«Дуже дивно і водночас гидко сприймати слова офіційної особи ФК «Шахтар» щодо діяльності УАФ, де я обіймаю посаду віцепрезидента. Це я про пост одного з клубних директорів Юрія Свиридова. Про досягнення цієї людини ніхто і ніколи не чув, зате зараз він малює з себе д’Артаньяна українського футболу.
Раз пішли такі гарячі розмови на емоціях, то давайте поговоримо. Про наболіле. Хоча б на прикладі однієї історії, яку особливо не думав виносити на люди. Але тепер вже змовчати не можу. Заодно і порівняємо, хто і як дбає про наш футбол. А точніше про його головний актив - гравців та тренерів.
Так от у мене лише одне питання. І адресується воно не лише Юрію Свиридову, а загалом менеджменту «Шахтаря» - а де ви всі були в перші дні повномасштабної війни рік тому? У той самий час, як футболісти й тренерський штаб вашої команди ховалися по підвалах столичного готелю «Опера» і благали про порятунок.
Зараз ви так гучно на увесь світ судитесь за права на власних легіонерів, а чому ж ані 24-го, ані 25 лютого серед вас не знайшлося нікого, хто допоміг би їм з евакуацією? Хіба не ви залишили їх та їхні родини наодинці з ракетами та снарядами? Забули та залишили напризволяще.
Не знаєте, чому руку допомоги їм тоді протягнули Андрій Павелко та Олексій Михайличенко? А я вам скажу. Тому що тієї миті вони думали не стільки про свою шкуру, скільки про життя людей, які на футбольному полі дарують радість мільйонам. І саме тому за дорученням президента УАФ Михайличенко організував виїзд штабу Де Дзербі потягом до Закарпаття. А ваших легіонерів до Чернівців, звідки вже я перевозив їх через кордон. У той момент на їхньому обличчі був страх, біль, сльози. Шкода, що ви цього не бачили.
Шкода і що у той момент ви забули про Михайла Мудрика, рекордним продажем якого так хизуєтесь нині. А тоді його, а ще Георгія Судакова з вагітною дружиною, Анатолія Трубіна з родиною з-під київських обстрілів допомагали вивезти саме керівники УАФ. Не ви. Ваш золотий актив, вихованців клубної академії, за кордон також евакуйовував не ваш менеджмент, а представники УАФ. Кажуть, друг пізнається в біді. А вам, читаючи це, не стає соромно?
Команда УАФ тоді піклувалася не тільки про ваш клуб, а й про багато інших. Ми продовжуємо це робити й зараз. Мені не важко перерахувати й інші наші досягнення лише за цей рік. Рік повномасштабної війни. Але ж у цьому дописі я обіцяв розповісти лише одну історію. Зате дуже характерну. Вона показово демонструє, хто з нас і як насправді дбає про футбол. На ділі, а не голими словами й безпідставними звинуваченнями.
Думаю, ця історія багатьом відкриє очі на те, як топменеджмент «Шахтаря» нехтує клубним іміджем, за який особисто несе відповідальність якраз Юрій Свиридов. Таке безсоромне ставлення до гравців команди нівелює багаторічні інвестиції власника клубу Ріната Ахметова», - написав Орлецький у своєму Фейсбуці.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
