Чемпіонат світу є рідкою нагодою для національних збірних зустрічатись із суперниками, які за звичних умов здебільшого є недосяжними для проведення матчів будь-якого ґатунку. А коли ще й цим протистоянням передує великий історичний контекст, то глядачі відчувають себе фактично приреченими на те, щоб бодай на дві години поринути в найбільш запекле протистояння.
Події минулих часів навіки пов’язали поміж собою Англію та Сполучені Штати Америки, тож, коли вони опинились в одній групі на мундіалі-2022 в Катарі, стало зрозуміло, що бодай один матч у квартеті B точно привертатиме нашу увагу. А коли до цих команд жереб ще й докинув Уельс та Іран, то ситуація дійсно стала навіть трохи спекотною. Тим паче, що саме в день звітної гри «принци Персії» здолали «червоних драконів», що також гарантувало нам феєричні двобої в останньому турі. Проте зараз уся увага фокусувалась на подіях на полі стадіону «Аль-Байт» в Ель-Хаурі.
Команди за підсумками першого тайму зіграли внічию з рахунком 0:0. Коли подібне доводиться чути на цьому чемпіонаті світу, то подекуди й добре, що вболівальники за якихось обставин могли інакше проводити цей час, окрім як за переглядом футбольного матчу. Проте перший тайм між Англією та США все ж таки вартував того, аби його не проґавити. По-перше, бо команди всім виглядом показували, що вони дійсно мають спортивну злість один до одного. По-друге, андердог протистояння трохи повозив фаворита.
Хоча все починалось із блискавичної атаки за участі Беллінгема та Саки, після чого з правого флангу штрафного пішов простріл до центру на Кейна, який примудрився з вигідної позиції влучити в захисника перед собою. Подібний напрямок атак англійці застосовували неодноразово, але й самі не мали успіху, та й суперники доволі швидко призвичаїлись до подібного розвитку подій. Так само, як і до постійних подач із кутовий у напрямку Магвайра. Хоча це ще варто було порахувати, хто більше влучав у голову захиснику: вони чи суперники.
Американці відсиділи першу половину стартового тайму на власній половині, і аж надто несподівано опинились після цього з моментами біля чужих воріт. Непогана нагода була в Маккенні на 26 хвилині, коли того загубили в центрі штрафного під час прострілу з правого флангу, а також у Пулішича, який від лівого кута штрафного потужним пострілом поцілив у поперечину біля ближньої дев’ятки.
Не варто було зайвий раз казати, що Англія не мала нагод подібного калібру до перерви, і хіба що постріл із середньої відстані під ліву стійку, який удалось парирувати Тернеру, від Маунта вартував нашої уваги. Після перерви гра не зазнала істотних змін у плані статистики – європейці на м’ячі, контролюють хід зустрічі, а суперники намагаються відбиватись за побудови 4-4-2 одразу від центральної лінії.
Якщо називати речі своїми іменами, то друга половина гри була дивною. Команда Саутгейта наче не намагалась зберегти своє реноме результативної збірної, а США неначе все і без того влаштовувало в плані результатів. Подачі зі стандартів до чужих володінь американці так само стабільно відвантажували на голови суперникам, і при цьому не мали простору для проведення швидких атак. Грегг Бергальтер зрештою поступово замінив провідних виконавців, а ті, що вийшли на заміну, просто втримали нічию. Напевно, у цьому був певний сенс.
У третьому турі Англія гратиме проти Вельса, а США зійдеться в надпринциповому матчі проти Ірану.
Чемпіонат світу. Груповий етап. Група B. 2-й тур.
Англія – США - 0:0
Англія: Пікфорд – Шоу, Магвайр, Стоунз, Тріпп’єр – Маунт, Райс, Беллінгем (Гендерсон, 69) – Стерлінг (Гріліш, 68), Кейн, Сака (Рашфорд, 78).
США: Тернер – Робінсон, Рім, Циммерман, Дест (Ш. Мур, 77) – Муса, Адамс, Маккенні (Ааронсон, 76) – Пулішич, Райт (Рейна, 82), Веа (Саргент, 83).
Арбітр: Хесус Валенсуела (Венесуела).
Стадіон: «Аль-Байт» (Ель-Хаур, Катар).
Удари (у площину): 8 (3) – 10 (1)
Кутові: 3 – 7
Офсайди: 1 – 0.
Температура: 23°C
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
