Вже сьогодні футбольні і навколо футбольні люди кажуть, що те березневе голосування у далекому 2015-му було помилкою. Помилкою із багаторічними наслідками для розвитку «спорту номер один» України.
А ж чим же запам’ятався Павелко на посаді?! Він же «рулив» цілих 8 років. Майже рекордсмен... 7 ключових слів скажуть краще про нього.
«Клановість»
Енциклопедичний словник сучасної Української мови вказує, що «кланом» називають тіньове, закрите угруповання, яке не має легітимного оформлення й утворилося на ґрунті спільних інтересів його учасників. Основою клановості є економічний, матеріальний інтерес. Ґрунтом, на якому виростає клановість, є тіньова економіка.
В Україні було багато кланів: клан «донецьких», клан «дніпропетровських» і так далі. В українському футболі із приходом до влади Андрія Васильовича сформувався свій клан. Частина цього «об’єднання» — «збиті льотчики» із зірковим футбольним минулим. За «нічогонероблення» вони отримують космічні зарплати і виконують роль такого собі «громовідводу»: роздають нецікаві інтерв’ю, хвалять Андрія Васильовича та роблять «офіційнонеофіційні (одним словом)» заяви.
Інша частина цього клану — люди із колишнього життя головного функціонера. Вони також мають завищені офіційні зарплати, задіяні у схемах і допомагають «патрону» вирішувати делікатні питання. Як приклад можна назвати «праву руку» та «ліву ногу» Плієва та Костюченка. Перший, м’яко кажучи, до футболу має відношення опосередковане. Другий — нібито і працював у цій царині до приходу в федерацію, але більше тяжів до силових єдиноборств.
Скандали
Очевидно, що із такою «дрім-тім» важно не потрапити в якийсь скандал. На початку «кар’єри» Павелко це були процедурні «непорозуміння» — команда порушувала вимоги міжнародних організацій «ФІФА» та «УЄФА».
А потім як снігова куля: кубок Ліги Чемпіонів не в тих руках, порушення футбольних регламентів чемпіонату України, «дипломний скандал» Костюченка та ....та-дам численні корупційні розслідування авторитетних журналістів. Завдяки цьому на третій рік керування федерацією про депутата — чиновника — функціонера Андрія Васильовича заговорили. Говорили переважно про корупцію. На її тлі, усі футбольні успіхи просто тьмяніли. Так збірна грала. Грала під керівництвом мега успішного Андрія Шевченка. Команда вперше «заграла» і вигравала. Інколи навіть у дуже сильних суперників на полі. І ці успіхи собі в актив завжди записував Андрій Васильович. Тоді як будь-яку невдачу функціонер списував «на когось».
А потім був величезний і доленосний для українського футболу скандал. 1-го серпня 2021 року виявилось, що головний тренер збірної Андрій Шевченко більше не є тренером команди... найкращий, найуспішніший, найрезультативніший, людина-легенда залишився без контракту і без роботи.
Тоді деякі журналісти нагадали, що Андрій Васильович та Андрій Миколайович — куми. А «розірвання» контракту пов’язане не із футбольними справами, а із особистими. Пан Павелко не пробачив «родичу» успіху.
До «досягнень» цього періоду можна віднести і зникнення кількох футбольних клубів з карти України. Павелко, звичайно, може говорити, що це питання не до нього... Але ж навіщо тоді федерація, асоціація і взагалі футбольні організації, якщо вони не захищають і не підтримують футбольні команди.
Корупція
Перша «п’ятирічка» Андрія Васильовича відзначилась шквалом розслідувань журналістів про корупційну діяльність «дрім тім» Андрія Васильовича. Спочатку журналісти Bihus Info зробили сюжет в програмі «Наші гроші» і назвали його «Ліга футбольної корупції. Хто заробляє на зелених газонах». Сьогодні це розслідування «докручують» компетентні органи, а у Печерському суді підозрюваним Павелку та його заступнику Юрію Запісоцькому призначили запобіжний захід у вигляді застави. Без малого двадцять мільйонів гривень на двох.
Потім були сюжети на «Радіо свобода». Все зводилося до одного — гроші, які потрапляють в організацію, якою керує команда Павелка, зникають безслідно. Наразі є з десяток кримінальних проваджень, у яких фігурують колеги та колежанки президента УАФ.
Поки Павелко був при владі і входив до політичної команди екс-президента Порошенка, йому вдавалось уникати розслідувань НАБУ, перевірок НАЗК та відповідальності як такої... Зараз все змінилось. Слідство. Підозра. Застава. Відсторонення від посади.
