Цей вислів підходить під ту ситуацію, в якій опинився Роман Яремчук. Український форвард не захотів боротися за місце в основному складі «Бенфіки», не захотів адаптуватися до нових умов, не зміг освоїтися в Португалії. Яремчук хотів повернутися до Бельгії і коли з'явився варіант із «Брюгге», то одразу ж вирішив туди перейти. Ось тільки в новому клубі Роман грає ще менше, одразу ж сівши на лаву запасних. Яремчук – найдорожчий трансфер в історії «Брюгге», за нього заплатили 16 мільйонів євро, а з урахуванням бонусів ця сума може становити вже 20 млн. Тому від українця чекають чудес на полі, але поки що він лише розчаровує всіх.
Але чим відрізняється кар'єра Яремчука від багатьох інших футболістів – він завжди має другий шанс проявити себе в тому чи іншому клубі. На жаль, найчастіше Роман, через характер, не може цим шансом скористатися. Проблеми накопичуються, Яремчук опускає руки, а далі вже все йде гірше та гірше.
Другий шанс у «Генті»
Наразі прийнято вважати, що Яремчук грав у якийсь неймовірно ефектний та результативний футбол у «Генті». Насправді, це не так. У першому сезоні він забив 9 голів у 34 матчах. При цьому забивав він переважно слабким командам. У другому сезоні Роман завдав 12 результативних ударів у 45 матчах. І знову він не забивав топ-клубам Бельгії (у 9 матчах чемпіонської групи 0 голів!).
Але в Яремчука повірили та вирішили залишити у команді. У третьому сезоні українець забив 17 голів у 30 матчах. Цього разу він травмувався наприкінці січня, тож не зміг допомогти клубу наприкінці сезону.
І лише у сезоні 2020-21 Яремчук грав більш-менш стабільно, забивши 23 голи у 43 матчах. Показник хороший, ось тільки Роман знову таки практично не забивав сильним суперникам.
Якщо говорити про «Гент», то тут я наголосив би не на ігрових моментах. До Яремчука були питання у матчах із конкурентами за чемпіонський титул (або просто за місце у єврокубках), але головна проблема – це його характер. 2020 року Роман неодноразово влаштовував скандали, бо хотів піти з клубу. Він подав запит на трансфер, але «Гент» не планував продавати українця влітку. Через це Яремчук дозволяв собі критикувати керівництво клубу та навіть головного тренера, який не ставив його до основного складу. Для багатьох інших футболістів це б закінчилося сумно. Але в «Генті» вирішили, що Яремчук повинен і надалі грати, тому в результаті було звільнено тренерський штаб, який до того ж не міг похвалитися добрими результатами.
Але Яремчук на старті сезону критикував не лише тренера, а й партнерів по команді, сказавши, що «Гент» погано грає та надто багато уваги приділяє обороні, через що у форвардів мало моментів біля чужих воріт.
Керівництво клубу постаралося зам'яти скандал, а Яремчука зрештою повернули до основного складу, з метою продати після закінчення сезону. На жаль, на цьому все не скінчилося. Роман остаточно вирішив піти, продовжуючи поводитися не найкращим чином. Він досяг свого і перейшов до «Бенфіки». Але ж до нього був інтерес з боку сильніших клубів із топ-чемпіонатів. Складний характер Яремчука у результаті перешкодив йому перейти до Іспанії, Італії чи Англії. Та й у «Бенфіці» пізніше зізналися, що запрошення Яремчука було не найкращою ідеєю.
Отримавши другий шанс у «Генті» Роман мав куди серйозніше поставитися до своєї кар'єри. Замислитись про свою поведінку і постаратися покращити свою репутацію. Але, як покаже майбутнє, Роман так і не усвідомив своїх помилок, яких він припустився в «Генті».
