Огнен Вукоєвич повернувся у Динамо. Це виглядає трохи дивно, бо він офіційно не покидав київський клуб. Про відхід не було ніяких повідомлень, а про камбек написали офіційні ресурси столичного гранда. Такі реалії інформаційної політики Динамо.
Вукоєвич приєднався до Динамо влітку 2020 року. Тоді новому тренеру Луческу потрібно було формувати штаб, запросивши когось із відомих у минулому динамівців, щоб це стало противагою шахтарівському минулому Мірчі. Так роботу отримав не тільки Огнен, але й Олег Гусєв.
Але на початку осені 2022-го Вукоєвич зник із тренерської лави Динамо. Хорватські ЗМІ писали, що Огнен може замінити Ненада Б'єліцу в Осієку після провального старту, проте вибір зупинився на іншому тренері. Вукоєвич до Динамо так і не повернувся.
Пізніше Ігор Суркіс в одному з інтерв'ю розповів, що Вуко повернувся до Хорватії через сімейні причини – у нього захворіла мама, йому належало перебувати поряд.
Сімейні обставини – поняття дуже заплутане. Колишній помічник Луческу у Динамо, італієць Дієго Лонго, теж поїхав із Києва через «сімейні причини». Мовляв, не може без родини, а сім'я не хоче їхати в Україну. Виявилося, що це була формальність, відмовка для ЗМІ. Дуже швидко Лонго знайшов собі іншу роботу – вже в якості самостійного тренера. Причому пішов працювати в Албанію... Напевно, що є різниця між Динамо і Кукесі – у статусі, умовах контракту та роботи...
І якщо в Динамо так і не спромоглися офіційно написати про відхід Вукоєвича, то можна робити певні здогадки.
Я припускаю, що причиною від'їзду Вуко стали саме професійні відносини. Хорватський тренер був незгідний із кадровою політикою клубу. Він вважав, що Забарний і Циганков вже не можуть прогресувати в Україні та потребують нових викликів. У Луческу була інша позиція. Різне бачення потенціалу команди призвело до відходу асистента. А коли трансфери цих футболістів були оформлені, коли трохи почистили баласт, то Вуко повернувся.
Огнен – вихованець школи Динамо Загреб. Він дуже добре розуміє, як працює хорватська система футболу. Коли гравці мають йти на підвищення, щоб не зупинився їхній прогрес. Коли ж не бачиш можливості успішно працювати із підопічними, не бачиш їхнього потенціалу, то подальша співпраця виглядає нелогічною.
Тепер залишається відкритим питання, на якій посаді Вукоєвич надалі працюватиме в Україні? Тут можливі кілька варіантів.
Асистент Луческу
У Динамо немає можливості купувати якісних гравців. Тому потрібно робити наявних футболістів кращими. Що буде кращим та сильнішим тренерський штаб, то більшим буде прогрес молодих гравців. Серед помічників Мірчі знайдеться місце і для Вукоєвіча, попри запрошення у штаб Шовковського.
Спортивний директор
Ця посада у Динамо «висить» вже багато років. Вона є ключовою для сучасного футболу. Спортдир формує склад команди, вектор розвитку, перспективи.
У Динамо ж на цьому місці працювали люди, які виховувалися у системі радянського футболу. Тоді були зовсім інші часи та пріоритети. Футболіст міг роками сидіти у «дублі». Сьогодні потрібно працювати в системі виховання та подальшого продажу гравців.
Вукоєвіч, як я вже казав, пройшов школу Динамо Загреб та добре знає, як працювати із молоддю для переходу в професіональний футбол і продажу до сильніших клубів. У нього є розуміння цього процесу. Ще задовго до переходу в першу команду відзначав потенціал Влада Ваната та Кості Вівчаренка. Сьогодні вони в основі та з перспективою стати зірками УПЛ.
Це дуже хороші риси – бачити потенціал хлопця, коли йому 16-18 років, щоб розуміти його перспективи. Для прикладу, у Динамо бачили Цітаішвілі гравцем основи (чи заміною Циганкова). Тому не боролися за Мудрика, який після розвалу Металіста і подальших проблем Дніпра потребував серйозного клубу. Де зараз Гія та яка у нього статистика у Польщі? Дуже багато грошей та зусиль – намарно.
Вміння вчасно продавати, планувати заміну – вкрай важливі речі, яких нині потребує Динамо. Але головною тут має бути ставка на власних гравців. Плюс – Вукоєвіч добре знає балканський ринок. У Хорватії можна знаходити хороших футболістів, а є ще Боснія, Албанія, Північна Македонія.
У Шахтарі схожу посаду отримав інший хорват Даріо Срна. У нього також не було досвіду роботи на відповідній посаді. Він зміг запросити Роберто Де Дзербі, потім Ігора Йовічевіча, продати Мудрика. Чому б Динамо не взяти приклад і не запросити молодого управлінця?
Вуко – не якийсь там босяк. У нього за плечима тривала кар’єра в Україні, виступи за свою національну збірну. У збірну Хорватії просто так не беруть. А у 2018 році Огнен відіграв там важливу роль. Розуміє, як функціонує футбол та які в нього тенденції.
Шеф-скаут
Зі селекцією у Динамо теж не все добре. Хацкевичу свого часу купили Че Че, Сідклея, Буено, Соля, Піваріча, Дуелунда, Жерсона. Це десь 20 млн євро. Хто з них заграв чи залишив хоч якийсь позитивний слід в історії клубу? Усе – мимо.
При Луческу закупівель теж вистачало. Але поки особливо ніхто похвалитися успіхом не може. Можливо, із Вітіньйо було б усе добре, якби не війна. Сподіваємося на Перріса та Лонвейка, але це перспектива.
Для Динамо важливо, щоб селекційна служба сама шукала гравців для команди, а не брала те, що пропонують агенти.
Так от, купувати теж потрібно вміти. Вважається, що завдяки Вукоєвичу до Києва переїхав Беньямін Вербич. Тоді Огнен працював у селекційній службі клубу та рекомендував його, як заміну Ярмоленку. Динамо за 4,5 млн купило гравця національної збірної своєї країни, який дуже швидко адаптувався, вивчив мову. Наступні два роки Вербіч був одним із лідерів команди. Це вже не до хорвата питання, що словенця вчасно не продали.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
