ЧС-2022. Група С: гранд, аутсайдер і два тіньові фаворити

Євро-2024 18 Листопада, 17:44 550
ЧС-2022. Група С: гранд, аутсайдер і два тіньові фаворити | 19-27
Група дуже цікава. Її навряд чи можна назвати «групою смерті», але й «групою життя» теж навряд чи назвеш, адже фактично кожна з чотирьох команд (меншою мірою арабська) здатна і на подвиг, і на провал.

Тому спрогнозувати підсумкове розміщення команд у турнірній таблиці дуже складно.

САУДІВСЬКА АРАВІЯ

«Саудити» дуже впевнено кваліфікувалися на катарський Мундіаль. У першому раунді кваліфікації збірна Саудівської Аравії посіла перше місце у групі, де суперниками були азійські команди. У другому раунді відбору суперники були сильнішими – Японія, Австралія – але й там «орли пустелі» зуміли проявити себе з кращого боку: знову перше місце та пряма путівка до Катару.

Майбутній чемпіонат світу стане для збірної Саудівської Аравії сьомим. Вперше футболісти цієї країни зіграли у фінальній частині світового футбольного форуму 1994 року. І тоді ж досягли найкращого на даний момент досягнення – вийшли до плей-оф.

Інші «проби пера» незмінно закінчувалися участю у груповому турнірі.

Тренер

Тренує арабів без перебільшення унікальний наставник. Унікальність його полягає, перш за все, у тому, що у свої 54 роки Ерве Ренар встиг попрацювати у шести національних збірних та у стільки ж клубах з різних країн.

І якщо з клубною кар'єрою у французького фахівця не склалося, то на рівні збірних він став знаменитим. Слава до нього прийшла під час перебування наставником збірної Замбії, з якою він у 2012 році сенсаційно виграв Кубок африканських націй – перший титул в історії для цієї національної команди.

Через три роки Ренар повторив успіх. Але вже зі збірною Кот-д'Івуару.

Збірну Саудівської Аравії Ерве очолив у 2019 році. Головне його досягнення на даний момент – вихід зі своїми підопічними на чемпіонат світу.

Лідер команди

По-справжньому зірковими гравцями збірна Саудівської Аравії похвалитися не може. Та й більшість саудівських футболістів є свого роду «терра інкогніта» для європейського вболівальника. Однак і в цій команді є свої таланти та свої легенди.

Лідером «орлів пустелі» зараз є Салех Аль-Шехрі, нападник «Аль-Хіляль». Десять років тому Салех пробував свої сили у чемпіонаті Португалії – у «Бейра-Мар». Спочатку виходило непогано - забив два голи, але далі справа не пішла, і він повернувся до Саудівської Аравії. Швидкий та технічний форвард багато забиває і в клубі, і в національній збірній.

Заявка

Воротарі: Мохаммед Аль-Оваїс («Аль-Хіляль»), Мохаммед Аль Рубаї («Аль-Ахлі»), Наваф Аль-Акіді («Аль-Насср»).

Захисники: Яссер Аль-Шахрані («Аль-Хіляль»), Мохаммед Аль-Бреїк («Аль-Хіляль»), Алі Аль-Булаїхі («Аль-Хіляль»), Сауд Абдулхамід («Аль-Хіляль»), Султан Аль-Ганам («Аль-Насср»), Абдулела Аль-Амрі («Аль-Насср»), Абдулла Маду («Аль-Насср»), Хассан Тамбакті («Аль-Шабаб»).

Півзахисники: Салман Аль-Фарадж («Аль-Хіляль»), Салем Аль-Давсарі («Аль-Хіляль»), Абдулла Отаїф («Аль-Хіляль»), Мохаммед Канно («Аль-Хіляль»), Абдуллела Аль-Малки («Аль-Хіляль»), Нассер Аль-Давсарі («Аль-Хіляль»), Фахад Аль-Муваллад («Аль-Шабаб»), Хаттан Бахебрі («Аль-Шабаб»), Самі Аль-Наджеї («Аль-Насср»), Алі Аль-Хассан («Аль-Насср»), Абдулрахман Аль-Абуд («Аль-Іттіхад»), Ріяд Шарахілі («Абха»).

