UA-Футбол стартує з циклом матеріалів, у яких йтиметься розмова про зимову паузу в українському футболі. Наше завдання – розібрати контрольні матчі на зборах, поділитися своїми враженнями щодо трансферів, а також постаратися дати прогноз щодо того, чого варто чекати від тієї чи іншої команди навесні. Розмову почнемо із борців за виживання.
«Львів»
З чим йшли зимувати
- 16-е місце, 14 ігор, дев'ять очок
«Синьо-золоті» традиційно для себе закінчили першу частину сезону в зоні вильоту, цього разу на останньому місці. Не можна сказати, що колектив Олега Дулуба по ходу всієї кампанії виглядав явним аутсайдером, проте кадрове наповнення, а також довжина лави запасних навряд чи давали фанатам надію на світле майбутнє. «Львів» встиг запам'ятатися кількома добротними іграми восени (тріумф в дербі проти «Руху», нічия проти обох харківських команд, яскрава перестрілка із «Зорею»), проте дві перемоги за перше коло і лише дев'ять забитих - це мізер. Сумний мізер.
Трансфери
Взимку «леви» трохи перезібрали склад, проте відразу сказати, чи піде це команді в плюс, складно. Щонайменше через втрату деяких важливих футболістів. Насамперед це стосується Крушинського (платний вихідний трансфер, оце так!), Васильєва та Бойка, кожен із яких був основним у першому півріччі. Також пішли Нич, який хоч і втратив місце у старті, проте був важливою опцією і давав глибину в атаці, Ільющенков (основний воротар), Полегенько (яскравий та витривалий фулбек), та нестабільні Мишенко, Пономаренко, Шишка. Отже, мінус дев'ять. Чимало.
Але були й цікаві трансфери на вхід. Форвард Есеола не прижився у «Ворсклі», проте під крилом у Дулуба він точно буде одним із лідерів. Нехай і вкрай нестабільним. Можна ручатися і щодо досвідченого Рибки, який буде першим номером, а також щодо Богунова та Дитятьєва. Конкуренцію Рибці також нав'язуватиме Юрчук. Привертає увагу хавбек Алібеков, який не знайшов себе у “Зорі”. Може хоч у “Львові” вдасться показати себе якнайкраще, все-таки вже 24 роки. Оцінювати легіонерів Лео Антоніо та Івіяна Свржняка ми не беремося, бо їх у справі не бачили. Тим цікавіше дочекатися дебюту.
Зимові спаринги
- Дев'ять ігор, чотири перемоги, три нічиї, дві поразки
За час зборів львівський клуб встиг відіграти десять ігор, у більшості з яких показавши себе зі звичного боку. Клуб забив лише 11 разів (трохи більше гола за гру), пропустивши сім голів. Стиль Дулуба залишився при ньому – гра другим номером, спроби контратак, компактність. Традиції, як кажуть, понад усе. Натомість «синьо-золоті» досить яскраво завершили півріччя, розгромивши датський клуб «Б-93» (5:2).
Весняні очікування
Скажімо чесно, мало шансів на те що, що навесні “Львів” зробить несподіваний стрибок і зможе опинитися у середину таблиці. Клуб не посилився кадрово, залишившись із короткою лавкою та слабкою лінією атаки. Але є і світла пляма. Вперше за багато років “синьо-золоті” не звільнили тренера за перших невдач, а продовжують поступово довіряти Олегу Дулубу. Білоруський наставник - не геній серед тренерів, однак свій почерк має, а тому його досвід і трохи удачі можуть дозволити “Львову” втриматися в еліті.
«Чорноморець»
З чим йшли зимувати
- 15-е місце, 15 ігор, 11 очок
Ніхто не чекав, що під час другого пришестя Роман Григорчук зможе відразу налагодити гру “Чорноморця”. Тим більше у масштабах глобальної перебудови. Але вийшло навіть гірше за очікуване. За перші пів року «моряки» майже не прогресували, та й результати в таблиці були досить сумними. Першої перемоги вболівальники легендарного клубу чекали до середини листопада, за нею швидко прийшла друга. Вона ж остання на цю хвилину. Клуб мало забивав, місцями провалювався в обороні і був дуже нестабільним. 15-е місце цілком заслужене.
Трансфери
«Моряки» були далеко не найактивнішою командою на зимовому трансферному ринку. Хоча їхню роботу провальною не назвати. Клуб непогано посилив центр поля, підписавши Демченка та Задою. Обидва чимало пограли в УПЛ і цілком готові до гри у старті. Цікавим є і трансфер юного форварда Алефіренко, який так і не прижився у “Зорі”. У одеситів ситуація в атаці куди гірша, а отже, і ігровий час буде. Також непоганим розширенням обойми видається перехід центрбека Васильєва зі “Львова”.
