Від національної збірної Португалії на чемпіонаті світу-2022 у Катарі чекали дуже багато чого. Як мінімум, піренейці під керівництвом досвідченого Фернанду Сантуша та з Кріштіану Роналду у складі мали доходити до півфіналу, враховуючи загалом вдалу турнірну сітку. Як максимум – звичайно, перемагати, що допомогло б Роналду остаточно й безповоротно вписати своє величне ім'я в історію світового футболу великими та золотими літерами.
Але реальність виявилася для португальців куди менш яскравою, ніж мрії вболівальників та прогнози низки фахівців. Після феєричної перемоги у 1/8 фіналу над збірною Швейцарії (6:1), підопічні Сантуша в чвертьфіналі сенсаційно поступилися Марокко (0:1), а Кріштіану Роналду закінчував ЧС-2022 у незавидному статусі гравця ротації…
Недивно, що такий виступ у Португалії був визнаний провалом, а 68-річного Фернанду Сантуша відправили у відставку, незважаючи на всі його колишні регалії та заслуги (нагадаємо, що фахівець пробув на посаді вісім років, і за цей період Португалія не лише виграла Євро-2016, але й стала тріумфатором дебютного розіграшу Ліги націй, який відбувся у сезоні-2018/19). Більше того, на відміну від Жоау Феліша або Бернарду Сілви, які лестиво висловилися про роботу Сантуша у національній команді, її головна зірка – Кріштіану Роналду – не обмовився навіть словом, давши зрозуміти, що зачаїв образу на досвідченого фахівця за його останні рішення на посаді.
Проте образи Роналду – це виключно його особисті проблеми. Набагато важливішим та куди цікавішим є пошук відповіді на запитання, хто ж стане наступником Сантуша, і чи зможе новий коуч збірної Португалії вирішувати такі ж високі завдання, які виявлялися по силам підопічним Фернанду.
Поки що, якщо довіряти ряду португальських та італійських джерел, головним фаворитом на те, щоб обійняти посаду головного тренера «Команди обраних» є 59-річний наставник «Роми» Жозе Моуріньо. Є навіть більш «просунуті» чутки – мовляв, «Особливий» вже дав згоду на те, щоб уперше в своїй кар'єрі спробувати покерувати збірною, причому, що досить важливо для Жозе, – саме рідної країни.
Подібна інформація від європейських журналістів не викликає серйозної довіри, враховуючи той факт, що контракт Моуріньо із «Ромою» розрахований до літа 2024 року, і за його розрив в односторонньому порядку фахівцю доведеться виплатити неустойку, або ж покрити її доведеться Португальській футбольній федерації, що також є неабиякою проблемою для цієї організації. Платити відступні за нового головного тренера у Португалії не дуже й хочуть, навіть якщо мова заходить про фігуру космічного за національними мірками масштабу, як Жозе Моуріньо. А сам фахівець, здається, потроху починає «намацувати» себе в «Ромі», з якою минулого сезону, наприклад, виграв дебютний розіграш Ліги конференцій.
Більше того, Моуріньо в цілому абсолютно влаштовує його італійський життєвий уклад, і міняти його наставник не хотів би в жодному разі, якщо не станеться чогось непередбачуваного. Тому, об'єктивно кажучи, шансів підписати Моуріньо у керівників Португальської футбольної федерації небагато, хоча варіанти таки є.
Саме тут і починається найцікавіше. За інформацією авторитетного італійського видання La Gazzetta dello Sport, яку підтверджують і джерела португальської газети A Bola, Моуріньо отримав дуже оригінальну пропозицію щодо роботи зі збірною Португалії. Зокрема, не йдеться про ексклюзивність завдань роботодавця, що може дозволити «Особливому» поєднувати посаду головного тренера в «Ромі» зі свого роду «підробітком» у «Команді обраних».
Джерела стверджують, що Португальська футбольна федерація пропонує Моуріньо працювати з національною збірною лише під час пауз у клубному календарі, які нерідко називаються «датами міжнародних матчів ФІФА». Подібна практика була широко поширена у футболі в першій половині минулого століття, коли національні збірні не мали чітких зобов'язань перед своїми головними тренерами, через те, що вони не мали й стабільного графіка матчів і часом могли залишатися без турнірів або спарингів на рік або навіть більше.
Для сучасного футболу такий хід можна сміливо називати революційним. Однак юридично жодних проблем для того, щоб відновити колишню практику, немає, і якщо Моуріньо переконає босів «Роми» піти на умови Португальської футбольної федерації, то це буде свого роду прецедентом, а «Особливий» знову опиниться в авангарді футбольних процесів.
Примітно, що в інших видах спорту, подібна практика дуже поширена. Наприклад, у волейболі, де Бернардіньо довгі роки успішно поєднував роботу у жіночій клубній команді «Ріо де Жанейро» із посадою головного тренера чоловічої національної збірної Бразилії.
Але куди важливіше інше: якщо Моуріньо справді піде на такий виверт, то це може кардинально змінити ставлення топ-тренерів сучасного футболу до співпраці із так званим інститутом національних збірних. Останній, відверто кажучи, добряче розгубив у популярності та іміджевості, не кажучи вже про фінансові умови, які в «Манчестер Сіті», «Ліверпулі» або «Атлетіко» у рази вигідніші, ніж у збірних Іспанії, Німеччини чи Аргентини…
А так, погодьтеся, було б цікаво подивитися, на що здатні на міжнародній арені такі аси клубної роботи, як Хосеп Гвардіола, Юрген Клопп чи Дієго Сімеоне. Буде символічно, якщо перший крок у цьому напрямку зробить саме Жозе Моуріньо. Зрештою, не дарма ж саме його називають «Особливим»...
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
