Віктор Циганков і рятівна соломинка

Динамо Київ 12 Січня, 15:01 725
Віктор Циганков і рятівна соломинка | 19-27
Валерій Василенко вважає, що зараз – оптимальний варіант для відходу гравця з «Динамо».

Останні років три Віктора Циганкова регулярно «продають» у закордонні клуби. Але один із головних динамівських «стовпів» незмінно залишається в обоймі рідної команди. Однак зараз, узимку 2023-го, чутки про можливий відхід 25-річного півзахисника з «альма матер» стають дедалі наполегливішими. Схоже, футболіст справді дозрів до рішучого кроку, зміни обстановки. Якщо це справді так, то за Віктора Віталійовича можна лише порадіти. Чого не скажеш про його клуб.

Власне, по-справжньому знаменитим Циганков-молодший (його батько теж був футболістом: Віталій пограв в українських та ізраїльських клубах на позиції голкіпера) став у 2018 році, коли вже грав визначальну роль у півзахисті/атаці динамівської команди. У свої двадцять років Віктор вважався «залізним» гравцем основи, а дебютував за першу команду «Динамо» у 18 років. Причому дебютував одразу яскраво та результативно. Як на внутрішній арені, так і на міжнародній.

Динамівське керівництво оперативно відреагувало на такий різкий прогрес одного з найголовніших своїх футбольних талантів. І в середині квітня 2018 року Циганков продовжив свій контракт із клубом на п'ять років.

З того часу, як здавалося збоку, всі були задоволені. Циганков зміцнився у статусі однієї з головних динамівських зірок (і, паралельно, у статусі одного з найоплачуваніших гравців команди), динамівське керівництво могло собі дозволити не звертати уваги на боязкі (і не дуже) спроби інших клубів проявити інтерес до персони динамівського віце-капітана.

***

Як було сказано вище, у режимі «Віктор Циганков повністю щасливий у «Динамо» і нікуди не йде» минули чотири роки. За цей час, якщо вірити на слово Ігорю Суркісу, київський клуб не отримав жодної пропозиції щодо можливого трансферу Циганкова.

Хоча, якщо вірити ЗМІ, насамперед закордонним, попит на динамівський талант таки був. Можливо, до конкретних переговорів справа справді не доходила, бо, наскільки відомо, Суркіси на початковій стадії припиняли спроби торгу, ставлячи опонентам наперед «непідйомну» суму.

Деякі західноєвропейські колективи в цій практично патовій ситуації намагалися зробити хід конем: неодноразово йшлося про спроби взяти гравця в оренду. З наступним викупом.

Принаймні на подібному сценарії свого часу наполягали іспанські «Севілья» та «Вільярреал». Обидва одержали від воріт поворот.

Ще один представник чемпіонату Іспанії – «Жирона» – був конкретнішим. І, за чутками, запропонував минулого літа за Циганкова близько десяти мільйонів євро. Але знову ж таки, якщо вірити неофіційній інформації, «Динамо» відмовилося продавати Циганкова. Насамперед тому, що не влаштувала сума. Малувато буде.

Проте вже тоді, минулого літа, риторика Суркіса щодо можливого відходу Циганкова змінилася. Мовляв, я його не тримаю, він же не раб.

Зміна в риториці динамівського президента пов'язана, безперечно, з позицією самого футболіста. За інформацією з оточення Віктора, він категорично відмовлявся пролонгувати чинний договір із клубом.

Однак у свою чергу Ігор Михайлович був до кінця впевнений, що зможе домовитися. І Віктор Циганков продовжить свої стосунки із «Динамо».

Очевидно, сенс Суркіса був наступним. Динамівський бос розумів, що Циганков разом із Забарним та Бущаном – єдиний динамівський «ліквід», на якому можна заробити цілком пристойні гроші. І щоби можна було торгуватися на власних умовах, Суркіс дуже хотів «перепідписати» Циганкова. А вже потім продати. За сценарієм Андрія Ярмоленка.

Але система, що ще нещодавно була налагодженою, дала збій. Із початком рашистської агресії в нашу країну рівень УПЛ різко впав. Впав і рівень «пряників» у динамівському клубі. А разом із цим помітно впала й мотивація Циганкова.

Загалом, Віктор справді зазбирався на вихід. Зазбирався по-справжньому. Без компромісів. Тобто, без продовження угоди, яка спливає влітку цього року.

***

Зрозуміти гравця просто. Він віддав першій команді «Динамо» майже сім років. Захотілося іншого смаку, іншого повітря. Іншого рівня. Тим більше, що, повторюся, мотивація вже не та. Це дуже наочно проявилося в останній за ліком динамівській єврокубковій кампанії.

З початком нинішнього року Віктор має повне право не лише вступати в офіційні переговори з іншими клубами, а й підписувати з будь-ким попередній контракт. Такими є правила УЄФА. Проти них «Динамо» безсиле.

Проте Циганков, за інформацією інсайдів, хоче залишити київський клуб красиво. Тобто піти саме зараз, у зимове міжсезоння, щоб за його перехід «Динамо» отримало хоч якісь гроші, бо влітку він піде безкоштовно.

У цій замітці я не чіпатиму теми – куди саме повинен переходити Циганков, а куди йому не варто йти. Щодо цього поговоримо при нагоді трохи пізніше, коли тема із чуток перейде в іншу площину. Зараз, як мені здається, доречніше говорити з приводу самого відходу. Себто, про його доцільність.

Так от, особисто я впевнений, що сентенція «або зараз, або ніколи» - якраз для нашого випадку. Справа в тому, що «пік» для відходу з «Динамо» для Циганкова вже пройшов. Потрібно було йти тоді, коли справді був попит. Тобто, рік-два тому.

Нині попит помітно впав. Але він все одно є. Цей попит – як рятувальне коло. Як соломина, за яку хапається потопаючий. Якщо не вхопитись зараз, такого шансу може вже й не бути. Тому терміново треба брати бика за роги. Час прийшов. І майже сплив.

А ось динамівське керівництво у разі відходу Циганкова опиниться, м'яко кажучи, у непривабливому становищі. Якщо рік тому над пропозицією «Жирони» можна було щиро посміятися, то зараз чек на десять мільйонів євро в даному випадку виглядатиме «манною небесною».

А хто їм винен, окрім них?

Валерій Василенко