до Дивізіону А) вирішиться у протистоянні двох суперників, які ще не зустрічалися. Причому перевагу отримала наша команда після того, як Ірландія досить несподівано розгромила Шотландію в домашніх умовах 3:0. На літню перерву група пішла з Україною на чолі – вона мала очкову перевагу над Шотландією.
Але ця перевага обнулилася і навіть пішла в мінус після того, як наш головний суперник здобув над нами перемогу у рідних стінах, причому перемогу розгромну – 3:0. Ця катастрофа показала всю хиткість того благополуччя, яке комусь могло здатися в червневому стані збірної України. Так, Петраков справді зробив велику позитивну роботу, тим паче цінної в екстремальних умовах існування команди у квітні-травні. Але в результаті, вона навіть до осені не набула остаточних контурів - ні за складом, ні по роботі, ні по моралі.
Так, команда Петракова не залишила мокрого місця від вірмен у Єревані - передостанній матч їй явно вдався. Але цей тріумф не повинен вводити в приємну оману. Навіть у цьому матчі неозброєним оком зяяли проблеми, принаймні – у першому таймі. І потім, головний тренер застосовує таку велику ротацію, що важко сказати, який склад відзначився в цій грі - той, який протистоятиме Шотландії, чи ні.
В той же час, Шотландія, здається - в повному порядку. Їй вдалося взяти 3 очки у Ірландії у домашніх стінах, таким чином зберігши перевагу над Україною у турнірних перегонах. Довелося, щоправда, відіграватись – але це вдалося, причому досить швидко. Втім, не можна сказати, що це була така переконлива перемога. Так, перевага у володінні шотландців помітна, але ударів по воротах суперники завдали приблизно однакову, при цьому ірландці били більш прицільно. Шотландці здавалися енергійнішими і наполегливішими, подали набагато більше кутових і створили вдвічі більше небезпечних моментів. Але ефективність їхніх дій дуже посередня.
Тут – ключ до успіху України. Збірна Шотландії - команда із сильним характером, але із середніми футбольними можливостями. У домашньому матчі з Україною вона просто морально нас придушила. Але якщо з нею діяти спокійно та впевнено, вона сама губиться, як це було у матчі плей-офф чемпіонату світу. Шотландський футбол - традиційний, до певної міри навіть олдскульний. Протистояти йому досить просто, якщо впоратися з натиском і люттю, які в ньому – найважливіші компоненти.
Отже, головне завдання збірної України у завтрашньому поєдинку - тримати характер. Якщо протягом усього матчу вона буде самою собою, результат має прийти. Напередодні вирішального дня і тренер, і футболісти сказали дуже багато важливих слів про те, що країні, яка переживає жахливі страждання війни, радість перемоги потрібна як ніколи і команда зробить все, щоб її подарувати. Завтра у всіх, хто стане під український прапор на полі стадіону 'Краковія', буде чудова можливість підтвердити слова справою.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
