Що не так з Лігою націй і чому турнір у цьому не винен

Світовий футбол 29 Вересня, 13:18 324
Що не так з Лігою націй і чому турнір у цьому не винен
Завершився третій розіграш Ліги націй, попереду лише фінал чотирьох. Мабуть, саме нинішній турнір став найбільш непотрібним для багатьох учасників.

Саме заснування футбольного змагання «Ліга націй УЄФА» сприймалося з великим ентузіазмом. Замість нікому не цікавих товариських матчів – турнір із масою яскравих афіш, реальними преміальними та навіть шансами завдяки успіхам у ньому пробитися на континентальний чи світовий форум. Зрештою, Ліга націй виглядала більш привабливим турніром, ніж більшість відбіркових зустрічей. Важко уявити, що, скажімо, німецького вболівальника сильно збуджує матч із Ліхтенштейном, англійського – з Сан-Марино тощо. А Україна взагалі багато років мучилася з пошуком спаринг-партнерів хоч якогось рівня.

Перший розіграш Ліги націй, що проходив у 2018-2019 роках, реально сподобався. Для збірної України він став першим успіхом під керівництвом Андрія Шевченка – наш націонал виграв свою групу достроково, випередивши Чехію та Словаччину.

Дуже весело було в Лізі А. Чого вартий шлях іспанців, які стартували з розгрому Хорватії (6:0), потім на класі переграли англійців (2:1), але на фініші драматично поступилися обом суперникам з рахунком 2:3 і не потрапили до фіналу чотирьох. Бельгія в матчі за перше місце в групі вела 2:0 на полі Швейцарії, її влаштовувала навіть мінімальна поразка, але бронзова призерка чемпіонату світу примудрилася влетіти 2:5. Сильно зганьбилася Німеччина, яка набрала два очка у групі з Францією та Нідерландами і мала опускатися до Ліги В, але змінився регламент, про що нижче. Видовищним виявився фінал чотирьох, переможцем якого стала Португалія.

Але далі почалися проблеми.

Коронавірус та строки чемпіонату світу в Катарі вдарили по Лізі націй

Другий розіграш Ліги націй, який стартував у вересні 2020 року, мав по порядку йти наступним за чемпіонатом Європи. Після великих турнірів зазвичай у збірних відбувається зміна поколінь, зміна тренерів, пошук нових смислів та ідей.

Але пандемія коронавірусу внесла свої масштабні корективи. Євро-2020 залишили неймінг, але перенесли на літо 2021 року. Чимало збірних опинилися на роздоріжжі: які зміни та експерименти, якщо головний турнір тепер уже трирічного циклу попереду?

Звичайно ж, била по привабливості другої за ліком Ліги націй відсутність глядачів на трибунах через ту саму пандемію коронавірусу – рідкісними винятками були, наприклад, домашні матчі збірної України проти Німеччини та Іспанії. За місяці, що передували старту тієї ЛН, футболісти звикли грати перед порожніми трибунами, але все одно приємного мало.

Зовсім спортивну складову турніру розбила історія зі збірною України, якій зарахували технічну поразку у виїзному матчі зі Швейцарією у шостому турі через епідемію коронавірусу в команді – місцева влада не залишила шансів привезти хоча б альтернативний ростер. А той «технар» для наших означав виліт до другого за рангом дивізіону.

Третій розіграш Ліги націй також став жертвою обставин. У нормальних умовах груповий етап змагань пройшов би з вересня по листопад 2022 року. Однак неможливість проводити чемпіонат світу в Катарі влітку, його перенесення на листопад-грудень вдарили по Лізі націй. Турнір, який тепер уже передував мундіалю, став просто непотрібним для багатьох збірних. Тому що кого могли мотивувати ті чотири тури групового етапу у червні 2022-го, коли позаду виснажливий клубний сезон, а чемпіонат світу, повторимося, попереду?!

