Суркіс припинив вважати гравців своїми дітьми, або Чому «Динамо» продало Забарного

Динамо Київ 4 Лютого, 19:47 978
Суркіс припинив вважати гравців своїми дітьми, або Чому «Динамо» продало Забарного | 19-27
Зимові трансфери столичного клубу, як свідчення грандіозної зміни світогляду.

Захисник збірної України Ілля Забарний змінив клуб. Центрбек із Динамо перейшов у Борнмут Забарний офіційно перейшов у Борнмут, встановивши трансферний рекорд Динамо . Контракт на 5 років. Сума трансферу – 29 мільйонів євро плюс потенційні бонуси.

Цей трансфер показує зміну світогляду президента Динамо Ігоря Суркіса. Раніше Ігор Михайлович вважав динамівців своїми дітьми. Він не тільки хотів отримувати гроші за трансфери, але ще й прагнув, щоб гравці переходили у великі клуби або команди з іменем, мали хороше майбутнє після Динамо. Зараз же потрібно доводити, хто чого вартий насправді. Жирона покаже, на що здатен Циганков, Борнмут підсвітить потенціал Забарного. Через маленькі команди вони повинні пробиватися нагору.

Ситуація із Циганковим багато чого змінила. Тепер ніяких сентиментів. Хто робить пропозицію та дає більше грошей, той і підписує футболіста. Те, що Борнмут може вилетіти з АПЛ, а Забарний переходить посеред сезону, провівши останній офіційний матч ще у кінці листопада, – це виключно його проблеми, але не Динамо. Клуб цікавить лише розмір чека. Нічого більше.

Динамо потрібно за рахунок чогось жити. Поточний сезон – без ЛЧ. У наступному сезоні шанси на найпрестижніший клубний турнір теж невеликі. Транші за Миколенка не можуть бути вічними. Утримання клубу під час війни – складне завдання. Академія – за кордоном. Тож трансфер Забарного – це гарантія існування клубу у найближчі роки. Плюс – скинули великі зарплати Кендзьори, Циганкова, Бєсєдіна, того ж Забарного.

Борнмут явно не фонтан. Виліт до Чемпіоншипу не стане сенсацією. У команди дуже слабкий склад. Навіть про зірок другої величини не йдеться. У них не дуже відомий та кваліфікований тренер. Як наслідок – проміжне 18 місце в АПЛ та зона вильоту. Щоб якось виправити ситуацію власники клубу проводять активну зимову трансферну кампанію. Десять мільйонів за форварда Брістоля, 22,5 – Лор'яну – за вінгера Уаттара, орендували захисника Роми Вінью. Торгували вінгера Сассуоло Траоре за 20 мільйонів.

Однією з опцій посилення став наш Забарний, хоча в команді є чотири центральних захисники. Все дуже просто. Ілля перебував на радарі англійських клубів. А скромний статус Борнмута призвів до того, що довелося розкошелитись.

Динамо провалило першу частину сезону. Команда втратила всю впевненість та надійність. Все те, що працювало з приходом Луческу у 2020 році, припинило діяти. У Суркіса вже трапився такий період в сезоні 2016/17. Тоді бос Динамо вирішив, що проблема у тренері, тож не продовжив співпрацю із Ребровим. Той досвід став дуже важливим для Ігоря Михайловича. Тепер Луческу потрібно будувати команду навколо нових гравців, які максимально мотивовані і хочуть отримувати задоволення від футболу. Шість років тому відхід Реброва нічого не змінив для Хачеріді і Ко. Потрібна свіжа кров. Не має значення: посідати третє місце з Циганковим, Кендзьорою, Бєсєдіним, чи робити ставку на молодих гравців. У другому варіанті хоча б отримаєш перспективу.

Одним із головних символів невдач Динамо восени 2022 року був Забарний. Ілля мав стати лідером захисту, але у нього вистачало помилок, які часто ставали гольовими. Додайте сюди два вилучення... Картина стає не зовсім приємною. Було очевидно для всіх, що прогресувати в Україні він вже не зможе. Потрібні нові виклики. Динамо ризикувало отримати «нового Хачеріді». Борнмут – отже Борнмут, якщо ніхто інший не зміг сформувати кращу пропозицію. Сподіваюся, перехід у найсильнішу лігу світу допоможе Іллі отримати прогрес.

Для Динамо втрата Забарного не стає проблемою. У команді чотири захисники – Бурда, Сирота, Попов та Боль. Для чемпіонату України того більше, ніж достатньо. Єдине, що викликає занепокоєння, це збірна України. Національній команді у березні грати кваліфікацію до Євро-2024. Незрозуміло, чи матиме Забарний до цього часу стабільну ігрову практику. А він, як-не-як, основний захисник головної команди.