З 1962 року жодна збірна не змогла захистити звання чемпіона світу.
Хто вигравав ЧС з футболу двічі поспіль
Уперше це досягнення підкорилося Італії, яка вигравала світову першість у 1934 році та захистила звання у 1938. Вдруге за більш як 20 років це вдалося Бразилії. Майбутні «пентакампіони» бразильці з нестримним Пеле виграли Мундіаль у 1958 році та зберегли звання найсильнішої команди планети через 4 роки.
Після цього найближчою до повторення цього досягнення була Аргентина легендарного Дієго Марадони. «Альбіселесте» виграли чемпіонат світу у 1986 році, у фіналі здолавши ФРН (3:2).
Уже на наступному Мундіалі команди знову зустрілися у фіналі, однак німці взяли реванш.
Згодом двічі поспіль виграти ЧС знову мала шанс Бразилія. «Пентакампіони» тріумфували на чемпіонаті світу 1994 року у США. Однак на ЧС-1998 команда Рівалдо, Роналдо й Дунги програли Франції Зідана, Тюрама та Дешама. Останній, до речі, нині очолює французів.
Після цього більше жоден чемпіон світу не добирався далі чвертьфіналу, а для європейських збірних розпочалося прокляття. Прокляття, яке започаткувала Франція.
Європейські чемпіони світу провалюються на Мундіалях
З 1988 року, коли Франція виграла чемпіонат світу, якщо не брати перемогу Бразилії у 2002 році, то європейські збірні ще 4 рази ставали чемпіонами світу. Це найдовша серія з перемог поспіль на Мундіалях для команд з одного континенту.
Попередні чемпіони світу
- Франція – 2018
- Німеччина – 2014
- Іспанія – 2010
- Італія – 2006
- Бразилія – 2002
- Франція – 1998
Усі європейські збірні, які вигравали ЧС у період з 1998 до 2014, неодмінно провалювалися на наступному Мундіалі. Жодна з команд навіть не змогла вийти з групи!
Тільки Бразилія, яка представляє Південну Америку, після перемоги у 2002 році дійшла до чвертьфіналу на ЧС-2006. Цікаво, що й тут французький слід, адже саме «ле блю» вибили бразильців.
Невдала статистика чемпіонів світу
- Німеччина – 2018 (4 місце в групі)
- Іспанія – 2014 (3 місце в групі)
- Італія – 2010 (4 місце в групі)
- Бразилія – 2006 (1/4 фіналу)
- Франція – 2002 (4 місце в групі)
Провальний Мундіаль для Франції
На Мундіалі у 2002 році Франція потрапила у не надто складну групу до Данії, Сенегалу та Уругваю. Та команда Роже Лемера не виграла жодного матчу в групі – тільки нічия з Уругваєм.
При чому тоді за французів уже грали легендарні Анрі, Бартез, Вієйра, Вільтор, Трезеге. Однак проблемою французів був середній вік команди, в якій було занадто багато вікових гравців. Крім того, не в найкращій формі був Зідан, який пропускав поєдинки.
Натяк на те, що Францію мов прокляли, відчувався вже у першій грі проти Сенегалу. Чинні чемпіони світу створили гольових нагод на декілька матчів, але м'яч вперто не влітав у ворота.
Заради справедливості слід зазначити, що Сенегал не відсиджувався на власній половині поля. І завдяки курйозному голу Папа Буба Діопа несподівано виграв матч.
Ключовою грою для французів була зустріч проти Уругваю у другому турі. Проте перемогу здобути завадило вилучення Тьєррі Анрі. Відтак, уже після другого туру Франція не мала шансів на плей-офф й останній поєдинок проти Данії не мав значення.
Болюче фіаско Італії
У 2006 році збірна Італії вчетверте виграла чемпіонат світу, у фіналі перегравши тих же французів. У ПАР захищати італійців звання чемпіонів світу знову привіз Марчелло Ліппі.