Нападники: Фірас Аль-Бураїкан («Аль-Фатех»), Салех Аль-Шехрі («Аль-Хіляль»), Хаїтхам Асірі («Аль-Ахлі»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Аргентина – Саудівська Аравія (12:00 за київським часом, «Лусаїл Айконік»)

26 листопада
Польща – Саудівська Аравія (15:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

30 листопада
Саудівська Аравія – Мексика (21:00 за київським часом, «Лусаїл Айконік»)

Прогноз: четверте місце

ПОЛЬЩА

«Кадра» діставалася катарського Мундіалу крізь «сито» європейської кваліфікації. У відбірковій групі на ЧС-2022 збірна Польщі посіла друге місце, пропустивши вперед Англію.

У першому раунді плей-оф поляки мали зіграти з росією, проте через вторгнення рашистів в Україну «біло-червоні» відмовилися грати з представниками країни-агресора. УЄФА та ФІФА поляків підтримали, і «кадра» автоматично вийшла у фінал плей-оф.

Там наші сусіди здолали збірну Швеції 2:0 та здобули путівку на Мундіаль.

Катарський світовий футбольний форум стане для збірної Польщі дев'ятим турніром. Останнім часом поляки на Мундіалях особливими здобутками похвалитися не можуть. Максимум – вихід до першого раунду плей-оф.

Проте раніше «орли» двічі були бронзовими призерами чемпіонатів світу – у 1974 та 1982 роках.

Тренер

Чеслав Міхневич очолив національну команду Польщі нещодавно – у січні цього року. До нього «кадрою» керував португалець Паулу Соуза. Керував без особливого успіху. Проте керівництво Польської футбольної Спілки на нього розраховувало. Соуза мав керувати збірною Польщі у плей-оф ЧС-2022.

Однак наприкінці минулого року португалець розірвав договір із ПФС. І Польща негайно розпочала пошуки нового наставника. Одним із головних претендентів на посаду був наш Андрій Шевченко, але зрештою сторони так і не змогли домовитися.

У підсумку новим кермовим збірної Польщі став Міхневич – місцевий фахівець, який досі працював винятково з польськими командами.

Колишній голкіпер кількох маловідомих польських колективів як тренер встиг змінити понад десяток клубів. Найбільш відомі з них – варшавська «Легія», з якою він став чемпіоном країни.

Працював і наставником молодіжної збірної Польщі.

Під керівництвом Міхневича поляки обіграли шведів та пробилися на чемпіонат світу-2022. Його контракт із національною асоціацією розрахований до кінця нинішнього року. Але з можливістю пролонгації.

Лідер команди

Беззаперечним авторитетом, натхненником, капітаном та ідолом нинішньої польської збірної є Роберт Левандовськи. Забивному форварду на клубному рівні вдалося виграти багато чого. Насамперед – Кубок чемпіонів з «Баварією». Торік Роберта назвали найкращим футболістом світу.

Для здійснення своєї головної мрії – завоювання «Золотого м'яча» – Левандовськи у літнє міжсезоння перебрався з «Баварії» до «Барселони». Своє рішення він пояснив також бажанням змінити обстановку та пошуком нової мотивації та нових емоцій.

У своїй національній збірній Роберт побив усі існуючі рекорди – і за кількістю матчів, і за кількістю забитих м'ячів: 134 поєдинки, 76 голів.

Однак для того, щоб стати в один ряд із ще однією легендою збірної Польщі – Збігневом Бонеком, який у 1982 році став бронзовим призером чемпіонату світу, Роберту потрібен подібний успіх.

