У 2010-му через півроку роботи зі збірною Бельгії Дік Адвокат, попри чинний контракт, несподівано спокусився корупційними грошима та очолив збірну Росії. У рамках цієї угоди збірні домовилися зіграти очний товариський матч, який Росія вирішила провести у Воронежі.
«Ми полетіли до Росії на своєму літаку, – згадував згодом Стівен Дефур. – Але приземлятися у Воронежі нам не дозволили через те, що місцевий аеропорт був занадто малий».
Ця проблема стала початком грандіозних неприємностей. Несподівано посеред ночі «Червоні Дияволи» були змушені взяти курс на Москву. Команді довелося більш ніж кілька годин прочекати вільної злітно-посадкової смуги, але коли гравці остаточно зголодніли та зморилися, було вирішено залишитися переночувати в столиці Росії.
«Ми заселилися в номер пізно вночі. Разом із Муса Дембеле я з'їв картоплю фрі з гамбургером», – сміється Марвін Огунжимі. Дефур додає: «Ми лягли спати о 4 годині ночі, а підйом було заплановано на 10 ранку».
Наступного ранку команда мала летіти до Воронежа. Росія як сторона-господар довгий час шукала транспортний засіб, і після довгих пошуків знайшла літак Туполєва Ту-154М.
Йєлле Воссен досі згадує «маленький російський літак»:
«Було відразу видно, що це старий літак; в ньому нам було дуже незручно. При зльоті сидіння складалися, а сам літак дуже гучно шумів. Було відчуття, що він ось-ось розвалиться».
«Всі були дуже налякані. Було чути, як все буквально тріскотіло», – згадує Огунжимі.
Тобі Алдервейрелд стверджує, що жодного разу у своїй кар'єрі не стикався з подібним: «Сидіння літали то взад, то вперед, і всьому екіпажу доводилося вставляти їх назад».
Товариський матч у Воронежі став примітний тим, що у ньому свої перші м'ячі за збірну Бельгії забив 17-річний Ромелу Лукаку. Гості виграли з рахунком 2:0. Але назад їм довелося летіти... на тому ж літаку Туполєва.
«Я пам'ятаю, як під час зльоту літак вібрував з усіх боків. Багажні відсіки над нами просто розкрилися, і всі сумки впали нам на голови», – згадує журналіст Sporza Пітер Ванденбемпт. Він продовжує: «Про правила та дисципліну під час польоту можна було забути: стюарди та бортпровідники на літаку були відсутні, тому за вашими переміщеннями ніхто не стежив. Це було суцільне жахіття».
Через два тижні гравці збірної Бельгії та технічний персонал були шоковані звістками про катастрофу. При аварійній посадці в Москві через відмову двох двигунів цей літак розірвало на частини. З 171 людини (163 пасажири і 8 членів екіпажу), яка знаходилася на борту, загинули двоє, ще 83 отримали поранення.
«Прочитавши новини про цю катастрофу, прийшло усвідомлення, що це могли бути ми», – зазначає Дефур. Так Еден Азар міг не привести Лілль до чемпіонства у сезоні 2010/11, а Венсан Компані міг не забити чемпіонський гол у ворота Лестера у складі Манчестер Сіті у сезоні 2018/19. «Замість високих сподівань на двох наступних чемпіонатах світу, замість насолоди грою нашою збірною, ми влаштовували б щорічну панахиду», – зазначає Ванденбемпт.
На день катастрофи 18-річний авіалайнер Ту-154М здійснив 2985 циклів «зліт-посадка» та налітав 9288 годин. За 17 днів до цього на борту літака також перебували такі відомі бельгійські гравці як Даніель ван Бюйтен, Тіммі Сімонс, Маруан Феллаїні, Ян Вертонген, Муса Дембеле, Сімон Міньйоле та Тобі Алдервейрелд.
На ЧС-2014 збірна Бельгії вперше у своїй історії досягла чвертьфіналу, а через чотири роки покращила своє досягнення та посіла третє місце.
За матеріалами Sporza
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
