Днями Владислав Кулач попрощався з «Динамо». Цей союз виявився безперспективним — центрфорвард загнувся під тяжістю давніх травм. Перелом стопи та труднощі із серцем забрали дорогоцінний час — як підсумок, виконавець отримав лише 113 хвилин, впродовж яких все ж примудрився відзначитися голом (у листопаді 2021-го постраждав «Чорноморець»).
Таке становище різко контрастує із тим, що продемонстрував Кулач у сезоні 2020/21 — нагадаємо, експредставник полтавської «Ворскли» настріляв 15 мʼячів та став найкращим голеадором УПЛ. Хто б що не говорив, та це солідний статус, який говорив про наявність професійних здібностей.
Насправді слабко вірилося, що Кулач ось так одразу вплине на звичний хід справ у «Динамо». Однак було передчуття — з відповідним бекґраундом Владислав матиме шанс; передбачалося, що хлопець, як мінімум, навʼяже конкуренцію «опорному» форварду Артему Бєсєдіну.
Провал Кулача ще можна аргументувати, але це ж не єдиний випадок, коли «біло-сині» робили ставку на знаних страйкерів, а ті з появою у команді й близько не виправдовували аванси. Зважаючи на те, наскільки проблемною є позиція центрфорварда (причому роками), ми вирішили пригадати не менш красномовні профайли.
Роберто Нанні
- Коли прийшов: сезон 2003/04
- За скільки: 4 млн євро
- Статистика: 7 матчів, 2 голи (242 хвилини)
У серпні 2003-го Ігор Суркіс хвалився: «Нанні став найдорожчим придбанням з 1993 року. У нас у селекційному відділі працюють справжні професіонали, і я не маю сумніву, що аргентинець посилить гру «Динамо» напередодні старту в Лізі чемпіонів».
Йожеф Сабо піддакував: «Завдання, поставлене перед нами головним тренером, було таким: «Нам потрібен класний нападник». Його пошуком ми й займалися. Було переглянуто дуже багато футболістів. Займалися цим не лише селекціонери, а й тренери «Динамо» та «Динамо- 2». Всі разом ми дійшли висновку, що Роберто Нанні нам підходить».
Правда? Єдині, хто отримав зиск від угоди — агенти. Піар навколо Нанні був настільки несамовитим, що склалося враження, ніби до Києва прибув новий Ґабріель Батістута. Якщо й так, то це копія з блошиного ринку — повільний, некомандний та на межі бездарності. Що тут казати, якщо Андрій Несмачний у інтервʼю жартував, що на тренуванні Роберто «з двадцяти передач тільки двічі влучив у ствір воріт». Характеристика, що влучно описала треш навколо кота у мішку.
Гільєрме
- Коли прийшов: сезон 2009/10
- За скільки: 5 млн євро
- Статистика: 14 матчів, 5 голів, 1 результативна передача (459 хвилин)
Гільєрме потужно запалив у «Крузейро» (30 мʼячів та 8 асистів у 65 зустрічах), увійшов до списку найперспективніших виконавців світу за версією багатьох видань та у підсумку привабив «Динамо». Кияни так сильно хотіли бразильця, що дали 5 мільйонів євро, чим з легкістю усунули із перемовин «Сарагосу». Пізніше нападник зізнався — він прагнув приєднатися саме до іспанців, але зрозумів патовість ситуації (плюс, тиск з боку «Крузейро») і вимушено погодився на угоду з «біло-синіми».
Ігор Суркіс вкотре показав біцепси, задовольнив еґо, але прогнозовано залишився ні з чим. Окрім того, що Гільєрме не мав належної мотивації, він приїхав з важкою травмою ноги («Динамо» про це знало), довго відновлювався, а після реабілітації знову ламався. Одне питання — навіщо? Покер та асист проти «Карпат» — це крутий, але разовий перформанс.