Нападнику вже 34 роки, і цілком вірогідно, що чемпіонат світу в Катарі стане для нього останнім у кар'єрі. Тому можна не сумніватися, що Левандовськи зробить все, що від нього залежить, щоб виступити на ЧС-2022 якомога успішніше.

І можна не сумніватися, що за «кадру» та її капітана вболіватимуть не лише на Батьківщині, а й в Україні, адже Польща як ніхто інший підтримала та підтримує нашу країну під час рашистської агресії. Капітанська пов'язка у Левандовськи – у кольорах прапора України: Роберту її подарував колишній капітан збірної України Андрій Шевченко.

Заявка

Воротарі: Каміль Грабара («Копенгаген»), Лукаш Скорупськи («Болонья»), Войцех Щенсни («Ювентус»).

Захисники: Ян Беднарек («Астон Вілла»), Каміль Глік («Беневенто»), Якуб Ківіор («Спеція»), Артур Енджейчик («Легія»), Матеуш Ветеска («Клермон»), Бартош Берешинськи («Сампдорія»), Метті Кеш («Астон Вілла»), Роберт Гумни («Аугсбург»), Пшемислав Франковськи («Ланс»), Нікола Залевськи («Рома»).

Півзахисники: Крістян Бєлік («Бірмінгем»), Гжегож Крихов'як («Аль-Шабаб»), Себастьян Шиманськи («Фейєноорд»), Петр Зелінськи («Наполі»), Шимон Журковськи («Фіорентина»), Дам'ян Шиманськи (АЕК) Каміл Гросицьки («Погонь»), Якуб Камінськи («Вольфсбург»), Міхал Скурась («Лех»).

Нападники: Роберт Левандовськи («Барселона»), Аркадіуш Мілік («Ювентус»), Кшиштоф Пьонтек («Салернітана»), Кароль Швідерськи («Шарлотт»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Мексика – Польща (18:00 за київським часом, «Стадіон 974»)

26 листопада
Польща – Саудівська Аравія (15:00 за київським часом, «Едьюкейшн сіті»)

30 листопада

Польща – Аргентина (21:00 за київським «Стадіон 974»)

Прогноз: друге місце

МЕКСИКА

На ЧС-2022 мексиканці пробилися без «шуму та пилу». Команда виступала у кваліфікаційному відборі Північної та Центральної Америки. Там «ацтеки» посіли друге місце, поступившись першим рядком (не за очками, а за додатковими показниками) головній місцевій сенсації – збірній Канади.

На світові футбольні форуми «триколірні» їздять із завидною постійністю. Досі лише тричі Мексика не проходила кваліфікаційне «сито» чемпіонатів світу.

Однак, незважаючи на статус постійного учасника турніру та маючи яскравий атакуючий стиль гри та справжніх футбольних зірок, мексиканці не можуть порадувати участю у пізніх стадіях плей-оф ЧС. Найвищим досягненням збірної Мексики на Мундіалях є вихід до чвертьфіналу. Таких було два: у 1970 та 1986 роках.

Тренер

Збірною Мексики керує тренер, який народився в Чилі, але має громадянство Аргентини. Все це про Херардо Мартіно. Ще цей фахівець відомий тим, що свого часу (у 2013–2014 роках) працював із «Барселоною». Щоправда, безуспішно.

Ім'я собі Мартіно на прізвисько «Тата» здобув футболістом «Ньюеллс Олд Бойз». Уболівальники клубу назвали його найкращим гравцем в історії команди.

Як тренер, Мартіно не має подібних трофеїв або титулів. Тим не менш, на своєму континенті він дуже шанована особистість. Дон Херардо до призначення на посаду головного тренера збірної Мексики очолював національні команди Парагваю та Аргентини. У цих країнах він працював і на клубному рівні. Крім того, у його послужному списку є короткострокове відрядження в американську МЛС, де він очолював «Атланту Юнайтед».

