Так думають всі, майже всі... Проте серед відомих гравців є ті, для кого футбол — це лише робота. І як тільки ця робота набридне, вони спокійно могли зайнятись іншою справою. Головне — заробити побільше грошей.
Дійсно, такі футболісти грали за наші улюблені команди. Вони навіть вигравали великі трофеї, проте у душі їм було байдуже на все це...
Зустрічаються й такі футболісти, які шаленіють від себе у футболі, тобто від самого процесу гри, але не зацікавлені у тому, щоб дивитись матчі по ТБ від першої до останньої хвилини. Розповімо про ТОП-10 гравців, які не любили футбол, або просто втомились від нього у певний момент свого життя.
Девід Бентлі
Команди: Арсенал, Тоттенгем, Вест Гем, тощо...
Девіда Бентлі можна назвати важливим гравцем в історії Блекберна. Він також непогано виглядав свого часу у Тоттенгемі, проте у 2014 році завершив свою кар'єру. Пішов він у віці 29 років. Причина — він розлюбив футбол.
«Коли я тільки почав тренуватись з Арсеналом, коли мені було 15 років, там були Рей Парлор, Тоні Адамс, і це було просто весело. Це не схоже на реальний світ, це привілей відвідувати тренування з такими легендами. Вони могли порізати мій одяг, викрасти машину. Це було смішно.
З початком ери соціальних мереж все стало сумно. Світ футболу став передбачуваним і прорахованим. Піти і підписувати контракт ще на три-чотири роки у якісь клуб... Для мене це не було варіантом».
Після завершення кар'єри Бентлі відкрив бар у Марбельї, який є досить популярним місцем для любителів вечірок та гучної музики.
Бенуа Ассу-Екотто
Клуби: Ланс, Тоттенгем, КПР, Сент-Етьєнн, Мец.
Один із наочних прикладів футболіста, для якого футбол — це в першу чергу про гроші, — Бенуа Ассу-Екотто. Камерунець, виступаючи у складі Тоттенгему у 2010 році, зізнався, що футбол йому нецікавий, а важлива лише зарплата.
«Якщо я приїхав в Англію, де я нікого не знаю і не розмовляю англійською … Навіщо я приїхав сюди? Для роботи. Кар'єра футболіста діє всього 10 — 15 років. Це лише робота. Так, це хороша, хороша робота, і я не кажу, що я ненавиджу футбол, але це не моя пристрасть.
Я приходжу вранці на тренувальний майданчик о 10:30 і починаю займатися. Я закінчую о першій годині, а потім не думаю про футбол. Коли я на роботі, я виконую її на 100%. Але після цього я як турист у Лондоні», — розповідав африканець.
Один із колишніх товаришів Ассу-Екотто по команді також розповів, що він неодноразово їхав у командному автобусі на виїзд, не знаючи, з якою командою буде грати Тоттенгем.
Карлос Вела
Клуби: Арсенал, Реал Сосьєдад, Лос-Анжелес тощо...
Мексиканський форвард не зміг сповна розкритися в Європі. Він грав за Арсенал короткий період, хоча належав клубу з 2006 по 2012 рік. Також спробував себе у різних іспанських колективах. Але справжньою зіркою став у МЛС, де з 2018 захищає кольори Лос-Анжелесу.
«Між хорошим фільмом і хорошим футбольним матчем я віддаю перевагу фільму. Я буду з вами чесним. Правда в тому, що я ніколи не був настільки захоплений футболом, щоб сказати: «Я вболіваю за Реал Мадрид або цю команду, і я буду з ними до смерті».
Мені подобається грати, але коли матч закінчується, футбол для мене закінчується. Зі мною можна говорити про все, що не стосується теми футболу, тому що я не почуваюся комфортно та не хочу це робити», — розповідав Вела.
Алекс Сонг
Клуби: Арсенал, Барселона, Вест Гем, тощо...
Будь-який фанат лондонського Арсеналу згадає з теплотою гру Алекса Сонга у футболці цього клубу. Справді, він провів більше 100 матчів за «канонірів», після чого поїхав у Барселону. Підвищення амбіцій? Так можна було думати у той час, маючи попередні приклади з Тьєррі Анрі та Сеском Фабрегасом. Проте, як виявилося, Сонг думав не про титули...
«Коли Барселона запропонувала мені контракт, і я побачив, скільки зароблю, я не замислювався. Я відчував, що моя дружина та діти повинні мати комфортне життя, коли моя кар’єра закінчиться.
Я зустрівся зі спортивним директором Барси, і він сказав мені, що я не буду грати багато ігор, але мені було наплювати – я знав, що тепер я стану мільйонером.
Все, що я хотів, — бути одним з тих багатих хлопців. Я міг робити покупки де забажав, і влаштовувати божевільні ночі», — сказав Алекса Сонг.
Маріо Балотеллі
Клуби: Мілан, Ліверпуль, Інтер, Манчестер Сіті, тощо...
Чи ви здивовані бачити у цій підбірці Супер Маріо? Ми думаємо, що ні. Великий талант, який не зміг засяяти не тільки через свій непростий характер. Забивати голи — це найбільша радість для футболіста, але цей хлопець на ім'я Маріо вважав це просто як частину своєї роботи, за яку йому добре платили.
