Ярмоленко та інші: коли всі рекорди збірної підкоряться Андрію та хто може бути слідом за ним

Збірна України готується до третього кошика жеребкування та «другого року» у другому дивізіоні Ліги націй. Але навіть розлад після спустошення нічиєї із Шотландією не скасовує історичних рекордів та статистичних цікавостей. Про них нас змусив заговорити Андрій Ярмоленко, який зрівнявся з Андрієм Шевченком за кількістю проведених матчів у національній збірній, а вчора змістив його з другого місця в історичному ранжирі.

Ярмола вже найкращий за асистами та «гол+пас» в історії, йому залишилося лише кілька м’ячів для бомбардирського рекорду, а в офіційній історії збірної саме його вшановують як нового рекордсмена за матчами, враховуючи анулювання досягнень Тимощука за рішенням КДК УАФ.

Але нам цікаво ось що. Відходить наше велике покоління – вже близьке до заверешення кар’єри: Пятов, який вже завершив виступи, Степаненко, Сидорчук, той же Ярмоленко. А хто ж далі? Sport Arena розбирається, хто з молодих може замахнутися на історичні рекорди та скільки років на це чекати.

Отже, пункт перший. Рекорд за проведеними матчами

До орієнтиру, встановленого Тимощуком, Ярмоленко залишається 32 матчі. На рік він зазвичай проводить 6-8, у найважчих роках 10-12 матчів. Отже, до такого показника Андрію припадати пилом мінімум 3,5 роки. А йому за місяць виповниться 33 роки. При живих і прогресуючих Циганкові, Зубкові, Мудрику, Шведі – це найважчий челендж.

А хто з молодих може претендувати на «центуріона»?

На восьмому місці з «умовно діючих» Євген Коноплянка. 33-річний вінгер Краковії провів 86 матчів, йому шість матчів до Шовковського та 12 – до Гусєва. Із реально граючих – Тарас Степаненко. 33-річний опорник награв 73 матчі. Він, як і раніше, важливий для збірної, проте реалістично ми розуміємо, що Степаненко та Сидорчук – це люди на найближчий відбір, далі їхній великий почин зобов’язані підтримати хтось із молодих.

Візьмемо, наприклад, Забарного. Якщо «футбольний Бог» подарує йому спортивне довголіття, стабільність та здоров’я, він зможе в середньому проводити по 8-10 матчів збірної за рік. Нині йому 20 років. Центральний захисник зараз досить спокійно грає до 32-35 років. Гіпотетично Ілля за свою повну кар’єру може замахнутися на рекорд «обнуленого» КДК УАФ Тимощука.

Дуже непогані перспективи зрости до сотні у Матвієнка, Зінченка, Миколенка, Шапаренка, Циганкова та Мудрика. По старших хлопців спірно – в 28-30 років вже думається зовсім іншими категоріями.

Йдемо далі, пункт другий. Рекорд за забитими м’ячами

Ярмоленко та Яремчук у п’ятірці найкращих, Коноплянка також ще не оголошував про завершення виступів за збірну. Як бачимо, одному великому Андрію, щоб наздогнати іншого великого Андрія, достатньо трьох голів. Теоретично 2023 може змінити і ще одного рекордсмена.

А що ж молодші?

Зінченку, щоб увійти до десятки найкращих, потрібен ще один гол. Циганкову та Маліновському – по два. Довбику – три. Десятка найкращих зараз у бомбардирів збірної закінчується на 9 голах. Суворо кажучи, топ-форвард стільки набиває за один ігровий рік міжнародних турнірів. Навіть посередній, континентального рівня, нападник здатний набивати стільки за 2-3 роки. Супряга, Сікан та Ванат – нападники із задатками. Від них не потрібно надприродних результатів, але, як мінімум, обійти Вороніна та Гусейнова (8 голів), Девича (7) та Леоненка (6 голів) за свою кар’єру їм точно під силу.

Що вже є в активі Ярмоленка? Він – найкращий асистент в історії збірної з 23 гольовими передачами (у Караваєва – 12, у Коноплянки – 11, у Малиновського – 6, у Зінченка – 5). Він – найкращий за системою «гол+пас» (68 балів, 45+23). Ніхто з чинних гравців не досяг показника і вдвічі менше. Далі – статистична прірва.

Але хороша новина полягає в тому, що у збірній багато молодих гравців, здатних «горіти» ще 5-10 років. Якщо у збірної Шевченка середній вік становив 26-27 років, а у збірної Блохіна – під 28, то Україна зразка 2022 коливається за середнім віком стартового складу від 24 до 26 років. І майже на кожній позиції є хлопці, які дихають у спину ветеранам. Тож сподіватимемося, що всі рекорди згодом знову перепишуться, а наша національна команда отримає нових епохальних футболістів. Не на один відбір, не на окремий відрізок, а на багато років надійної гри.