Втім, ми злукавимо, якщо скажемо, що Гільєрме не мав таланту — він класно вписався до московського ЦСКА (10 голів та 4 передачі в 20 поєдинках), хоча й там примудрився потрапити до лазарету. Добре, що на тлі цього проблиску «Динамо» не розгубилося та продало універсала до «Атлетіко» Мінейро за 6 мільйонів євро. Однак це не знімає відповідальність з клубу — чому всі свідомо закрили очі на проблемність гравця і так ризикнули? Питання швидше риторичне.
Андре
- Коли прийшов: сезон 2010/11
- За скільки: 8,10 млн євро
- Статистика: 9 матчів, 1 результативна передача (277 хвилин)
Успіхи «Сантоса» та персонально Неймара на початку 2010-х спровокували гонитву за усіма, хто був дотичним до цієї історії. Андре товаришував із Неймаром, дійсно вважався талановитим (хоч і відверто «сирим»), тож «Динамо» діяло рішуче — після важких перемовин виклало на стіл 8,1 мільйона євро та уклало із 19-річним бразильцем контракт до літа 2015-го.
Що ми побачили? Андре запросили під Валєрія Газзаєва, проте з відходом росіянина інтерес до новачка швидко вщух. Андре не пройшов адаптацію (спишемо це на примхливий характер та юність), після чого вирушив орендним шляхом. Слід визнати, що таким чином керівництву клубу вдалося не просто мінімізувати фінансові втрати, а заробити на чашку кави — «Бордо» та «Атлетіко» Мінейро з подальшим викупом заплатили 8,5 мільйонів євро.
Марко Рубен
- Коли прийшов: сезон 2012/13
- За скільки: 8 млн євро
- Статистика: 15 матчів, 1 гол, 1 результативна передача (510 хвилин)
Марко Рубен приїхав у зрілому віці (26 років), з хорошим іміджем (89 поєдинків, 21 гол, 12 асистів у складі «Вільярреалу») та за пристойні гроші. Результат? Асист проти «Чорноморця», мʼяч «Таврії» і… все.
Причина? Можна запросто розкритикувати Олега Блохіна, який не дуже добре ладнав з іноземцями (той же Джермейн Ленс жартував, що знав російську на тому ж рівні, як тренер — англійську), та хіба це виправдовує Рубена? Ігор Суркіс придбав не «зеленого» хлопчака із фавел, а людину, що вразила ворота мадридського «Реалу», «Валенсії» та «Севільї». Навряд чи Дьємерсі Мбокані вивчив хоча б десяток слів українською, проте порівняння з аргентинцем — небо та земля.
Амбіційна трансферна кампанія «Динамо» влітку 2012-го
Вочевидь, Марко подумав, що упіймав удачу за хвіст у фінансовому аспекті; сюди ж додамо постійні мікротравми. «Біло-сині» не знали, що робити з дороговартісним активом (оренди в «Евіані» та «Тигресі» не принесли бодай якісь дивіденди). Відносним спасінням стало повернення до «Росаріо Сентраль», де Рубен зафіксував шалені цифри (30 голів у 21 зустрічі), був визнаний найкращим гравцем 2015 року та зрештою викуплений «залізничниками» за майже 3 мільйони євро.
Олександр Гладкий
- Коли прийшов: сезон 2016/17
- За скільки: вільний агент
- Статистика: 11 матчів (449 хвилин)
У кампанії 2014/15 Олександр Гладкий заробив 23 бали за системою «гол плюс пас», через рік — всього 11 (але за обмеженої практики та підвищеної конкуренції). «Динамо» ж страждало від імпотенції на вістрі — Мораєс був нестабільним, Теодорчик забив так само, як Денис Гармаш (6 голів), а Кравець не затримувався, знову й знову вирушаючи у оренду.
Якщо відкинути вболівальницькі смаки, то у запрошенні Гладкого простежувалася логіка — вільний агент з відчуттям моменту, що міг пожвавити напад та стати мотиваційним тригером для Мораєса. Втім, відбувся найгірший сценарій: по-перше, Олександр, звиклий до специфіки «Шахтаря» та залежний від передач моторного півзахисту «гірників», опинився відрізаним від нових партнерів. По-друге, ми не можемо оминути психологічний тиск, що звалився на голову Олександра — легко зламатися, коли звідусіль сочиться ненависть, а у тобі вбачають посміховисько.