Некомпетентність
Слово «некомпетентність» найбільше личить чинному керівнику «УАФ». За 8 років на «троні» у збірної України змінилось 4 головних тренера. Згадайте хоча б один «кейс», коли керманич команди приходив на посаду чи йшов тихо і без скандалів? Більш-менш адекватно (це слово якраз тут найбільше підходить) на посаду приходив Андрій Шевченко.
Заміну легендарному тренеру шукали в пожежному порядку. Саме в пожежному: серед сезону, в групі із поганими результатами і без часу на розгойдування. Призначили ще одну людину легендарну. Тренера-чемпіона світу Олександра Петракова. Призначили в супер-складних обставинах. Спочатку — щоб врятувати збірну від ганьби... а потім... а потім була війна і тренер вирішував складні задачі в критичних умовах... Якщо коротко, то збірна пройшла цей період більш-менш стабільно і достойно. Так, збірна програла вирішальний матч за вихід на чемпіонат світу, четвертий поспіль чемпіонат світу... Першого січня контракт Петракова завершився і він пішов... На пошуки або продовження контракту у «Павелко і Ко» було пів року. А хто чи що далі?! А далі в.о. у вигляді трьохжильного Руслана Ротаня і туманні перспективи Сергія Реброва очолити збірну.
Наразі ясно лише одне — великий «спеціаліст» Андрій Павелко підклав собі солому у надзвичайно складній групі у відборі до Євро 2024. Якщо зірки збірної Англії та Італії стануть в ряд навколо «терезів» Андрія Павелка і збірна України посяде прохідне місце, то не складно сказати, хто «молодець»... А якщо зірки не стануть, то винним призначать «когось», із прізвищем та ім’ям на букву «Р».
Ребров
Питання призначення Реброва викликає багато застережень та запитань. Без сумніву, Ребров дуже класний спеціаліст. Він, як і Шевченко, пройшов унікальну школу від українця Валерія Лобановського до британця Джорджа Грема. Сергій Станіславович знає, чого він хоче і як досягти мети. І попри величезне бажання тренувати національну збірну України, в історії стосунків є одне але: збірна України не має власної бази підготовки. Тобто гроші на неї були виділені. І навіть була куплена земля в Княжичах, але віз і нині там. Хоча, ні, не там, грошей від ФІФА та УЄФА вже нема. І бази нема. І тренера нема. І не буде. Амбітний тренер не буде тренувати збірну — безхатько. Це аксіома. Тому що не можна підготувати класну команду в полі, де пасуть корів. І це теж аксіома. Побачимо. Але вже зараз ясно, наскільки УАФ некомпетентна.
Війна
Особливо це стало відчутно із початком війни. Часто складається таке враження, що Андрій Васильович живе не в Україні 2022-2023 років, а в Китаї першого тисячоліття до нашої ери. А його життєве кредо це цитата Лао Цзи: «Якщо хтось зробив тобі погано, не кидайся в бій і не поспішай мститися, просто сядь на березі річки і чекай поки труп кривдника пропливе повз...».
Через місяць після повномасштабного нападу росії на Україну — ФІФА приймає рішення зробити російську мову — офіційною мовою ФІФА. А що УАФ?! Може «рвали і метали»? Та ні! Спочатку в офісі УАФ заявили, що підготували спеціальне відео про звірства орків в київській області... а потім ФІФА його забанила. Просто вирішила не показувати... Але «труп ворога приплив»... точніше міжнародні організації відсторонили клуби з оркастану від міжнародних змагань... Андрія Васильович традиційно вийшов до публіки, розвів руки по сторонам і прокричав «Це я, я зробив це, це все я».
І кейсів, де УАФ стояла і чекала в сторонці, безліч: були «Відсутність реакції на заблоковане звернення Зеленського перед фіналом чемпіонату світу», «Сплачений штраф за висловлювання головного тренера збірної України Олександра Петракова на вимогу Російського футбольного союзу», «Відсутність захисту українських клубів з боку УАФ через нові трансферні правила ФІФА» і так далі... а «трупи ворогів» так і не пропливають.
Останній випадок бездіяльності функціонерів УАФ на чолі з президентом асоціації — це скандал із технічним спонсором національної збірної компанією «Joma». Судячи з усього, іспанці в обхід санкцій підписали контракт із російським клубом «Зеніт» (це там, де працює зрадник України толік тимощук) і шиють для орків ексклюзивну форму. Протестуючи, від контракту із цим виробником відмовились Львівські «Карпати», а «Кривбас» заклеїв їхню емблему на матчах чемпіонату України. Одним словом, футбольна спільнота розуміє, що трапилось і що треба шукати іншого виробника форми... Але цього не розуміють у Андрія Васильовича. Асоціація мовчить. А краще сказати — робить вигляд, що не мовчить і нічого не розуміє.