«Чому я не святкую свої голи? Тому що це моя робота! Коли листоноша приносить лист, він хіба святкує?» — пояснив якось Балотеллі.
Тепер стає зрозумілим, чому Балотеллі грає за швейцарський Сьон, а не за Реал, Барселону чи Манчестер Юнайтед, наприклад.
Марк-Андре тер Штеген
Клуби: Боруссія М, Барселона
Починаючи з 2011 року Марк-Андре тер Штеген входив до списків найталановитіших воротарів не тільки у Німеччині, де захищав кольори Боруссії М, а й усього світу. У 2023 році він входить до топкіперів та найбільш високооплачуваних гравців у Ла Лізі.
Але навіть він не турбується про те, щоб спостерігати за футболом, який приносить йому мільйони євро на рік. Він навіть не може назвати топових футболістів, які отримують різні нагороди.
«Люди сміються, коли я кажу їм, що не маю жодного уявлення про футбол. Я мало дивлюся футбол, за винятком тих випадків, коли проходять хороші ігри, або коли я особливо зацікавлений у тому, щоб їх переглянути.
Іноді вони запитують мене про ім'я гравця, а я не маю жодного уявлення хто то є. У Ла Лізі, наприклад, зі мною таке трапляється з іменами часто. Але пізніше, коли мені показують відео дій футболіста, я розумію, хто це», — сказав тер Штеген.
Крістіан Вієрі
Клуби: Ювентус, Атлетіко, Інтер, тощо...
Крістіан Вієрі любив футбол. Але більше за все він любив крикет. Це було його великим хобі, яке ставило футбол на другий план. Для тих, хто може подумати, що це дивно для легендарного гравця збірної Італії. Але пояснення полягає в тому, що він виріс в Австралії, де крикет — основний вид спорту.
Ще під час кар'єри Вієрі розповідав: «Я б хотів бути гравцем у крикет. Я б припинив грати у футбол прямо зараз, щоб грати в крикет, якби міг отримати такий самий контракт.
Я просто люблю спорт. У школі я, мабуть, більше грав у крикет, ніж у футбол. Думаю, я був би найкращим гравцем у світі, якби грав у крикет. Я був універсалом».
Карлос Тевес
Клуби: Манчестер Юнайтед, Манчестер Сіті, Ювентус, тощо...
Карлос Тевес любить Бока Хуніорс, а Бока Хуніорс любить Карлоса Тевеса. Але обожнювання Ель Апача не поширюється на гру в цілому. Він не мав жодних проблем з тим, щоб змінити клуб, навіть якщо це стосується переходу з МЮ у Сіті — принципових територіальних суперників.
«Мені не подобається футбол. Якщо йде матч Барселона — Реал, а на іншому каналі йде турнір з гольфу, я дивлюсь гольф. Я ніколи не був фанатиком дивитися футбольні матчі. Мені подобається грати, мати м’яч біля ніг».
Є ймовірність, що Тевес змінив свою думку після інтерв'ю. Адже після того, як аргентинець завершив кар'єру, він розпочав тренерську діяльність, працевлаштувавшись у Росаріо Сентраль. Проте наприкінці 2022 року Карлос пішов з клубу через нефутбольні проблеми.
Гарет Бейл
Клуби: Саутгемптон, Тоттенгем, Реал, Лос-Анжелес.
Думки щодо кар'єри Гарета Бейла у футболі завжди діляться навпіл. Половина каже, що Гарет — один з найкращих футболістів світу. Інша половина пояснить вам, як Бейл, отримавши величезний контракт у Реалі, проміняв клубну кар'єру на гольф. Щоправда у фанатів збірної Вельсу лише одна думка. Вони обожнюють Гарета, а Гарет — свою країну.
«Я насправді мало дивлюся футбол, я б краще дивився гольф, якщо чесно», — зізнавався Бейл у 2018 році. За п'ять років, після успіху в МЛС у складі Лос-Анжелеса, Гарет завершив кар'єру. І, звичайно, він пішов у гольф.
У кінці січня валлієць оголосив, що бере участь у професійному турнірі по гольфу з призовим фондом у 9 мільйонів доларів.
Габріель Батістута
Клуби: Фіорентина, Рома, Інтер, тощо...
Якщо ви почали дивитись футбол у середині 90-х, то ви точно знаєте, яким крутим футболістом був Батістута. У складі Фіорентини він змушував вболівальників на трибунах дивитись за його грою з відкритим ротом. І як людина, яка грала настільки круто, може не захоплюватись грою? Але факт є факт.
Він не був великим фанатом футболу. Один із найкращих нападників свого покоління якось сказав в інтерв’ю аргентинському телебаченню: «Я не люблю футбол, це просто моя професія».
Співавтор його автобіографії, Алессандро Ріалті, підтвердив це в 1999 році в інтерв’ю Sunday Times.
«Як тільки він залишить стадіон, він не хоче, щоб футбол зазіхав на решту його життя. Він дуже чуйна і розумна людина. Коли ми працювали над книгою, він прийшов до мене в офіс і цілих п’ять днів розповідав про свою сім’ю та своє життя в Аргентині. Але коли справа дійшла до футболу та його кар’єри, він відключився. Записи є, — сказав він, — ви можете їх переглянути», — розповів Ріалті.
За матеріалами Planetfootball
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