Жеребкування не віщувало проблем для «Скуадри Адзурри» – у групі були прохідні Парагвай, Словаччина та Нова Зеландія, яка тільки двічі брала участь у Мундіалях.
У першій грі італійці втратили очки проти Парагваю, однак ця невдача не передбачала великих проблем для чинних володарів Кубка світу. Проблеми розпочалися у другому турі, коли Італія сенсаційно поділила очки з Новою Зеландією.
Як у випадку Франції проти Сенегалу, Італії банально не щастило в деяких моментах. Команда Ліппі переважала новозеландців, але наче була приречена на фіаско.
Попри це, «Скуадра Адзурра» до останнього туру зберігала шанси вилізти з групи. Була потрібна всього лиш перемога над скромною Словаччиною.
У божевільному матчі Словаччина реалізувала чи не всі свої моменти, які «Скуадра Адзурра» подарувала супернику, та виграла 3:2. Італія фінішувала на останньому місці в групі.
Іспанія не вивчила уроки Франції та Італії
Період з 2008 до 2012 ознаменувався тотальним домінуванням Іспанії, яка двічі виграла чемпіонат Європи та ЧС-2010. Вісенте дель Боске перейняв чудову команду Луїса Арагонеса та, грубо кажучи, не заважав барселонському кістяку творити чудеса.
Проте від долі Франції та Італії «Фурі Роха» не змогла врятуватися. Жеребкування подарувало іспанцям в суперники Нідерланди, яких вони обіграли у фіналі ЧС-2010, а також непоступливі команди Чилі та Австралії.
У першій грі проти Нідерландів Іспанія повела в рахунку завдяки голу Хабі Алонсо. Проте після цього на полі були тільки нідерландці, які, схоже, що вирішили помститися за поразку у фіналі.
Команда Луї ван Гала забивали голи на будь-який смак. Окрасою матчу і, мабуть, одним з найкращих голів в історії ЧС став м'яч Робіна ван Персі в падінні головою.
Іспанія отримала у свої ворота аж 5 голів і вже не виглядала такою грізною перед матчем з Чилі. Чилійці, до слова, теж мали свої рахунки з Іспанією після поразки «Фурії Росі» на груповому етапі ЧС в ПАР.
Саме цей матч був ключовим для Іспанії, однак команда дель Боске не змогла оговтатися від поразки в першому турі. Відтак, уже після 2 турів іспанці пакували валізи додому. На відміну від Франції та Італії, іспанці бодай грюкнули дверима, розбивши Австралію в останньому турі.
Німецька ганьба
Збірна Німеччини одна з найбільш стабільних команд світу. З 2006 до 2016 року німецька збірна доходила щонайменше до півфіналу чемпіонатів Європи та світу:
- ЧС-2006 (бронза)
- Євро-2008 (срібло)
- ЧС-2010 (бронза)
- Євро-2012 (півфінал)
- ЧС-2014 (золото)
- Євро-2016 (півфінал)
У 2014 році «Маншафт» Йоахіма Льова вчетверте в історії виграла чемпіонат світу. На ЧС-2018 німці їхали як одні з головних фаворитів. У кваліфікації Німеччина виграла всі 10 матчів із загальним рахунком 43:4. Впевненості підопічним Льова додала й перемога на Кубку Федерацій та глибина складу.
На Мундіаль німці везли Вернера, Кімміха, Рюдігера, Горецку та Брандта, які мали б стати новими лідерами збірної та засвітитися. Проте сталося не так, як гадалося. Уже в першому поєдинку німці потрапили під каток Мексики з нестримним Лосано й Чічаріто. Німці програли всього лиш 1:0, хоча могли пропустити цілу торбу.
Мексика справедливо вважалася найскладнішим суперником Німеччини в групі, тому ніякої трагедії в поразці німців не було. Попереду в чемпіонів світу були слабші суперники – Швеція і Південна Корея.