От і бачили ми масштабну ротацію у виконанні не лише топових збірних. Бачили, як чинний переможець Ліги нації Франція задоволена просто тим, що не вилетіла до другого дивізіону. Бачили, як хорвати вельми буденно сприйняли вихід до фіналу чотирьох – путівці на чемпіонат світу вони раділи по-справжньому. А капітан збірної Англії, яка провалилася (вона до Ліги В вилетіла) Гаррі Кейн спокійно і відверто сказав: «Якщо ми добре виступимо на чемпіонаті світу, то вболівальники вже не турбуватимуться з приводу невдачі в Лізі націй». Цинічно, але англійська зірка просто розставила пріоритети, які актуальні для багатьох.

Більше матчів – не лише більше грошей, а й більше проблем

У першому розіграші Ліги націй у головному дивізіоні було 12 збірних, у другому за рангом дивізіоні – теж 12 збірних.

Вже за визначенням формат із групами з трьох команд проблемний та неповноцінний. Поки два колективи б'ються, третій стоїть осторонь і просто чекає, але отримує при цьому перевагу у свіжості над одним із опонентів.

Головне ж – максимально укомплектованими ставали групи у Лігах С та D. Тобто більшість матчів проводилися між найслабшими учасниками Ліги націй.

В УЄФА вирішили, що Ліги А та В треба розширити до 16 збірних кожну. Адже тоді більше матчів грають найсильніші, а це додатковий прибуток та інтерес. Але таке розширення нашарувалося на коронавірусні та календарні проблеми, про які ми сказали у попередньому розділі.

Сезон-2020/2021 був максимально спресований у плані термінів. Багато провідних європейських федерацій пропонували взагалі скасувати другу Лігу націй. Третя ЛН постраждала через масштабну сесію червня-2022 – повторимося, чотири тури менш ніж за два тижні. Топових за вивіскою матчів побільшало. Але побільшало і травм. «Барселона» та «Мілан» так просто шоковані нинішньою вересневою сесією.

У таких умовах що гравці підсвідомо починають берегти себе, що тренерам доводиться проводити ротацію, іноді вимушено. Це йде лише на шкоду рівню та привабливості Ліги націй.

Ліга націй не потрібна? Потрібна!

Втім, аргументи на користь все ще юного турніру знайти легко. Головний – Ліга націй просто краща за товариські матчі. Але є інші.

По-перше, фінали чотирьох ЛН реально виходили захоплюючими. Особливо той, що відбувся у жовтні 2021 року: з вольовими перемогами Франції над Бельгією у півфіналі (0:2-3:2) та Іспанією у фіналі (2:1).

По-друге, тішить різноманітність. Адже учасниками фіналу чотирьох ставали вже дев'ять різних збірних. Десятою могла стати Угорщина, але програла вирішальний матч італійцям.

По-третє, він допоміг знайти високу мотивацію багатьом збірним рівня нижче за середній. Північна Македонія завдяки Лізі націй вперше зіграла на великому турнірі – на радість Україні, до речі, адже кого б ми ще обіграли, аби пробитися до плей-оф Євро-2020?! Наразі додатковий шанс пробитися на Євро-2024 гарантовано отримали збірні Казахстану та Грузії. Грузини – вже вдруге за час участі у Лізі націй.

По-четверте, цей турнір не раз був корисним для України. Повторимося, восени 2018 року в Лізі націй наша збірна здобула впевненість перед успішним згодом відбором на Євро-2020. Друга ЛН допомогла загартуватися в умовах кадрових проблем та протистоянь із топовими збірними.

Окремо дякувати Лізі націй має Італія. Адже у першому розіграші ЛН «скуадра адзурра» змогла перебудуватися після ганебного прольоту повз ЧС-2018. А другий розіграш дозволив італійцям, як то кажуть, відростити та зміцнити свій панцир, який у результаті ніхто не зміг розколоти на Євро-2020. Зрозуміло, що без перенесення чемпіонату Європи на рік розклади були б іншими. Але Італія вміло використала Лігу націй собі на користь.

Ігор ЯСЛІК