Що стосується вихідних трансферів, то тут одесити здебільшого прощалися з не найважливішими гравцями, до яких можна віднести Петька, Суханова, Куемба, Литвиненка та Філі. Враховуючи посилення центру поля, не сильним ударом стане відхід Кравченка та Бобка. Тут «моряки» вийшли у нуль. А ось втрата Наумця – інша річ, адже юний вінгер хоч був нестабільним, але додавав трохи джазу академічній атаці Григорчука.
Зимові спаринги
- Десять матчів, шість перемог, одна нічия, три поразки
«Чорноморець» - одна із найактивніших команд зимового міжсезоння, яка у сумі провела десять ігор. У них колектив Григорчука забив одразу 27 разів, що може говорити про покращення гри в атаці, проте все не так просто. Більшість голів були забиті слабшим командам (“Ниві”, “Реалу Фарма” та “Чорноморцю U19”). А ось проти закордонних команд із Сербії, Молдови та Узбекистану колектив Григорчука грав гірше та забивав рідше. Та й факт того, що найбільше забив опорник Войтіховський не може тішити, гравці атаки й надалі не вражають.
Весняні очікування
Одесити кадрово не стали слабшими за зиму, проте трансфери на вхід теж залишають питання. Особливо їхня кількість. Головна проблема “моряків” у першій половині кампанії – гра в атаці, про що ми говорили ще у грудні. Чи зможе юний та перспективний Алефіренко поодинці посилити команду, чи прокинуться такі футболісти як Гладкий та Юсов, чи вийде на новий рівень Брагару та Штогрін? Ми маємо чимало запитань до “Чорноморця”, проте з огляду на непросту нефутбольну ситуацію навколо команди, серйозного прогресу від колективу Григорчука особисто ми не чекаємо. Поки що все бачиться в межах боротьби за виживання.
«Інгулець»
З чим йшли зимувати
- 14-е місце, 14 ігор, 12 очок
Довгий час “козаки” одноосібно замикали таблицю УПЛ, що було справедливо. “Інгулець” став стагнувати за Сергія Лавриненка, і непоганий в цілому наставник, якого президент команди обіцяв тримати до останнього, так і не зумів підбадьорити команду. І лише несподіване призначення Младена Бартуловича в якості в.о. зуміло підбадьорити гравців, які видали класний фініш півріччя, вигравши три гри із п'яти останніх. Взимку ж клуб уклав контракт із Сергієм Ковальцем, повернення якого змусить стежити за “Інгульцем” ще сильніше.
Трансфери
Подібно до “Чорноморця”, колектив Ковальця не дуже активно поводився взимку на ринку, підписавши лише кілька гравців. Головний новачок, звичайно, кіпер Олег Білик, який з невідомих причин не знадобився Ротаню в “Олександрії”. В “Інгульці” ж, як нам здається, він має всі шанси стати основним. Цікавими здаються підписання з “Ворскли” Козиренка та Мельничука. Обидва перспективні, але полтавцям виявилися непотрібними, а ось “козакам” у боротьбі за виживання точно знадобляться як мінімум для розширення обойми.
Щодо вихідних трансферів, то “Інгулець” відпустив нестабільного Кучера, а також лівого фулбека Саківа, який за Лавриненка та Бартуловича грав зі змінним успіхом. Також залишив клуб Близніченко, який взимку пізніше уклав контракт із “Вересом”. Усього, троє вийшли (воротар, фулбек та вінгер) і троє зайшли (воротар, фулбек та вінгер). Ідеальна рівність.
Зимові спаринги
- Вісім матчів, три перемоги, три нічиї, дві поразки
Колектив з Петрового досить рівно відіграв узимку, вигравши і програвши приблизно однакову кількість зустрічей. Клуб яскраво розгромив юніорську команду «Аланьяспора» (6:0), набивши на цьому матчі статистику голів, проте в інших іграх забивав рідше, намагаючись при цьому робити акцент на грі в обороні та контратаки. Приємне враження – чотири голи від Максима Марусича, який, найімовірніше, стане основним форвардом команди навесні.
Весняні очікування
Як ми й писали вище, головна увага буде притягнута до персони Сергія Ковальця, який таки повернувся на тренерський місток, причому відразу до УПЛ. Колишні заслуги дають йому невеликий кредит довіри, проте той склад, який перебуває під його рукою, не дозволяє сильно літати в хмарах. Діагноз: боротьба за виживання, найімовірніше, успішна боротьба. Ну і парочка яскравих матчів у парі зі швидкими контратаками в якості додатка.
