Блогер: «Часто лунають заклики набрати в «Динамо» голодних людей з колгоспів. Але приклад Кабаєва допомагає остудити гарячі голови»

Динамо Київ 9 Грудня, 21:24 450
Блогер: «Часто лунають заклики набрати в «Динамо» голодних людей з колгоспів. Але приклад Кабаєва допомагає остудити гарячі голови»
Блогер Михайло Смоловий аналізує, як команди УПЛ просувають м'яч до воріт суперника.

Що там без м’яча поглянули. Тепер поглянемо, що відбувається, коли м’яч до команд потрапляє.

Великий акцент шкурних ЗМІ восени був на проблемах Динамо. На Шахтар закривали очі через ЛЧ. Але ЛЧ скінчилася, тому давайте очі відкриємо:

⁃ Шахтар лідер сезону за володінням (63.1% проти 61.4% в Динамо)

⁃ Шахтар лідер сезону за кількістю передач (562.79/90 проти 552.72/90в киян)

⁃ але Шахтар лише п’ятий за дотиками до м’яча в штрафному, досить суттєво поступаючись «проблемному Динамо» (20.1/90 проти 26.47/90)

Тож і Шахтарю важко: м’яча більше, а просування очевидно з графіку менше. Шахтар навіть за точністю пасів з просуванням в іншій лізі (блідо-зелений колір).

Часто лунають заклики набрати в Динамо голодний людей з колгоспів, замість ситих нинішніх гравців. Але графік та приклад Кабаєва допомагає остудити гарячі голови. За логікою за більш вільного ігрового поля, ніж мають Динамо та Шахтар просувати м’яч легше. Але це в теорії, на практиці точність пасів з просуванням решти досить скромна.

Зоря, Дніпро-1 та Олександрія утворили власну лігу: там не рандом, але фактор «випадку» в просуванні й в них час від часу відслідковується.

Максимально наближаються до удачі та ікон (71.3% - 73.6% точності) Кривбас, Колос, Ворскла та Рух. Але для УПЛ і таке є досить пристойним.

Вернидуб поступово розгойдав автобус, його Кривбас став більш рухливим, ніж на початку сезону, та опинився за підсумками першого кола в групі з головними єврокубковими контендерами.

Червоні та кольору буряка (Чорноморець, Львів, Минай, Інгулец, МХ, МХ1925 та Верес) ті, хто не має ідеально налаштованих каналів просування м’яча: реально дуже часто, за невеликими виключеннями, усе відбувається випадково на рандомі.

Факторів цьому забагато: від тиску, який чинять більш сильні опоненти, до виконавської майстерності.

Звідси і проблеми адаптації, які пересічний вболівальник чомусь не розуміє, вважаючи бий-біжи футболом:

⁃ ЦЗ з глибин важко в сильних командах, бо в колгоспах вимога одна, зажмуривши очі лупити вперед за кожної нагоди; пізніше такий ЦЗ опиняється в ситуації, коли суперник сідає у власний штрафний, то користі від нього жодної (про це свідчить майже кожен xG графік, де команда з 5 по 16 місце забиває першою і кидає грати)

⁃ аналогічним чином з гравцями передньої лінії (кейс Кабаєва), футболіст, що звикає приймати без опіки десь в центрі поля, аби пробігти потім 40 метрів до воріт, просто губиться отримати м’яч в оточенні 3-4 суперників в чужому штрафному (найчастіше він туди просто не йде, за звичкою стягуюсь до ЦЗ, щоб прийняти м’яч далі від воріт)

Висновок: чим більше клуби інвестуватимуть у методистів та тренерів молодіжок, тим більший зиск матимуть в майбутньому.

В наших умовах схоже це неможливо, бо переважна більшість клубів жила, живе та житиме одним днем...