«Це не мій двір.
Але це моє рідне місто, моя рідна країна. Слів немає. Є якесь спустошення та небажання розуміти, що подібне відбувається у різних містах України. Кожен день.
Це як рана на тілі, що не гоїться, а тільки з кожним разом все сильніше болить і стає більше. Як опік, що залишається після підкату на сухому полі. Ще один підкат і він кривить. І так знову, знову та знову.
Небажання розуміти це є, але воно хвилинне. Тому що потрібно сприймати реальність та реагувати на неї», - написав Сидорчук.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