Збірну Мексики очолює із 2019 року. З цією командою він став володарем Золотого Кубка КОНКАКАФ.

Лідер команди

По-справжньому широкий футбольний світ відкрив для себе Ірвінга Лосано на минулому Мундіалі. Там мексиканці зіграли в одній групі з чинними на той момент чемпіонами світу – німцями. Саме у грі проти Бундестім Лосано забив переможний гол. Та й взагалі став найкращим гравцем того поєдинку.

Після ЧС-2018 кар'єра Ірвінга пішла вгору. Його сватали до багатьох європейських топ-клубів, але нідерландський ПСВ, за який тоді виступав півзахисник, не захотів його відпускати.

Тим не менш, 2019-го Лосано все одно змінив клубну прописку. За 45 мільйонів євро він перейшов до італійського «Наполі», в якому дуже оперативно освоївся і став одним із лідерів команди.

А перші кроки у «великому» футболі Лосано робив у «Пачуці» – гранді мексиканського футболу. З цим клубом він виграв Лігу чемпіонів КОНКАКАФ, став найкращим бомбардиром турніру. Із «Пачуки» він потрапив і до національної збірної. І зараз без цього швидкого та універсального атакуючого півзахисника неможливо уявити «триколірних».

Заявка

Воротарі: Гільєрмо Очоа («Америка»), Альфредо Талавера («Хуарес»), Родольфо Кота («Леон»).

Захисники: Хорхе Санчес («Аякс»), Кевін Альварес («Пачука»), Нестор Араухо («Америка»), Хоан Васкес («Кремонезе»), Ектор Морено («Монтеррей»), Сесар Монтес («Монтеррей»), Херардо Артеага («Генк»), Хесус Гальярдо («Монтеррей»).

Півзахисники: Андрес Гуардадо («Бетис»), Ектор Еррера («Х'юстон»), Карлос Родрігес («Крус Асуль»), Ерік Гутьєррес (ПСВ), Луїс Чавес («Пачука»), Едсон Альварес («Аякс»), Орбелін Пінеда («Крус Асуль»), Луїш Ромо («Монтеррей»).

Нападники: Алексіс Вега («Гвадалахара»), Ірвінг Лосано («Наполі»), Рауль Хіменес («Вулверхемптон»), Роберто Альварадо («Крус Асуль»), Уріель Антуна («Гвадалахара»), Енрі Мартін («Америка») , Рохеліо Фунес Морі («Монтеррей»)

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Мексика – Польща (18:00 за київським часом, «Стадіон 974»)

26 листопада
Аргентина – Мексика (21:00 за київським часом, «Лусаїл Айконік»)

30 листопада
Саудівська Аравія – Мексика (21:00 по киевскому времени, «Лусаїл Айконік»)

Прогноз: третє місце

АРГЕНТИНА

Аргентинці кваліфікувалися на чемпіонат світу через «сито» відбору південноамериканської футбольної конфедерації. Особливих проблем на шляху до Катару у підопічних Скалоні не було.

Вже після половини турнірного шляху було зрозуміло, що «альбіселесте» будуть на Мундіалі. У підсумку вони посіли друге місце. Після Бразилії. І відірвавшись істотно від Уругваю, що став третім (відразу на 11 пунктів).

Вболівальники звикли, що збірна Аргентини – не лише постійний учасник світових форумів, а й один із його грандів. Однак, так було не завжди. Стартували вони з місця в кар'єр: на першому Мундіалі – 1930 року, аргентинці посіли друге місце. Але далі було затишшя.

Справжнього аргентинського «вибуху» довелося чекати майже півстоліття. Але очікування того коштували. На ЧС-1978 Аргентина вперше у своїй історії стала чемпіоном світу. І ось відтоді цю команду вважають фаворитом головного футбольного турніру.

1986 року Аргентина, яку вів великий Марадона, знову стала чемпіоном світу. Далі були два програні фінали – 1990-го та 2014-го. На минулому Мундіалі аргентинці обмежилися виходом до 1/8 фіналу.

