Він був сповнений боротьби, дивовижних результатів, емоцій. Причому дуже часто – негативних емоцій. Багато хто почувається не готовим до наступних матчів. Які для деяких настануть незабаром, у листопаді на Чемпіонаті Світу. Які ж збірні стали головними невдахами ЛН-2022?
Цікаво та тенденційно
Насамперед, хочеться висловити категоричну незгоду з тими, хто вважає Лігу Націй марним та нецікавим турніром. Матчі команд рівного рівня точно цікавіші, ніж Відбіркові турніри на Чемпіонати Світу та Європи з 9:0 Італії над Вірменією та 10:0 Англії над Сан-Маріно. Зрозуміло, що календар важкий та навантаження на гравців чимале. Але якщо щось скасувати, то краще забрати класичні нудні нерівні Відбори, а Лігу Націй залишити.
Скажу більше, Ліга Націй навіть цікавіша та якісніша, ніж групові турніри самих Чемпіонатів Світу. Ну серйозно, що краще – група Нідерландів з Еквадором, Катаром та Сенегалом, чи Бельгією, Польщею та Вельсом? Група Англії з Іраном, Вельсом та США чи з Німеччиною, Італією та Угорщиною?
Середня відвідуваність групового турніру у Дивізіоні А склала 37 тисяч. При тому, що Топ-збірні грали не на головних стадіонах, а у Сарагосі, Вулвергемптоні, Бразі, Чезені. Тобто трибуни заповнювалися та створювали атмосферу. Середня кількість голів за матч у Дивізіоні сягнула 2.63. Непогано з огляду на рівність сил. Ну і з паніки преси всіх країн після невдач і радості після успіхів точно можна було зрозуміти важливість турніру. Він важливий.
Важливий і тому, що продовжує серії команд, тобто встановлює тенденції. Німеччина провалюється всюди вже чотири роки (якщо не шість), ось і втретє поспіль не вийшла з групи Ліги Націй. Португалія та Бельгія також без успіхів всюди після 2019-го року. Франція після провалу на Євро та невиразного Відбору на Чемпіонат Світу провалилася і тут. Італія, Іспанія, Данія, Швейцарія, Хорватія, Угорщина були потужними на Євро, потужними і в поточній Лізі Націй.
Англія? Фіналіст Євро? Ну, від неї завжди чекаєш на якісь вибрики.
Франція та Англія
Найбільше провалилася навіть не Англія, а чинний чемпіон турніру та світу Франція. Навіть в групі без грандів вона мало не вилетіла. Набравши п'ять очок і двічі програвши вдома. Об'єктивні причини є. Дідьє Дешам через травми раптом втратив всю центральну вісь - Льоріса, Варана, Канте, Погба. Грізманн страждає в клубах. Власне, довелося терміново проводити зміну поколінь, випустивши на поле десяток гравців на перші-другі матчі за збірну.
Але й вина тренера та гравців є. Дешам метушився між схемами з трьома та двома центральними захисниками. Не спромігся запобігти черговому розладу у таборі збірної. Чаклуни Погба, зарозумілість Мбаппе та Бензема, ворожнеча останнього з Олів'є Жиру. Франція наступила на ті ж самі граблі. А критику на адресу тренера за консервативну шаблонну гру в атаці, надію лише на індивідуальні дії гравців було чутно навіть у переможні роки. Вже точно нині.
Дешам нарікає на втому гравців після клубних справ, відсутність енергії, травми. Каже, що збірна створює багато, що вона «не в епіцентрі бурі». Чекає на ветеранів. Чи дочекається?
Англія вилетіла з Дивізіону А, набравши лише три очки і зазнавши найбільшої домашньої поразки з 1928-го року - 0:4. Та ще й від Угорщини. В п'яти перших турах вона забила лише одного разу, та й тоді – з пенальті. В шести матчах поспіль не перемогла вперше з 1993-го року. Причому, у неї епідемії травм аж ніяк не було. Грали сильні склади. Тож виправдань немає зовсім.