Та вже в грі проти шведів німці були на волосині від вильоту. До компенсованого часу Німеччина в меншості грала внічию зі шведами, що майже точно залишало «Маншафт» за бортом турніру. І тільки Тоні Кроос геніальним голом вирвав доволі несправедливу перемогу для Німеччини, чим відтермінував неминуче.
Після перемоги над Швецією усі згадали слова Гарі Лінекер, що у футбол грають 22 футболісти, але перемагають німці. Уся Німеччина видихнула з полегшенням і перед грою проти південнокорейців дивилася у турнірну сітку, гадаючи, хто буде суперником по 1/8 фіналу.
Та саме в останньому турі проти Південної Кореї вилізли всі проблеми німців. Невпевнена гра Мануеля Ноєра, повернення якого після травми прискорювали, ненадійна оборона та кислий півзахист. На додачу до цього Тімо Вернер не виправдав очікувань.
Слід згадати й про атмосферу, яка панувала в таборі німців. У пресі писали, що Йоахім Льов дозволяв футболістам вживати пиво та навіть курити.
Крім того, замість того, щоб зосереджуватися на майбутніх матчах, гравці грали у відеоігри. Також в одній команді опинилися два покоління футболістів, що аж ніяк не сприяло успіху.
У підсумку Німеччина сенсаційно поступилася Південній Кореї. Шанси німців залишитися на Мундіалі не згасали до останніх секунд. Однак у компенсований час за рахунку 0:0 німці пропустили після кутового та згодом пішли ва-банк й отримали другий м'яч.
Чи поборе Франція прокляття чемпіонів
- Було б символічно, щоб прокляття, яке розпочалося з Франції, на ній би і закінчилося. Прогнозуючи шанси Франції, найпростіше подивитися на суперників команди Дідьє Дешама – надзвичайно складна Данія і посередні Туніс з Австралією. Здається, що принаймні друга сходинка для французів гарантована. Але є декілька але!
- Французи тільки рік тому провалили Євро-2020. В 1/8 фіналу команда Дешама перемагала Швейцарію 3:1, але відпустила перемогу на останніх хвилинах і поступилася у серії пенальті.
- З іншого боку, вже у жовтні 2021 року Франція реабілітувалася за невдачу та виграла напівтовариську Лігу націй. Водночас у новому сезоні Ліги націй Франція посіла тільки третє місце у групі з Хорватією, Данією та Австрією. Чинні чемпіони світу виграли тільки один матч і тричі програли. Відтак, не відомо, де справжня Франція.
- У Франції широкий склад з неймовірним Кіліаном Мбаппе, однак ковалі успіху у 2018 році або згасли, або не поїдуть у Катар. Передусім йдеться про Н'Голо Канте, який через травму пропустить Мундіаль, а також Поль Погба.
- Останній давно не грає на високому рівні та тільки відновлюється від травми. Крім того, після трансферу в Барселону та повернення в Атлетіко не виблискує Антуан Грізманн.
- Ситуація Франції сильно нагадує те, що було з Німеччиною. Йоахім Льов відверто пересидів біля керма «Маншафт» і вже не був здатен керувати командою у 2018 році. Дешам, схоже, теж вигорів. Його футбол, як і те, що ставив Льов німцям, застаріле в ці дні.
- Крім того, складається враження, що Дешам втратив контроль над роздягальною. Як і Льов, Дешам шукає молодь, яка має підкоритися його авторитету. Проте для нового покоління французів авторитет не Дешам, а принаймні Зідан, за яким вони мали шанс спостерігати наживо.
- Також Дешам, як і Льов, через невдалі результати вдався до зміни тактики. Символічно, що обидва перейшли на гру в три захисники. Проте це не принесло користі ні Німеччині, ні самим французам в останніх матчах.
- Відтак витягнути Францію і Дешама може хіба що талант Кіліана Мбаппе. Однак без необхідного балансу в центрі поля, якого команда Дешама поки не має, французам буде вкрай складно навіть з посередніми командами.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