Тренер

Вже чотири роки збірну Аргентини очолює місцевий фахівець Ліонель Скалоні. Для цієї національної команди чотири роки на «електричному стільці» – дуже значний термін.

Але, незважаючи на досить молодий вік – 44 роки – Скалоні встиг завоювати не лише повагу серед колег та футболістів, а й титули. Точніше, титул. Минулого року у фіналі чемпіонату Південної Америки Аргентина перемогла Бразилію (1:0). І здобула перший з 1993 року міжнародний трофей. Перед цим, двома роками раніше, під керівництвом Скалоні аргентинці стали третіми на континентальній першості.

А починав Скалоні свою кар'єру в національній збірній як асистент Сампаолі. Після відставки Хорхе, у серпні 2018-го, Скалоні був призначений виконувачем обов'язків наставника «альбіселесте». Наприкінці листопада цього ж року очолив команду на повноцінній основі.

Нещодавно Ліонель продовжив контракт із збірною до середини 2026 року.

Лідер команди

Цей пункт обов'язково потребує коригування: не просто лідер, а Бог. Аргентинський Бог. Як ви розумієте, там він зараз один такий: Ліонель Мессі.

Нинішнє покоління футбольних уболівальників (та й не лише цих) небезпідставно вважає Лео найкращим футболістом усіх часів. І щось у такому визначенні точно є. Сім «Золотих м'ячів» (індивідуальний титул найкращого футболіста світу), чотири перемоги у Лізі чемпіонів, Олімпійський чемпіон, чемпіон Південної Америки, чемпіон світу серед молодіжних збірних. Ну і ще цілий розсип командних та індивідуальних призів, тягатися з якими зможуть лише одиниці.

Однак для того, щоб Мессі «законодавчо», офіційно міг вважатися найкращим футболістом світу поза тимчасовими рамками, потрібно лише трохи – виграти Мундіаль. 2014-го Лео був як ніколи близький до цього, але у фіналі його Аргентина поступилася Німеччині.

У Катарі буде останній шанс для Лео виграти чемпіонат світу. Він уже заявив, що цей світовий форум стане для нього останнім у кар'єрі. І він зробить все і навіть більше, щоб увійти до історії воістину великим. І перевершити ще одну аргентинську легенду – Марадону.

Заявка

Воротарі: Еміліано Мартінес («Астон Вілла»), Херонімо Рульї («Вільярреал»), Франко Армані («Рівер Плейт»).

Захисники: Науель Моліна («Атлетіко»), Гонсало Монтьєль («Севілья»), Крістіан Ромеро («Тоттенгем»), Херман Песселья («Бетіс»), Ніколас Отаменді («Бенфіка»), Лісандро Мартінес («Манчестер Юнайтед»), Маркос Акунья («Севілья»), Ніколас Тальяфіко («Ліон»), Хуан Фойт («Вільярреал»).

Півзахисники: Родріго де Пауль («Атлетіко»), Леандро Паредес («Ювентус»), Алексіс Мак Аллістер («Брайтон»), Гідо Родрігес («Бетіс»), Папу Гомес («Севілья»), Енцо Фернандес («Бенфіка»), Ексекіель Паласіос («Баєр»).

Нападники: Анхель Ді Марія («Ювентус»), Лаутаро Мартінес («Інтер»), Хуліан Альварес («Манчестер Сіті»), Анхель Корреа («Атлетіко»), Тьяго Альмада («Атланта Юнайтед»), Пауло Дібала («Рома»), Ліонель Мессі (ПСЖ).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

22 листопада
Аргентина – Саудівська Аравія (12:00 за київським часом, «Лусаїл Айконік»)

26 листопада
Аргентина – Мексика (21:00 за київським часом, «Лусаїл Айконік»)

30 листопада

Польща – Аргентина (21:00 за київським «Стадіон 974»)