Слід зазначити, що довкола збірної не панікують, не пожирають її так сильно, як завжди було в історії. Пам'ятають, що грала у півфіналі Чемпіонату світу вперше за 28 років, у фіналі великого турніру вперше за 55. Бачать талановите покоління. Але вихователь цього покоління та творець цих успіхів Гарет Саутгейт вже дратує. Вже не можуть зрозуміти, чому він довіряє тим самим гравцям, навіть коли вони слабкі в клубах, і чому грає так нудно і консервативно.
Від імен Магуайра та Шоу, які не грають у «Манчестер Юнайтед», але отримують місце у збірній і грають, вже зуби зводить. Обидва і в цій кампанії навозили достатньо. При тому, що чемпіон Італії Фікайо Томорі не отримав у вересні жодної ігрової хвилини. Дратують і постійні слова Саутгейта про те, що все йде згідно з планом, у правильному напрямку. Таке він сказав і після поразки в Італії та вильоту. Матчу, в якому чомусь виконав лише дві заміни.
Саутгейт навіть повідомив, що впливові гравці збірної – Гаррі Кейн, Рахім Стерлінг, Джордан Гендерсон – прохали особисту розмову з ним з метою зрозуміти, що відбувається у збірній. Чи спромоглися вони зрозуміти?
Німеччина
Німеччина також неспокійна. Якраз розпочинала вона кампанію на хвилі восьми перемог та нічиєї на початку каденції Гансі Фліка з загальною різницею м'ячів 33:2. Вже почали говорити про Флікбол у збірній, Леон Горетцка радісно говорив про інтенсивність, високий пресинг, «абсолютно енергетичний футбол». Але суперники в тих матчах були слабенькі. А проти сильних одразу ж оголилися проблеми. Насамперед з обороною, яка пропустила в ЛН дев'ять м'ячів.
Один суперматч «Манншафт» видала, розчавивши Італію з рахунком 5:2. Але, крім цього, не перемагала, здобувши чотири нічиї поспіль вперше в історії та програвши вдома Угорщині. Фліку довелося визнавати безліч помилок, відсутність інтенсивності в атаці та порядку в обороні, порятунки Мануеля Нойєра, труднощі проти щільної оборони та зі стабільністю в центрі поля.
Ейфорія швидко розвіялася. За результатами, травмою Марко Ройса, відсутністю центрфорварда та правого захисника, змінами схем з трьох центральних захисників до двох.
Бельгія та Португалія
У Бельгії ейфорія залишилася в 2021-му році. Тоді в країні мріяли про перший трофей в історії – у Лізі Націй, або навіть на Євро. Очікували, що після третього місця на Чемпіонаті Світу Золоте покоління продовжить прогрес. Але зараз 2022-й рік, і вже заявляють, що Покоління ось-ось зійде зі сцени і навряд чи ще чогось досягне. Перемоги над Вельсом, Польщею, Данією, Чехією, як і раніше, йдуть як на конвеєрі, але останні п'ять матчів проти Топ-команд програно.
Влітку 1:4 вдома в дербі від Нідерландів в першому турі був дуже болючим, принизливим, і в країні аж до останнього туру говорили про реванш. Головний тренер Роберто Мартінес шукав перемогу в Амстердамі для «спокою в душі нації». Але знову відбулася поразка (0:1), попри непогану гру і відсутність у суперника його лідерів - Депая, Де Йонга, Коопмейнерса. Серія з 50-ти матчів з забитими перервалася.
Віри в Мартінеса в Бельгії вже немає. Немає особливої віри у ветеранів оборони Альдервейрелда та Вертонгена, яким немає заміни. Немає віри в Едена Азара, якого тренер наполегливо продовжує ставити у стартовий склад, хоча є талановита молодь. Не розуміють, чому був викликаний Джейсон Денайєр, який без клубу наприкінці вересня. Мартінес каже, що хотів, щоб він відчув тепло збірної, але в пресі згадують, що у тренера та гравця той самий агент.