Другий шанс у «Бенфіці»
Коли говорять про те, чому Яремчук не заграв у «Бенфіці», то часто можна почути про початок повномасштабної війни, яка дуже вплинула на українського форварда. Ось тільки для Яремчука все почалося набагато раніше. Він прийшов до «Бенфіки» вже після старту сезону, але мав усе, щоб стати гравцем основи. Я навіть не буду в черговий раз писатиму про довіру з боку Жорже Жезуша та Руя Кошти. У цій статті я хотів би звернути увагу на інші моменти. Коли «Бенфіка» купувала Яремчука, у неї у складі були Нуньєс, Сеферович, Вальдшмідт, Карлос Вінісіус, Піньо та Гонсалу Рамуш. Величезна кількість форвардів і нереальна конкуренція. Але Вальдшмідт захотів виїхати до Німеччини, Карлос Вінісіус вирушив в оренду до ПСВ, Піньо взагалі був запрошений у команду скоріше для кількості, а Сеферович дуже швидко отримав серйозну травму і так до кінця сезону і не зміг нормально відновитися, постійно повертаючись у лазарет. Гонсалу Рамуш спочатку вважався запасним, а слабкий старт того сезону лише переконав Жезуша в тому, що на молодого форварда не можна розраховувати.
По суті, Яремчук у «Бенфіці» просто не мав реальної конкуренції за місце в основі. Тренер вирішив грати з двома чистими форвардами – Нуньєсом та Яремчуком. Все, що треба було робити Роману, – забивати голи. Почав він непогано, а потім у «Бенфіки» почалися проблеми і одним із тих, хто найбільше розчарував на той момент, був саме Яремчук.
Після того, як був призначений новий тренерський штаб, Роман мав можливість себе проявити, але він не зміг вразити Нельсона Веріссімо, а потім ще й отримав травму. Втім, Яремчук мав черговий шанс довести, що він гідний грати в основному складі, але забив лише три голи у другій частині сезону. На жаль, з такими «досягненнями» Яремчук не мав жодних шансів стати гравцем основи.
Влітку було призначено нового тренерського штабу, але Яремчук не захотів боротися з Рамушем, про що пізніше розповість Руй Кошта. Роман просто не був готовий до конкуренції. Його виступи за «Бенфіку» важко назвати вражаючими. А грав він лише до того моменту, поки конкуренти за місце в основі мали проблеми. Ще один коментар Руя Кошти на адресу Яремчука також був показовим. Президент «Бенфіки» сказав, що Роман (не лише він, але в цьому випадку нам цікавий саме українець) не адаптувався до життя у Португалії. Кошта не став говорити про подробиці, але місцеві журналісти писали про те, що Яремчук був психологічно нестійкий, а вивчення мови не було його сильною стороною. Маючи унікальний шанс заграти у «Бенфіці», Роман сам же його й упустив.
Другий шанс у «Брюгге»
«Брюгге» давно стежив за Яремчуком та планував його запросити у 2021 році, але тоді Роман вирішив, що давно переріс рівень бельгійського чемпіонату, тож погодився перейти до «Бенфіки». Коли він не зміг заграти в Португалії, то з радістю погодився повернутися до Бельгії, але вже у «Брюгге». Руй Кошта тоді розповів, що однією з головних причин такого переходу стало те, що в «Брюгге» бачили Яремчука гравцем основи. Важко сказати, чи давали йому якісь гарантії (зважаючи на все, ні), але сам Роман був переконаний, що гратиме стабільно і з перших хвилин. Звісно, на це вплинуло й те, що за Яремчука заплатили рекордну суму. Ніхто не міг уявити, що такий дорогий футболіст програє конкуренцію гравцю з дубля «Барселони». Не міг у це повірити і сам Яремчук, тож у нього виник конфлікт із тренерським штабом. Роман хотів стабільно виходити у стартовому складі (особливо у Лізі чемпіонів), ось тільки його гра не вражала Карла Хуфкенса. На якийсь момент Яремчук навіть випав із заявки в якості виховної міри. Йому сказали, що після паузи на чемпіонат світу йому дадуть другий шанс. Але Роман травмувався у грудні, тож пропустив два матчі. Можливо, за інших обставин це означало б, що для Яремчука втрачено шанс стати гравцем основи, а влітку його буде продано. Занадто часто почали критикувати керівництво клубу за цей дивний трансфер, вказуючи на те, що Яремчук не вартий і половини заплачених за нього грошей.
Але знову Романові пощастило. «Брюгге» звільняє Хуфкенса, при якому українець навряд чи грав би стабільно, а замість нього приходить Скотт Паркер. Англієць був лише на третьому місці в списку, але оскільки Джеррард і Юльманд відмовилися працювати в «Брюгге», то новим головним тренером був призначений Паркер. Для Яремчука це ідеальний варіант, адже Скотт давно хотів запросити Романа до свої команди (спочатку до «Фулгема», а потім до «Борнмута»). Яремчук вже встиг засмутити Паркера, коли не зміг потрапити у ворота з близької відстані у матчі з «Генком» (дебютному для Паркера), але це не вплинуло на думку тренера, який трохи пізніше дав інтерв'ю, в якому нахвалював Яремчука. Паркер розповів про те, що вірить в українця і даватиме йому шанси, бо давно стежить за Романом та вірить у його талант.