«Минай»
З чим йшли зимувати
- 13-е місце, 14 ігор, 14 очок
Закарпатський клуб – власник одного з найдешевших складів в УПЛ (взимку зуміли трохи випередити “Львів”), що не завадило їм залишити приємне враження. Особисто ми, як і багато хто, не чекали чудес від Володимира Шарана на новому місці, проте “минайці” стали керованою та дисциплінованою командою. Так, подекуди впадав у вічі низький виконавський рівень, проте командна робота часто рятувала, через що і вдалося опинитися поза прямим вильотом. Точно краще, ніж рік тому.
Трансфери
За зиму закарпатці втратили лише трьох гравців, однак у плані якості дані втрати здаються дуже відчутними. Так, легіонер Ловро Грайфонер особливо не був потрібен Володимиру Шарану (нуль зіграних хвилин за пів року), проте проданий за кордон Кулієв та Хахльов, який перейшов у «Зорю», вважалися твердими гравцями старту та лідерами «Миная». Але обидва пішли на підвищення, залишивши по собі лише приємне враження.
«Минай» як міг намагався замінити Едуарда та Олексія, підписавши взимку одразу трьох футболістів центру поля - Шишку, Петька та Гечева. Останній, до речі, може закрити позицію на лівому крилі і теоретично замінити Кулієва. Також у “Олександрії” був орендований центрбек Мельник, який, якщо все піде за планом, має бути основним. У складі “містян” він набрався досвіду і навіть виходив із перших хвилин.
Зимові спаринги
- Сім ігор, одна перемога, три нічиї, три поразки
Взимку закарпатці здобули лише одну перемогу на зборах, що є найгіршим показником серед усіх українських команд. Звичайно, результати на зборах завжди другорядні, проте трохи бентежить статистика забитих. Їх лише п'ять, що вкрай мало. Єдиним гравцем, який відзначився більш ніж один раз, став Єгор Твердохліб, а ось профільні форварди (Колесник, Вишневський, Коломоєць) не забили жодного разу.
Весняні очікування
Як і від інших борців за виживання, ми не чекаємо від «Миная» серйозного стрибка в результатах. Вся справа в кадрах, адже навіть якщо Володимир Шаран зуміє прищепити команді фірмовий стиль, клуб не має у своєму розпорядженні того складу, який здатний творити дива. Чекаємо від закарпатців гри другим номером, небезпечних стандартів, і навіть ризикнемо припустити, що в одного із грандів “минайці” таки зможуть відібрати очки. Володимир Богданович знається на цьому.
«Рух»
З чим йшли зимувати
- 12-е місце, 14 ігор, 14 очок
«Рухівці» Кучука - наймолодша, найгрубіша і найнестабільніша команда півріччя. При цьому львів'яни мають певний шарм, а їхній лідер Таллес Бренер зумів здивувати багатьох, здійснивши за пів року 11 результативних дій. Так, зимувати клуб Леоніда Станіславовича пішов лише 12-м, проте головна мета коуча - розкриття молодих вихованців, багато з яких уже стали лідерами клубу УПЛ, а також успішно грають у рамках Юнацької ліги УЄФА. А нестабільність у їхні роки – справа дуже звична.
Трансфери
«Рух» взимку поводився скромно, підписавши лише двох гравців. Натомість обидва прийшли із Бразилії. Знайомтеся, 22-річний лівий фулбек Джефферсон Вінісіус та 24-річний опорник Едсон Фернандо. Важко сказати, на що слід чекати від цих хлопців, проте обидва прийшли на слабко захищені позиції і точно допоможуть розширити склад. Серед футболістів, що пішли, відзначився лише Богдан Бойчук, який опинився в “Металісті”.
Зимові спаринги
- Вісім ігор, три перемоги, дві нічиїх, одна поразка
Колектив Кучука на зборах відіграв вісім поєдинків, однакову кількість разів перемігши та програвши (по три). Також дві зустрічі завершились мировою. Команда загалом відзначилася непоганою грою попереду (тричі забивали два і більше), а подякувати за це варто Юрію Климчуку, на рахунку якого три голи. А ось яскравий лідер Таллес взимку не відзначився жодного разу.
Весняні очікування
Восени “Рух” часом нагадував команду, якій під силу зачепитися за середину таблиці та перестати щороку боротися за виживання в УПЛ. Проте загальна нестабільність та постійні вилучення молодих гравців сильно заважали Кучуку у його спробах ідеально налагодити гру. Взимку клуб посилив на папері дві позиції і якщо молодь гратиме трохи зібраніше, а атака не буде псувати моменти, то львівський клуб має шанс трохи відірватися від зони вильоти і ближче до кінця сезону почати дихати спокійніше. У тренера достатньо досвіду для такого.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