Як каже Voetbalpremieur, розчарування навколо Мартінеса сягнуло точки кипіння, його розмови про те, що все чудово, виводять всіх з рівноваги, і до Катару він поїде з велетенським дамокловим мечем над головою. «На найменшу його помилку ЗМІ та вболівальники реагуватимуть, ніби їх вжалила оса». Чудова атмосфера...
У Португалії начебто все не так драматично. Вона боролася з Іспанією на рівних до останнього, за забитими м'ячами в усьому Дивізіоні А стала другою (11), за пропущеними - першою (3). Вперше в історії перемогла з різницею в чотири м'ячі в гостях збірну сильнішу за Кіпр, Андорру, Ліхтенштейн - Чехію. З іншого боку, з останніх Чемпіонатів Світу та Європи, а також двічі поспіль з Ліги Націй вилітає зарано.
Тричі за останні два роки лузітани зазнавали домашніх поразок у вирішальну мить, з них дві – на останніх хвилинах.
Фернанду Сантуш взяв зі слабким поколінням Євро-2016, але з поточним, майже Золотим, провалюється, виглядає обмеженим, захисним, консервативним, не здатним виконати стрибок.
Зайва довіра Кріштіану Роналду також викликає подив. КріРо забивав за збірну лише в одному з останніх дев'яти матчів. Його хайлайти в цьому розіграші - привезений пенальті, змарновані виходи віч-на-віч, розбитий ніс через зіткнення і кидання капітанської пов'язки після поразки від Іспанії.
Інші
Звісно, невдахами повинні вважатися ті, хто вилетів з Дивізіону А. Вельс набрав лише одне очко. Хоча виправдання є. Він жодного разу не програв з різницею більше одного м'яча, тобто боровся. Його зірки Гарет Бейл та Аарон Ремзі грали мало в цьому розіграші. Та й після першого виходу на Чемпіонат Світу з 1958-го року сталося падіння емоційної напруги.
Чехія може пояснити одне очко та найбільшу домашню поразку у своїй історії без Словаччини (0:4 від Португалії) травмами та жахливою формою провідних легіонерів та їхніх клубів - «Вест Гем», «Байєр» зараз просто стоять на виліт. Ну а Австрія просто слабша за Данію, Францію та Хорватію. Та й нового тренера – Ральфа Рангніка – призначила лише у травні. Часу не вистачило.
У Дивізіоні Б Швеція розпочала 2:0 в Словенії, але в підсумку набрала лише чотири очки та вилетіла. Вона запізнилася зі зміною поколінь, або ж скоріше немає кому. Норвезьке покоління вважають здатним досягти висот 90-х років, коли збірна була першою у рейтингу ФІФА. Але поки що Ерлінг Голанд у чотирьох кампаніях, хоч і забиває невтомно (17 голів у 19-ти офіційних матчах), не вивів збірну ані на Євро, ані на Мундіаль, двічі не спромігся до Дивізіону А ЛН.
Чи слід приєднувати до цих невдах збірну України? Війна та спресований через неї календар, зміна клубів двома найбільш досвідченими гравцями атаки - Ярмоленком та Яремчуком, втрата першим форми в Еміратах, а другим - на лаві запасних «Бенфіки» та «Брюгге», травма лідера команди Олександра Зінченка - об'єктивні причини невдачі. З іншого боку, і неправильних кадрових рішень та інших недоліків було більш ніж достатньо.
Олександр Петраков не встигав або помилявся з замінами, метушився між улюбленою схемою з трьома центральними захисниками та неулюбленою з двома, так і не знайшов місце в команді для Руслана Малиновського. Та й за бажанням грати і боротися збірна України поступилася Шотландії за всіма статтями. Це мало не Золоте покоління також вже втратило забагато.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