А тут ще й головний конкурент за місце в основі – Ферран Ютгла – травмувався. До того ж іспанець хоче піти з «Брюгге». Інтерес до нього виявляє «Лаціо». Це вже далося взнаки на грі Ютгли, який просить його відпустити, але при цьому почав гірше грати і рідше забивати. Все вказує на те, що тепер Яремчук має відмінну можливість завоювати місце в основному складі і зупинити потік критики на свою адресу.
Життя знову і знову дає шанс Яремчуку проявити себе, у кожному клубі обставини складаються так, що попри все (скандали, низька результативність, розбіжності з тренерами) Роман має можливість стати гравцем основи та стабільно грати. На жаль, поки що Роман не користується цими можливостями, вважаючи, що він має виходити на поле з перших хвилин у кожному матчі лише тому, що колись провів добрий сезон за «Гент». Навіть у «Брюгге» Роману вже вказали на те, що це неправильний підхід, і він має довести, що краще за конкурентів. І не має значення скільки за кого заплатили грошей. Важливо лише те, хто грає краще зараз.
У «Брюгге» вже шукають нового форварда, який зміг би посилити атаку. Бо Ютглу рано чи пізно буде продано, а Яремчук поки що не зміг довести, що його перехід був правильним кроком. Але мова таки йде про літо, а не січень. Тому Яремчук має півроку, щоб переконати всіх у тому, що він має залишитися в клубі і що він дійсно гідний грати за «Брюгге». При цьому в бельгійському клубі розуміють, що їм потрібен запасний план, тому скаути вже знайшли форвардів, які змогли б замінити Яремчука в майбутньому. Якщо Роман не проявить себе і не змінить своє ставлення, то його постараються позбутися. У «Брюгге» не люблять проблемних гравців. Навіть Рууд Вормер, який з 2014 року грав у клубі і був найважливішим гравцем команди, зрештою опинився на лаві запасних, а потім і зовсім у дублі. Вормер був незадоволений тим, що став рідше потрапляти до основного складу і з ним не стали церемонитися. Цього сезону він зіграв два матчі за «Брюгге» (у серпні), а потім просто зник із заявки. У січні він перейшов до «Зюльте-Варегема» і розповів про те, що кілька разів плакав, бо не міг повірити, що в клубі вирішили з ним так жорстоко вчинити і не дали зіграти в Лізі чемпіонів, про що він мріяв. І це після 9 років виступів за «Брюгге». У результаті з Вормером навіть не попрощалися нормально. Рууд навіть подумував про те, щоб завершити кар'єру, але зрештою зрозумів, що не може піти з футболу зараз. Він уже встиг проявити себе в новій команді, але зізнався, що досі боляче згадувати про те, як з ним обійшлися в клубі.
На відміну від 34-річного Вормера, Яремчук не опинився у дублі та продовжує потрапляти у заявку, хай навіть він виходив на заміну. Роману дають шанс довести, що не дарма в нього повірили минулого літа і витратили 16 мільйонів євро. У 27 років вже час навчитися визнавати свої помилки і виправляти їх. Тим більше, що у «Брюгге» готові заплющити на всі очі і дати Яремчуку другий шанс. Приклад Вормера показує, що для Романа все могло скластися набагато гірше, і він міг би вже виступати за дубль «Брюгге», а потім і залишити безславно клуб, як це сталося з значно важливішим для команди гравцем. Яремчук ще має час змінити своє ставлення до футболу і усвідомити, що насправді він не став зіркою (навіть на рівні Бельгії). Якщо він скористається шансом, який йому готові надати «Брюгге» і Скотт Паркер, то попереду в Яремчука є ще 5-6 років активної кар'єри і можливість пограти в хороших клубах. Якщо він не усвідомив своїх помилок і продовжить так поводитися, то нестабільні виступи за «Брюгге» і «Бенфіку» так і залишаться найкращими сезонами в його кар'єрі.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
