Зимове трансферне вікно офіційно відкриється вже за тиждень. Для українського футболу воно може стати знаковим, адже одразу троє головних зірок вітчизняної Прем’єр-ліги можуть залишити свої клуби та переїхати за кордон. Зрозуміло, що мова про Михайла Мудрика, Віктора Циганкова та Артема Довбика. Чи потрібно цим гравцям залишати УПЛ? Яку вигоду отримають клуби — можливо, вона не вартує виїденого яйця? Давайте розбиратися.
Михайло Мудрик («Шахтар»)
Статистика в сезоні: 18 матчів, 10 голів, 8 результативних передач
Стрімкий прогрес вінґера «Шахтаря» змушує про нього говорити ледь не кожен день. Очевидно, що «гірники» влаштували цілу промокампанію: постійні загравання керівництва з пресою, швидше штучний конфлікт Палкіна та Мудрика, цінник у 100 мільйонів євро і Фабріціо Романо — все це не виникає на порожньому місці.
Наголосимо, безумовно, заслужено — якби Михайло демонстрував спірний рівень, то навряд чи б настільки активно мелькотів на орбіті європейських видань. На початку сезону ми прогнозували сумнівні результати для донеччан на міжнародній арені, проте Мудрик власноруч гарантував євровесну.
Плейоф Ліги Європи — шикарний доробок, а «Ренн» — не той суперник, у боротьбі з яким немає шансів. Зрозуміло, що «помаранчево-чорні» розраховують зачепитися за результат і паралельно обдумують, як поліпшити становище в УПЛ.
Попри програш «Дніпру-1» і різницю у 5 очок, команда не полишає намірів щодо першої сходинки. Не слід забувати, що Ігор Йовічевіч має у запасі один матч та і загалом невідомо, у якому стані прямі конкуренти вийдуть на другу частину чемпіонату.
Тобто обставини грають не на користь Мудрика — він є важливою бойовою одиницею, потрібною для реалізації конкретних завдань, до того ж перебуває на тривалому контракті. Не секрет, що виконавець мріє випробувати себе за кордоном, та єдине, на що спокуситься «Шахтар» — це дійсно величезні гроші, що покриють борги та втрачені/недоотримані кошти через відтік легіонерів.
Ми злукавимо, якщо скажемо, що Михайлу не варто йти з УПЛ. Втім, вимушені визнати те, що клуб має що запропонувати на заміну — потенційне золото Премʼєр-ліги та непогані шанси на боротьбу в ЛЄ. Влітку Мудрику буде двадцять два (все одно хороший вік для того, щоб зробити крок уперед) та можливі регалії, які підкреслять його знаковість в очах покупців. Не здивуємося, якщо нинішня сага з трансфером хлопця розгорнулася лише для того, щоб намацати ґрунт і в червні-липні справді приступити до перемовин.
Лондонський «Арсенал» — основний претендент. Що прикметно, не вигаданий чи підкинутий інсайдерами — днями Мікель Артета підтвердив, що «каноніри» прагнуть отримати українця. «Ми намагаємось», — ці слова вагоміші, ніж купа дописів про інтерес.
Мудрик невпинно росте, фізично зміцнів, має право похвалитися швидкістю і дриблінгом — таким він гарантовано стане окрасою будь-якого колективу. Нападнику треба рухатися далі, але вищеперераховані «але» не спонукають його до форсування подій. Тому переконані, що сторони знайдуть компроміс і тільки з настанням сезону 2023/24 ми побачимо Михайла у нових кольорах.
Віктор Циганков («Динамо»)
Статистика в сезоні: 23 матчі, 9 голів, 5 результативних передач
Чому ми настільки спокійно реагуємо на те, якщо Мудрик затримається у «Шахтарі»? Як не крути, «гірники» зарекомендували себе як бізнес-проєкт і рано чи пізно разом із гравцем дійдуть до спільного знаменника.
Подібне точно не скажеш стосовно «Динамо» — клуб сподівається на лояльність Циганкова, апелюючи патріотизмом та іншими високопарними речами. Це досить дивні аргументи, які наразі мало де зустрічаються — сучасний футбол давно є комерційним і функціонує згідно відповідних цінностей, а не формальностей, нехай і красивих для вболівальницького вуха.
Одразу зазначимо — не треба проводити тотожності з Ярмоленком. Андрій мав на руках домовленості до 2020 року, шалену зарплатню, про яку сьогодні годі й мріяти, та не виступав у країні, охопленій повномасштабною війною.