А от у всіх інших колективах, де на Гладкого не спускали собак і всіляко сприяли, виконавець не розгубився. Було дуже комічно бачити, як Олександр одразу «вистрелив» у «Карпатах» (весняна частина розіграшу 2016/17), хоча у Києві його згадували злим та аж ніяк нетихим словом.
Владислав Супряга
- Коли прийшов: сезон 2018/19
- За скільки: 6,5 млн євро
- Статистика: 47 матчів, 3 голи, 6 результативних передач (2217 хвилин)
Владислав Супряга здорово виглядав у «Дніпрі-1» та закономірно перебував на олівці закордонних клубів — прикметно, що «Аякс» пропонував за українця 3 мільйони євро. Втім, «Динамо» вдвічі «перебило» ціну — уродженець Одеської області переїхав до столиці й з того часу почалися обопільні муки.
Треба сказати, що Супряга винен у власному провалі — нападник прикипів до зони комфорту, а з виходом із неї постав ментально слабким та не конкурентноздатним. Що Петраков, що Хацкевич, що Луческу — всі робили акцент на тому, що Владислав потребує ледь не цілодобової підтримки, інакше не покаже те, що від нього вимагають. Водночас у нас є 47 матчів — ще скільки потрібно шансів, аби нарешті себе всерйоз зарекомендувати?
Здавалося, що орендний період у «Дніпрі-1» підсвітив невмілість та навіть несправедливість тренерського штабу стосовно Супряги. Однак безуспішні спроби Луческу оживити підопічного та катастрофічний вояж до «Сампдорії» підвели риску — поки Влад не наведе лад у голові, на ньому можна ставити хрест.
Фран Соль
- Коли прийшов: сезон 2018/19
- За скільки: 3,5 млн євро
- Статистика: 23 матчі, 4 голи, 2 результативні передачі (970 хвилин)
Фран Соль — креатура Олександра Хацкевича. Станом на січень 2019-го ланка атаки потребувала негайне підсилення — білоруський фахівець розчарувався у Супрязі, зовсім не котував Назарія Русина, а Артем Бєсєдін випав до середини травня через ахілл.
Зауважимо, що трансфер іспанця не був спонтанним (Хацкевич наполягав на покупці ще влітку), та і було за що платити — у «Віллемі ІІ» вихованець мадридського «Реалу» забив 47 мʼячів. Плюс, той самий гол, організований проти «Олімпіакоса» у плейоф Ліги Європи, тільки підживив відчуття впевненості — ну невже «біло-сині» не прогадали?
Прогадали. Суть у тому, що Соль схильний до травм та стилістично не підходить для Премʼєр-ліги. Ередивізі, де ставка на контратакуючий футбол є фундаментальною, дозволяла Франу грати на «чистих» мʼячах та не заморочуватися зі своїми недоліками. Зʼясувалося, що іспанець не володіє достатньою швидкістю, погано йде в обіграш та відкривається; як він збирався розквітнути у чемпіонаті, де 90 відсотків команд сидить у обороні — невідомо. Показово, що «Динамо» досі не знає, куди прилаштувати Соля, та і сам він «прогорів» усюди, окрім Нідерландів.
З огляду на все, вкотре напрошується очевидний висновок: минуло стільки років, а «Динамо» так і не набуло системності у підборі кадрів. Поки «Шахтар» працював на виведенням формули (вектору, зробленого на користь латиноамериканців, який зрештою приніс солідні плоди), кияни діяли на межі хаосу. Довіряєш молоді? Приготуйся терпіти. Треба результат тут і зараз? Ґрунтовно вивчи можливості футболіста та зваж ймовірні ризики. Словом, слід врахувати банальні речі, які є не новиною для дійсно кваліфікованого менеджменту.
Вище ми згадували Дьємерсі Мбокані — його відносний успіх є стовідсотково винятком, ніж правилом. «Біло-сині» пробували знайти своє місце (навіть покликали для цього Краснікова), проте все одно стають на одні й ті ж граблі. І навряд чи перестануть — Ігор Суркіс з його «чуйкою» про все подбає.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
