Лідери сезону УПЛ
Загальна дистанція просування в метрах на втрату
Не менш цікава історія. Поговоримо про акуратність центральних захисників. Про топ-10 говорити довго, тож відзначу тих, хто реально заслужив на це:
8) Сергій Ченбай (Інгулець) - 87.75 метрів
6) Максим Ковальов (Інгулець) - 90.39 метрів
Здавалося б: де перебував Інгулець в таблиці, та де акуратність? Ось саме про це весь час торочив. Попри скромний ресурс в Інгульці робили хороші речі.
4. Ілля Забарний (Динамо) - 98.86 м
1286 хвилин ігрового часу
Ось говорили, який Попов ініціативний вище, але тепер важко однозначно стверджувати, що це добре. Бо 76.64 метри Дениса - це аж 10-й показник в УПЛ. Обидва ЦЗ Інгульця акуратніші. З іншого боку, то саме контраст між більшою агресивністю передач Попова та вивіреними передачами Іллі/Сироти і роблять Динамо не таким стерильним. Принаймі точно суттєво менш стерильним за Шахтар.
3. Микола Матвієнко (Шахтар) - 100.81 м
1172 хвилини
Коли розповідав про дистанцію просування на хвилину, то трохи омайнув гостру проблему Шахтаря. Бо те, що Матвієнко має аж такий вплив - це біда. Існує прямий зв’язок між 8.6 метрами просування на хвилину Матвієнка, купою забігів з просуванням Мудрика та 5 місцем Шахтаря за кількістю дотиків до м’яча в чужому штрафному.
Проблема Шахтаря сьогодні - ресивери. Саме тому зловживають перезавантаженням атак, через це й такі обсяги в Матвієнка. Саме тому Мудрик тягне м’яч до штрафного самотужки, а не отримує його вже там.
Є рама Траоре, який зараз пародіює Йовіку Довбика часів його служби в Дніпрі-1. Але то більше про массу, ніж відчуття епізоду. Щось інколи вистрілювало в Зубкова, про систему поки не стверджуватиму. Немає в Шахтарі Буяльського. Потенційно Криськів частково може питання закрити, але для цього він має грати 90% ігрового часу (Бондаренко не може усе життя тепер грати на фланзі, Джурасек беспонтовий на місці Тараса, Назарина теж не має сенсу в ролі шостого номера, якщо Матвієнко підіймає м’яч).
2. Олександр Сирота (Динамо) - 103.34 м
757 хвилин
Усі знають, як я журналістів не люблю. Більшість з них занадто непридатна для журналістики, але достатньо релевантна до аудиторії. Дуже часто вживали восени фрази від «дід нічого цьому Динамо дати не може» до «Динамо більше не розвивається». Насправді, ж повна маячня, але навіть люди з двома вищими освітами свято вірять. Добре що є Сирота. На його прикладі можна побачити еволюцію. Чому саме на Сироті? Олександр був найаккуратнішим з м’ячем впродовж каденції діда:
⁃ 142.24 метри в перший сезон
⁃ 118.89 метрів в минулому недограному
⁃ 103.34 метри зараз
На зміну макимальній стерильності приходить інший тренд. Через те дід і кричить своїм ЦЗ на лінії: «Іді, чіво стаїш!»
Тому можна говорити страшні речі: травма Шапаренка хоча б на рівні УПЛ дала небачену раніше можливість для всебічного розвитку ЦЗ. Якщо раніше можна було віддати Шапі і більше ні про що не думати, то зараз доводиться думати. І що найпрекрасніше, то оці думки на відсотків 30% точно менш стерильні. Хоча б на рівні УПЛ.
1. Сергій Кривцов (Шахтар) - 108.98 м
750 хвилин
Кум Сидорчука схоже не отримає продовження контракту. 32-річний рубіж насувається, травми та зношення організму наздоганяють. Можливо агент, якщо це Вадюшка прилаштує до Зорі: надійсності їх оборони суттєве вповільнення Сергія не додасть, але рух м’яча трохи пожвавить.
Ну, можливо ще Ворсклі буде цікаво. Решта Ліги не потягне ЗП або ж стилістично не вивезе сам Сергій інтенсивно захищатися понад 60% ігрового часу...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