А ось це футболка збірної України на офіційному сайті виробника. Ось, під комірцем на спині напис «Героям слава»?
Але УЄФА заборонила грати в цій формі нашій національній команді і потім напис «Героям слава» прибрали. А хто сильно був проти цього напису на українській формі? Звісно ж, ерефія. І, схоже на те, що вони цього добились, тишком-нишком, як завжди. І як завжди «браво федерація».
Жадібність
Цю частину тексту писати найскладніше. І тому цитата: за інформацією джерела, дохід першого віце-президента УАФ Алана Плієва в листопаді 2022 року склав 226 тисяч гривень. Скандальний генеральний директор Юрій Запісоцький отримує 268 тисяч гривень. Віце-президент Олег Блохін отримує 172 тисячі гривень, Ігор Бєланов — 125 тисяч, Анатолій Дем’яненко — 225 тисяч, а Олексій Михайличенко — 329 тисяч. Голова комітету етики Франческо Баранка отримує 471 тисячу гривень, куратор комітету арбітрів Нікола Ріццолі — 376 тисяч, голова комітету арбітрів Лучано Лучі — 675 тисяч.
І додайте до цих сум ще 20 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ застави за Павелка і Запісоцького. Значить, гроші у асоціації є. Чи це помилка?!
Запам’ятали. А тепер читайте далі, знову цитата: Тренерському штабу молодіжної збірної України кардинально зменшили зарплату в 2022 році. Про це розповів журналіст Віктор Вацко. «Тренерському штабу молодіжної збірної України з квітня 2022 року порізали зарплату на 50 відсотків. При цьому від цієї суми знімали ще 30 відсотків на час, коли команда не збирається на підготовку до матчів», — сказав Вацко...
Аналогічна історія і з іншими тренерами. Що це означає для розвитку футбол? Нічого хорошого. На жаль. Дитячі тренери отримували від федерації та асоціації мізерні зарплати на рівні шкільних вчителів. Хто більш-менш вирізнявся успішними виступами тікав за кордон. Цікаво, чи знає керівництво асоціації, що у футболі діє «закон джунглів»: хто краще грає — той більше заробляє, більше заробляє — більше вкладає у розвиток футболу, більше вкладає у розвиток футболу — краще грає... Що буде, якщо скорочувати зарплати тренерам, не важко здогадатись... це як відрубати голову курці, яка несе золоті яйця.
Узурпація (замість епілогу)
А хто такий Андрій Павелко зараз? У цей момент? У момент, коли ви читаєте цей текст? Якщо відкинути всі його «досягнення і успіхи», «провали і ганьбу», «корупцію та жадібність» хто цей чоловік? ХТО?! А повноваження цього пана завершились у березні 2022 року. Тоді футбольні чиновники мали провести вибори чи то перевибори. Але через повномасштабну війну із росією вони не відбулись. Рік тому Андрій Васильович конкурентів не мав, тож його переобрання цілком могло відбутись... але вже у липні минулого року з’явились конкуренти на цю посаду. Про бажання балотуватись на голову УАФ заявив футболіст і відомий волонтер Роман Зозуля, а злі язики заговорили, що і Андрій Шевченко може прийняти участь у виборах. Хоча сам він ніде і ніколи таких заяв, на відміну від Романа Зозулі, не робив. Що в цей момент відбувалось у головах менеджерів асоціації невідомо... але у вересні минулого року Печерський суд столиці заборонив проводити вибори.
Хто ці люди, які ініціювали цей судовий розгляд не зрозуміло, але це дозволило пану Павелку залишитись на посаді. Щось це нагадує. Трохи бульбою тхне? Чи, може, ботоксом? Ні? Ну ок, далі... Якщо йти за логікою, то термін президентських повноважень Павелка сплив. За цією ж логікою — він В.О., виконувач обов’язків. Вчора Печерський суд його відсторонив від посади, тобто він вже не В.О. А якщо він не ВО, то хто? А отже, конгрес і федерація мають у стислі терміни призначити нового В.О.? Наприклад, Алана Плієва чи Вадима Костюченко, врешті решт. А якщо Павелко збирається повернутись на посаду знову, то хіба він може це зробити без нових виборів? А якщо повернеться на В.О.? Хіба це не узурпація влади? А якщо не узурпація, то чого він шантажує усіх, що, нібито, якщо його посадять, то Україну відсторонять від усіх міжнародних футбольних змагань? А ще судиться із журналістами, нахіба?
А тепер, хіба це не нагадує виступ одного діяча із Білорусі? Він ще казав, що якщо він піде, то країни, якою він керує, більше не буде... І досі сидить, на златі чахне.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