А от трудовий договір Віктора спливає влітку 2023-го і зовсім скоро нападник може самотужки узгоджувати попередній контракт. Чи краще пролонгувати чинний із киянами?
Проблема Циганкова стала персональною для Ігоря Суркіса — перед очима виникає красномовний приклад Євгена Коноплянки та існує ризик його повторення. Президент вірить, що все владнає, однак водночас не має реальних важелів для врегулювання ситуації.
«Біло-синім» пророкували легку прогулянку чемпіонатом, але не так сталося, як гадалося. Жалюгідний перформанс в Лізі Європи та вистражданий третій рядок в УПЛ дістав із шафи усі скелети, зокрема, вкотре «підсвітив» неідеальність Віктора.
Травматичність та наявність особистісної стелі нікуди не поділися — УПЛ (особливо така) не дасть у перспективі нічого нового, тому Циганков й далі регресуватиме. У листопаді вінґер відсвяткував 25-річчя — він вже не юний, а, отже, не такий привабливий, як раніше. Якщо лідер киян хоче збудувати претензійну карʼєру, то зобовʼязаний якомога швидше покинути зону комфорту. Продовження історії з «Динамо» означатиме лише перемогу Ігоря Суркіса, але не буде панацеєю для вирішення нагальних труднощів.
Жевріє надія, що Пере Ґвардіола співпрацює з Циганковим не просто так — ба більше, брату знаменитого тренера вигідний «кейс» українця. Статус вільного агента дозволить Ґвардіолі шукати новий колектив (і «підняти» комісійні) без будь-яких перепон — хоч би й «Жирону», яка цікавилася Віктором у серпні.
Час не на боці «динамівця» — якщо не зараз, то вже ніколи. Знову ж таки — Ярмоленко до «Боруссії» не мав такої рясної медичної картки, якою володіє Циганков. Хто потім захоче викласти за проблемного виконавця стільки, щоб вгамувати апетити Суркіса? У цьому випадку необхідно керуватися логікою, а не серцем.
Висновок один — Віктор не повинен за жодних обставин приставати на умови «Динамо», якщо має спортивні амбіції. Це якраз Ігор Суркіс має нарешті перестати крутити носом і хапатися за першу-ліпшу пропозицію — якщо його, звісно, цікавлять гроші.
Артем Довбик («Дніпро-1»)
Статистика в сезоні: 22 матчі, 16 голів, 4 результативні передачі
Артем Довбик видав яскравий відрізок — став найкращим бомбардиром першого кола УПЛ (11 мʼячів) та, що важливіше, групового раунду Ліги конференцій (5 результативних пострілів). Центрфорвард довів, що його продуктивність, продемонстрована у недограному розіграші 2021/22, не була випадковою — він давно дозрів і готовий повторно перебратися до Європи.
Причому хлопець не приховує належних настроїв — ось що заявив у одному із інтервʼю:
«Варіанти є, але «Дніпро-1» поки їх не розглядає. Наша команда може зачепитися за перше місце, тому я хочу зробити свій внесок та виграти чемпіонство. Чому б ні? А влітку піти у гарному настрої. Я рвуся, але розумію, що як би я не рвався, мене все одно взимку ніхто не відпустить. Краще змиритися. Щоб я змінив команду взимку, потрібен дуже хороший варіант, який влаштує навіть не мене, а «Дніпро-1». Лише за таких умов я зможу піти взимку. Тому я більше налаштовуюся на літо».
Тобто з Артемом склалася така ж ситуація, як і з Мудриком — «Дніпро-1» мріє про національне золото, оформив гандикап і Довбик є тим, хто реально здатен його втримати. Ліга конференцій також підкинула добре знайомого суперника — всі хочуть побачити вендетту з АЕКом із Ларнаки та які висновки зробив Олександр Кучер з часу минулої зустрічі.
Довбик є флагманом атаки і дніпровці не збираються втрачати актив, що створює відчутну різницю на полі. Чудово, що страйкер усвідомлює необхідність для команди, але й не припиняє будувати плани на майбутнє. У червні Артему «гримне» 26, його контракт розрахований до грудня 2023-го — словом, саме той момент, коли варто збирати речі у пошуках кращої долі. Зараз є мотивація, підкріплена турнірним становищем і бажанням віддячити, та чи буде таким же «Дніпро-1» на старті сезону 2022/23? Отож бо.
Цілком очевидно, що всім трьом футболістам слід налаштовуватися на перехід — це дасть імпульс для карʼєри і позитивно вплине на збірну України. Проте без контексту і нюансів нікуди — поки майбутнє гравців у підвішеному стані, що насправді печалить.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
